ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29 листопада 2012 р. Справа № 5010/1250/2012-П-27/65
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника прокурора міста Івано-Франківська (вул. Гаркуші, 9, м. Івано-
Франківськ, Івано-Франківської області, 76000) в інтересах держави в особі
Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського,
21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76004)
до відповідача: Приватного підприємства Фірма "Інтерлок" (вул. Г. Мазепи, 168, м. Івано-
Франківськ, Івано-Франківської області, 76018)
про стягнення заборгованості за договором № 130 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста від 29.12.2011 року в сумі 12 664, 71 гривень, з яких 12 477, 02 гривень - основний борг, 140, 77 гривень - пеня та 46, 92 гривень - 3 % річні.
За участю представників сторін:
Від позивача: Челах А.В. - спеціаліст 1-ої категорії юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (посвідчення № 339, довіреність № 2306/01-20/67-в).
Від відповідача: не з'явились.
Учасник судового засідання: Гарасимик Т.О. - прокурор відділу прокуратури міста Івано-Франківська (посвідчення № 011571 від 26.10.2012 року).
Заступник прокурора міста Івано-Франківська звернувся з позовом до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (надалі позивач) до Приватного підприємства Фірми "Інтерлок" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 130 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста від 29.12.2011 року в сумі 12 664, 71 гривень, з яких 12 477, 02 гривень - основний борг, 140, 77 гривень - пеня та 46, 92 гривень - 3 % річні.
Ухвалою від 02.10.2012 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 5010/1250/2012-П-27/65 та призначив до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2012 року.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2012 року, 30.10.2012 року та 13.11.2012 року розгляд справи відкладався на 30.10.2012 року, 13.11.2012 року та на 29.11.2012 року, у зв'язку із неподанням витребуваних судом доказів та нез'явленням в судове засідання представників сторін.
Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових відправлення з відмітками про отримання відповідачем, причини неявки суду невідомі (а. с. 21, 31, 48).
А також, відповідач відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалах не виконав.
При цьому суд зауважує, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 14903966 місцезнаходженням відповідача вказано: вул. Гетьмана Мазепи, будинок 168, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвала відповідачу.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача Приватного підприємства Фірми "Інтерлок".
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
29.12.2011 року між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Приватним підприємством Фірмою "Інтерлок" (замовник) укладено договір № 130 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста.
Так, згідно розділу І договору, замовник, що здійснює добудову господарської будівлі до станції сервісного обслуговування автомобілів по вул. Г. Мазепи, 168, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська.
Згідно п. 2.1. договору замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.
У відповідності до п. 3.1. договору, розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору.
Згідно п. 3.2. договору замовник сплачує пайову участь у сумі 47 385, 10 гривень в 7-денний термін з моменту реєстрації договору.
У договорі сторони передбачили, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.2. договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.
В подальшому, 18.01.2012 року укладено додаткову угоду до договору № 130 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста, згідно п. 1. якої погоджено відстрочення платежу за договором про пайову участь № 130 від 29.12.2011 року, згідно із графіком, який є невід'ємною частиною додаткової угоди.
У відповідності до п. 2. додаткової угоди замовник зобов'язується сплачувати кошти в терміни, встановлені графіком. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати 01.01.2013 року.
У відповідності до пункту 3 додаткової угоди до договору № 130 замовник сплачує пайовий внесок з врахуванням індексу інфляції на момент сплати платежу.
Так, відповідач, у відповідності до додаткової угоди до договору № 130 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста, свої зобов'язання виконав не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 12 477, 02 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, що виникла у зв'язку із невиконанням умов додаткової угоди до договору № 130 від 29.12.2011 року про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста (а. с. 14).
28.05.2012 року Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на адресу відповідача було надіслано претензію - вимогу про сплату заборгованості в розмірі 3 000, 00 гривень, згідно якої позивач вимагає в 10 - ти денний термін сплатити заборгованість, яка виникла по виконанню додаткової угоди до договору № 130 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста від 18.01.2012 року в сумі 3 000, 00 гривень, шляхом перерахування грошових коштів в місцевий бюджет міста Івано-Франківська. Факт надсилання претензії підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів Фінансового управління виконкому Івано-Франківської міської ради з відтиском круглої печатки Івано-Франківського поштамту (а. с. 12 - 13).
Однак, відповіді на претензію Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не отримано, а пайовий внесок не сплачено.
У відповідності до пункту 5.1. договору № 130 при простроченні платежу, визначеного пунктам 3.2. договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.
Таким чином, у відповідності з п. 5.1. договору відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 46, 92 гривень (за період з 01.04.2012 року по 23.07.2012 року) та 140, 77 гривень - пені (за період з 01.04.2012 року по 23.07.2012 року) - розрахунок заборгованості міститься в матеріалах справи (а. с. 14).
Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Як видно з матеріалів справи, 29.12.2011 року між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Приватним підприємством Фірмою "Інтерлок" укладено договір № 130 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Так, згідно розділу І договору, замовник, що здійснює добудову господарської будівлі до станції сервісного обслуговування автомобілів по вул. Г. Мазепи, 168, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська.
Згідно п. 2.1. договору замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.
У відповідності до п. 3.1. договору, розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку до договору.
Так, у відповідності до додатку розрахунку розміру пайового внеску (єдиний) наведений показник опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. об'єкту будівництва в Івано-Франківській області (без ПДВ), який становить 3 475, 00 гривень. У матеріалах справи міститься наказ № 110 від 07.07.2011 року, виданий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про показники опосередкованої вартості спорудження жила за регіонами України", згідно якого встановлені показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України де вартість 1 кв. м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Івано-Франківській області становить 4 170 гривень (а. с. 51).
Додатком до договору також визначена площа об'єкта будівництва, де 194, 80 м. кв. площа об'єкта будівництва (добудова), що підтверджується техніко-економічними показниками Добудови господарської будівлі до станції сервісного обслуговування автомобілів по вул. Г. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, Технічним паспортом на виробничий будинок (автосалон та станція сервісного обслуговування), номер інвентаризаційної справи ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" - 7746 (а. с. 52 - 65).
Також фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради господарському суду Івано-Франківської області надано розрахунок розміру пайової участі замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста від 29.11.2012 року, згідно якого розмір пайової участі складає 47 385, 10 гривень (а. с. 50).
18.01.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 130 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста, згідно п. 1. якої погоджено відстрочення платежу за договором про пайову участь № 130 від 29.12.2011 року, згідно із графіком, який є невід'ємною частиною додаткової угоди.
У відповідності до п. 2. додаткової угоди замовник зобов'язується сплачувати кошти в терміни, встановлені графіком. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати 01.01.2013 року.
В матеріалах справи міститься графік розтермінування платежу Приватному підприємству Фірма "Інтерлок", де об'єктом являється добудова господарської будівлі до станції сервісного обслуговування автомобілів по вул. Г. Мазепи, 168, згідно якого сума пайової участі за перший квартал складає 4 738, 51 гривень, а за другий квартал - 9 477, 02 гривень (а. с. 10).
Таким чином, станом на 23.07.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті пайового внеску згідно договору № 130 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста - становила 12 477, 02 гривень та на момент вирішення справи по суті не була погашеною. Отже, сума в розмірі 12 477, 02 гривень заборгованості по пайовій участі замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста підлягає до задоволення.
Що стосується вимоги позивача про стягнення 3 % річних то суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 46, 92 гривень за прострочення виконання зобов'язання (розрахунок 3 % річних - а. с. 14).
Господарським судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що позивачем вірно здійснено розрахунки.
Таким чином, сума 3 % річних нарахованих позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті пайової участі замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста в розмірі 46, 92 гривень за період з 01.04.2012 року по 23.07.2012 року - є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо нарахування пені, то у відповідності до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Таким чином, сума у розмірі 140, 77 гривень нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (за період з 01.04.2012 року по 23.07.2012 року) - є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Отже, задоволенню підлягає сума в розмірі 12 664, 71 гривень, з яких 12 477, 02 гривень - основна заборгованість, 46, 92 гривень - 3 % річних та 140, 77 гривень - пеня.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 64, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Приватного підприємства Фірма "Інтерлок" про стягнення заборгованості за договором № 130 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста від 29.12.2011 року в сумі 12 664, 71 гривень, з яких 12 477, 02 гривень - основний борг, 140, 77 гривень - пеня та 46, 92 гривень - 3 % річні - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Інтерлок" (вул. Г. Мазепи, 168, Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018, ідентифікаційний код: 31789799) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76004, ідентифікаційний код: 04054346) - 12 664, 71 гривень (дванадцять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні сімдесят одну копійку) за договором № 130 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста від 29.12.2011 року, з яких 12 477, 02 гривень - сума основного боргу, 140, 77 гривень - пеня та 46, 92 гривень - 3 % річних.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Інтерлок" (вул. Г. Мазепи, 168, Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018, ідентифікаційний код: 31789799) в доход Державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 1 609, 50 гривень (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 04.12.12
Суддя Михайлишин В. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
____________________________ Осудар І. Б. 04.12.12