Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" листопада 2012 р. Справа № 5023/4356/12
вх. номер 4356/12
Суддя Господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Воронько В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Бутко Л.І. довіреність №305-5 від 03.01.12 р.;
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - не з'явився;
розглянувши матеріали справи за позовом: Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, м. Харків
до 1) Публічного акціонерного товариства - лізингової компанії "Укртранслізинг", м. Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероміст-Харків", м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії
Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо зобов'язання відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства - лізингової компанії "Укртранслізинг", м. Київ, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероміст-Харків", м. Харків звернутися до Укравіації для отримання сертифікату льотної придатності на літак АН-140 заводський №365253302006, бортовий №UR14002. Витрати по оплаті судових витрат позивач просить покласти на відповідачів.
Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просила позов задовольнити.
Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву за вх.№ 16899, в якому проти позову заперечує та просить провадження у справі припинити згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України.
Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищенаведене та те, що перший та другий відповідачі були повідомлені належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
01 березня 2012 року Господарським судом Харківської області було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 27.08.2009 р. по справі № 27/230-09 (суддя Мамалуй О.О.).
Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 26.04.2012 р. було порушено виконавче провадження щодо зобов'язання Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора та ТОВ "Аероміст-Харків" передати ПАТ "Укртранслізинг" на території комунального аеропорту "Харків" літак АН-140 заводський № 365253302006 з двигунами №387317710000015 та №3873171000033 бортовий № ІІК-14002 у стані льотної придатності, підтвердженої стандартним сертифікатом льотної придатності на даний літак.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, об'єктом захисту є порушене або оспорюване право чи охоронюваний законом інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.08.2009 р. в справі № 27/230-09 зобов'язано Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора та ТОВ "Аероміст-Харків" передати ВАТ "Укртранслізинг" літак АН-140 заводський № 365253302006 з двигунами №387317710000015 та №3873171000033 бортовий № иК-14002 у стані льотної придатності, підтвердженої стандартним сертифікатом льотної придатності на даний літак. Харківський апеляційний господарський суд своєю постановою від 24.09.2010 р. та Вищий господарський суд своєю постановою від 07.12.2010 р. рішення суду першої інстанції в цій частині залишено без змін. Дане рішення набрало законної сили. Отже права Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора щодо передачі ВАТ "Укртранслізинг" літака АН-140 заводський № 365253302006 з двигунами №387317710000015 та №3873171000033 бортовий № иК-14002 були належним чином захищенні в рамках розгляду даної справи.
На виконання рішенням Господарського суду Харківської області від 27.08.2009 р. останнім було видано наказ, який було пред'явлено до виконання. На підставі даного наказу Київським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 26.04.2012 р. було порушено виконавче провадження.
Позивач у позовній заяві зазначає, шіо мають місце обставини, які ускладнюють виконання рішення господарського суду. Проте, варто зазначити, ш;о в ході здійснення виконавчого провадження, права його учасників захищаються відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Так, даний закон містить главу 9 "Захист прав стягувача, боржника у виконавчому провадженні". В даній главі перелічені способи захисту, якими можуть скористатися учасники виконавчого провадження, зокрема, учасники виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби. Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби виш;ого рівня чи до суду. Даний спосіб захисту відповідає тим, які встановлені у Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захипіаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора звернулося до Господарського суду Харківської області з матеріально-правовою вимогою про зобов'язання Публічного акціонерного товариства - лізингова компанія "Укртранслізинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросміт-Харків" звернутися до Укравіації для отримання сертифікату льотної придатності на літак АН-140 заводський № 365253302006, бортовий № ІЛІ-14002, що не відповідає установленим законодавством способам захисту прав та інтересів.
У п. З інформаційного листа від 25.11.2005 р. № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" Вищий господарський суд України на запитання, чи повинен господарський суд розглянути по суті позов, предмет якого не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, зазначив: "Господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду".
У п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначається, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України винесеної за наслідками розгляду справи № 18/77-62, а саме:
"Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог у зв'язку з відсутністю факту порушення відповідного права".
Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 р. у справі № 10/732, дійшовши до висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.
Таким чином, враховуючи те, що предмет позову Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора не відповідає встановленим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" суд вважає, позовні вимоги необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, відповідно до цього у задоволенні клопотання 1-го відповідача про припинення провадження у справі слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судом у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Светлічний Ю.В.
Справа №5023/4356/12
Повне рішення складене 03 грудня 2012 року.