79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.11.12 Справа№ 5015/654/12
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л. при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Лев", м. Львів
про: стягнення 343824,61 грн.
Представники сторін:
Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. -старший прокурор прокуратури
Від позивача: Романяк М.О. -провідний спеціаліст юридичного відділу
Від відповідача: не з'явився
Представникам прокуратури та позивача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть спору :
Позовні вимоги заявлено прокурором Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Лев", м. Львів про стягнення 343824,61 грн.
Ухвалою господарського суду від 23.02.2012 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено суддею Левицькою Н.Г. на 26.03.2012р.
Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 26.03.2012р., від 18.04.2012р., від 25.04.2012р., від 08.05.2012р.
У зв'язку із обранням судді Левицької Н.Г. суддею Львівського апеляційного адміністративного суду, справу № 5015/2856/11 передано для подальшого розгляду судді Станьку Л.Л.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.05.2012р. було зупинено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду від 26.10.2012р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.11.2012 р.
Ухвалою суду від 08.11.2012р. розгляд справи відкладено на 29.11.2012р.
Прокурором та Позивачем явку представників в засідання суду забезпечено, позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позові.
Відповідачем явки представників в судове засідання не забезпечено, відзиву на позовну заяву не подано. Проте, на адресу суду повернулась кореспонденція з адреси відповідача зазначеної у позовній заяві (79054, м.Львів, вул.С.Петлюри, 2а) з відмітною відділу пошти: «за даною адресою не числиться».
Судом зроблено спеціальний витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №13659610 про місцезнаходження відповідача за адресою зазначеною в позовній заяві (79054, м.Львів, вул.С.Петлюри, 2а). Оскільки, згідно ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином, то відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи судом встановлено наступне:
06.03.2006р. між Управлінням комунального майна, функції та повноваження якого у сфері розпоряджання майном, що перебуває у власності територіальної громади м.Львова на даний час виконує Управління власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ «Інтер-Лев»укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-4146-6, у відповідності до п.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Краківська, 5 загальною площею 150,5 кв.м.
Факт прийняття вказаних приміщень відповідачем в користування підтверджено відповідним актом здачі-приймання, складеним між відповідачем та балансоутримувачем нежитлових приміщень -ЛМКП «Айсберг»від 10.03.2006р.
Договір укладено на термін до 05.03.2007р. (п.4.1 договору).
Згідно з п.4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно із ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
23.03.2007 управлінням комунальної власності, як орендодавцем за договором, скеровано відповідачеві повідомлення від 23.03.2007 №2302-834 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору, в порядку, визначеному ст.764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
У вказаному повідомленні містилась вказівка протягом 15 днів повернути об'єкт оренди балансоутримувачеві згідно з актом приймання-передачі та погасити наявну заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями.
З огляду на п.4.3 договору оренди, а також враховуючи положення ст.764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дію спірного договору оренди припинено з дати його закінчення.
Згідно з ч.2 ст.26 Закону «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч.2 ст.291 ГК України.
Факт припинення договірних відносин між сторонами досліджувався у порядку господарського судочинства.
У провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа №31/45 (31/59) (19/398) за позовом ТзОВ «Інтер-Лев»до управління комунальної власності про визнання договору оренди від 06.03.2006р. №Г-4145-6 припиненим з моменту закінчення строку, на який його було укладено, та про визнання укладеним між позивачем та відповідачем договору оренди на умовах, викладених в редакції позивача (ТзОВ «Інтер-Лев») від 31.10.2007р. Рішенням суду від 20.08.2010р. позов задоволено частково: в частині позовних вимог про визнання спірного договору оренди таким, що припинив свою дію з 06.03.2007р. провадження припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору. Як встановлено судом, у зв'язку із скеруванням на адресу орендаря повідомлення про припинення договірних відносин, дію договору оренди від 06.03.2006 №Г-4145-6 припинено з 06.03.2007р. Одночасно, визнано укладеним договір оренди між позивачем та відповідачем на умовах, викладених в редакції позивача від 31.10.2007р.
Вказане рішення суду оскаржено управлінням комунальної власності в частині позовних вимог, стосовно яких судом прийнято рішення про їх задоволення. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. задоволено скаргу управління та прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно визнання договору оренди укладеним.
За таких обставин, рішення суду про припинення договірних відносин між сторонами з 06.03.2007р. набрало законної сили з 13.04.2011р.
За період з 01.05.2011р. по 01.01.2012р. Відповідачеві підлягала до нарахування плата за користування об'єктом оренди у розмірі, визначеному договором, із врахуванням індексів інфляції за попередні місяці та нарахуванням ПДВ (абз.2 п.5.1 договору).
Згідно з розрахунком ціни позову до стягнення підлягає сума нарахувань за фактичне користування об'єктом оренди в розмірі 343 824,61 грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до п. 9.1. 1 договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-4146-6 від 06.03.2006р. повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору, дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5-ти днів з моменту закінчення терміну дії договору (п. 9.2 договору). При передачі об'єкта оренди, на підставі п. 9.5 договору, складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи та справи №31/45 (31/59) (19/39), 23.03.2007р. відповідачем на адресу позивача скеровано повідомлення №2302-834 про припинення договірних відносин з 05.03.2007р. у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди.
Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Таким чином, з огляду на норму ч.1 ст.785 ЦК України, ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та вищевказані пункти спірного договору, Відповідач був зобов'язаний приступити до передачі об'єкта оренди негайно після припинення договору у зв'язку із закінченням терміну його дії.
Однак, відповідач жодних дій, спрямованих на виконання вищезазначених вимог нормативних актів не вчинив, на адресу управління комунальної власності та/або балансоутримувача спірних нежитлових приміщень (ЛМКП «Айсберг») з приводу прийняття-передачі об'єкта не звертався.
Бездіяльність відповідача стосовно неповернення об'єкта оренди у строки, визначені законодавчими актами, що регулюють відносини оренди, відсутність належного реагування на повідомлення управління комунальної власності наносить істотну шкоду майновим інтересам територіальної громади м.Львова, та зумовила необхідність звернення до суду із цим позовом.
Так за період з 01.05.2011р. по 01.01.2012р. відповідачеві підлягала до нарахування плата за користування об'єктом оренди у розмірі, визначеному договором, із врахуванням індексів інфляції за попередні місяці та нарахуванням ПДВ (абз.2 п.5.1 договору).
Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 ст.773 ЦК України, передбачає, що наймач зобов'язаний користуватись річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.05.2012р. зупинено провадження у справі №5015/654/11 до набрання рішенням господарського суду Львівської області законної сили у справі № 5015/5438/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев", м. Львів, до відповідача Львівської міської ради, м.Львів, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, про визнання права власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, які були створені внаслідок виконання ТзОВ "Інтер-Лев" реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно з договором оренди №Г-4145-6 від 06.03.2006р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 24.10.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Лев" задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 17.07.2012р. по справі №5015/5438/11 - скасовано.
Ч.1 ст.334 ЦК України передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено права та обтяження, що підлягають державній реєстрації. Згідно з п.1 даного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності, речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1ст. 5 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Згідно з п.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Станом на 28.11.2012р. у суду відсутні докази щодо оформлення відповідачем права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Краківська, 5 загальною площею 150,5 кв.м.
Згідно з розрахунком ціни позову до стягнення підлягає сума нарахувань за фактичне користування об'єктом оренди в розмірі 343 824,61 грн., за період з 01.05.2011р. по 01.01.2012р.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача на предмет спору щодо стягнення плати за фактичне користування об'єктом оренди в сумі 343 824,61 грн. підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Лев»(79000, м.Львів, вул.С.Петлюри, 2а, код ЄДРПОУ 19165376) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 343824,61 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Лев»(79000, м.Львів, вул.С.Петлюри, 2а, код ЄДРПОУ 19165376) в дохід Державного бюджету 6876,49 грн. судового збору.
4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Повний текст рішення оформлено і підписано 03.12.2012р.
Суддя Станько Л.Л.