16400, м. Борзна, Чернігівської обл.,вул. Незалежності, буд.4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №2503/1161/2012
"01" листопада 2012 р. м.Борзна_
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі -
головуючого судді Тіслюка І.І.
секретар Циліцька Л.В.
за участю прокурора Мозгової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Борзни Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 чернігівської області,, з середньою освітою, не одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого на підставі ст.89 КК України-
у вчиненні злочину, передбаченого ст.384 ч.1 КК України,-
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Пеньківка Літинського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_2 Чернігівської області, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, українця, громадянина України, раніше судимого вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області за вчинення злочину передбаченого ст.204 ч.1 КК України з призначенням покарання у вигляді 17 тис. грн. з конфіскацією 0,95 л водно -спиртової суміші-
у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 384 ч.1 КК України,-
встановив:
ОСОБА_1, у судовому засіданні 6 червня 2012 року з розгляду Борзнянським районним судом кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч.1 КК України, з метою уникнення останнім від кримінальної відповідальності, діючи на прохання ОСОБА_2, без корисливих мотивів, надав суду завідомо неправдиві показання, заявивши що він ніколи у ОСОБА_2 розбавленого спирту не купував, вдома у нього не був, ніхто з працівників міліції його не опитував з метою з'ясування вказаних обставин.
Проте, на попередньому слідстві 29 березня 2012 року під час допиту в якості свідка по вказаній кримінальній справі, будучі попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання відповідно до ст.384 КК України, він повідомляв протилежне - що йому було відомо про торгівлю ОСОБА_2 розбавленим спиртом та що 7 березня 2012 року він придбав у останнього 0, 25 л розбавленого спирту за 6 грн.
ОСОБА_2, 4 червня 2012 року, діючи з метою уникнення кримінальної відповідальності, звернувся до ОСОБА_1 і, скориставшись тим, що був знайомий з останнім, оскільки раніше вони спільно працювали, під час розмови з ним умовив його до вчинення протизаконних дій -дачі завідомо неправдивих показань, що є злочином, передбаченим ст. 384 ч.1 КК України, а саме - до дачі в судовому засіданні з розгляду Борзнянським районним судом 6 червня 2012 року кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.204 ч.1 КК України завідомо неправдивих показань, що він ніколи у останнього розбавленого спирту не купував, вдома у нього не був і що ніхто з працівників міліції його не допитував.
Проте, будучи допитаним у ході досудового слідства по вказаній кримінальній справі в якості свідка 29 березня 2012 року та попереджений відповідно до ст.384 КК України про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання, свідчив про те, що йому було відомо про торгівлю ОСОБА_2 розбавленим спиртом і що 7 березня 2012 року він придбав у останнього 0,25 л розбавленого спирту за 6 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України визнав повністю.
В показаннях він пояснив, що 7 березня 2012 року, близько 13-30 год. він з метою придбання спиртних напоїв прийшов до ОСОБА_2 за місцем його проживання по АДРЕСА_2. Йому було відомо, що останній продає розбавлений спирт по ціні 12 грн. за 0,5 л. Він особисто і раніше купляв у ОСОБА_2 розбавлений спирт декілька разів. З собою у нього була пляшка 0,25 л. Коли прийшов до господарства ОСОБА_2 попросив його продати йому розбавлений спирт. Він віддав ОСОБА_2 пусту пляшку та 50 гривень. Останній, повернувшись з будинку, віддав йому наповнену пляшку, місткістю 0, 25 літри та здачу на суму 44 гривні. Забравши пляшку і гроші він пішов додому. На вулиці його зупинили співробітники міліції і, виявивши пляшку, вилучили її у присутності понятих. Він пояснив присутнім, що у пляшці спиртне яке придбав у ОСОБА_2 29 березня 2012 року його викликали для допиту у Борзнянський РВ УМВС. Він слідчому ОСОБА_4 дав показання, що 7 березня 2012 року придбав у ОСОБА_2 0,25 л розведеного спирту за 6 гривень. Перед початком допиту слідчий попереджав його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання відповідно до ст.384 КК України. Показання давав правдиві без будь-якого фізичного та психологічного примусу з боку співробітників міліції. 30 травня 2012 року він викликався до Борзнянського районного суду, але не прибув, оскільки його не було у м.Борзні. 6 червня 2012 року він з'явився у Борзнянський районний суд у судове засідання. Під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.204 ч.1 КК України у судовому засіданні він відмовився від показань, що їх давав під час досудового слідства і дав суду неправдиві свідчення про те що ніколи у ОСОБА_2 розбавленого спирту не купував, вдома у нього не був, ніхто його з працівників міліції не опитував. Завідомо неправдиві показання суду дав оскільки про це просив його ОСОБА_2 Він знав раніше останнього, оскільки вони працювали з ним разом. 3 - 4 червня 2012 року до нього додому з'являвся ОСОБА_2 і просив його, щоб він під час розгляду справи у судовому засідання надав суду неправдиві показання про те, що він у нього вдома не був, розбавленого спирту не купував і співробітникам міліції з даного питання пояснень не давав. Пожалівши ОСОБА_2 він погодився дати неправдиві свідчення в суді і потім зробив це. Однак у дійсності 7 березня 2012 року він купляв у ОСОБА_2 0,25 л розведеного спирту за 6 гривень. Пояснив суду що щиро розкаюється.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч.2, 384 ч.І КК України не визнав.
В показаннях він пояснив, що у березні - травні 2012 року СВ Борзнянського РВ УМВС України в Чернігівській області проводило розслідування у кримінальній справі, порушеної щодо нього по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч.1 КК України. Він заперечив що знав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дали пояснення співробітникам міліції про те, що вони у березні 2012 року у нього купляли розведений спирт, хоча насправді цього не було і він їм розведеного спирту не продавав. ОСОБА_1 та ОСОБА_3, він знає, оскільки колись з ними працював.
У середині квітня 2012 року, тоді, коли вказана кримінальна справа знаходилась у провадженні СВ Борзнянського РВ УМВС, він не їздив до господарства ОСОБА_3 і не просив останнього, щоб під час допиту, він слідчому дав показання про те, що він у нього не купляв розведеного спирту, а він лише пригостив його.
30 травня 2012 року у Борзнянському районному суді, відбулося перше слухання по його кримінальній справі. ОСОБА_1 не прибув до суду, для допиту. Слухання справи перенесли на 6 червня 2012 року. На початку червня 2012 року він додому до ОСОБА_1 не приїжджав і не просив його відмовитись від своїх показань, що їх дав слідчому у ході досудового слідства, тобто давати у Борзнянському районному суді завідомо неправдиві показання про те, що він у нього вдома не був, розведеного спирту у нього не купляв та працівники міліції його не опитували. Тобто він не схиляв ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 в показаннях пояснив, що він є старшим слідчим СВ Борзнянського РВ МВС, в його провадженні перебувала кримінальна справа № 03/05775 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч.1 КК України. 29 березня 2012 року ним був допитаний в якості свідка ОСОБА_1, який перед початком допиту був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання згідно з ст.ст. 384, 385 КК України. Під час допиту ОСОБА_1 зізнався в тому, що 7 березня 2012 року, близько 13-30 год. він з метою придбання спиртних напоїв прийшов до ОСОБА_2 за місцем його проживання в м.Борзні, оскільки йому було відомо що останній продає розбавлений спирт по ціні 12 грн. за 0,5 літра. Він особисто у 2012 році декілька разів купляв у ОСОБА_2 розбавлений спирт. З собою він узяв пляшку ємністю 0,25 л. Коли попросив ОСОБА_2 продати йому розбавлений спирт, той погодившись взяв у нього пусту пляшку та 50 гривень. Коли той повернувся, то передав йому спиртне у пляшці за решту грошів -44 грн. Потім, коли він йшов вулицею, його зупинили співробітники міліції, які виявивши в нього пляшку з розчиненим спиртом, вилучили її у присутності понятих. Вказані показання ОСОБА_1 давав добровільно, без фізичного та психологічного тиску. Під час допиту ОСОБА_1, у його службовому кабінеті знаходився ДІМ Борзнянсього РВ УМВС ОСОБА_6, тому він був очевидцем цього допиту.
Крім цього, 28 квітня 2012 року ним був допитаний у якості свідка ОСОБА_3 Перед початком допиту він його попередив про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України. Під час допиту, ОСОБА_7 пояснив, що 7 березня 2012 року, близько 15 год. він з метою придбання спиртних напоїв прийшов до ОСОБА_2 Йому було відомо, що останній продає розбавлений спирт по ціні 15 грн. за 0,5 літра. З собою у нього була пластикова пляшка, місткістю 0,5 л. Він попросив ОСОБА_2 продати йому розбавлений спирт. Він віддав ОСОБА_2 пусту пляшку. Останній зайшов всередину свого будинку і вийшовши через декілька хвилин, віддав йому наповнену пляшку, місткістю 0, 5 л. Він розрахувався з останнім, віддавши гроші у сумі 15 грн. Коли йшов по вулиці, його зупинили співробітники міліції і, виявивши пляшку з розчиненим спиртом вилучили її у нього у присутності понятих.
Він зізнався, що придбав алкогольний напій вдома у ОСОБА_2. Також, ОСОБА_3 пригадав, що у квітні 2012 року до нього додому приїжджав ОСОБА_2 і просив його, щоб він не розповідав співробітникам міліції про те, що купляв у нього спиртне.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 в показаннях пояснив, що 29 березня 2012 року, близько 14 год. він знаходився у службовому кабінеті № 2 СВ Борзнянського РВ УМВС в той час, коли старший слідчий СВ Борзнянського РВ УМВС ОСОБА_4 здійснював допит ОСОБА_1
Він чув, як ОСОБА_1 розповідав ОСОБА_4, що 7 березня 2012 року, близько 13-30 год. він з метою придбання спиртного прийшов до ОСОБА_2за місцем його проживання оскільки йому було відомо, що останній продає розбавлений спирт по ціні 12 грн. за 0,5 літра. Він особисто раніше у 2012 році декілька разів купляв у ОСОБА_2 розбавлений спирт. З собою у нього була пляшка ємністю 0,25 л. Коли прийшов до ОСОБА_2, то попросив останнього продати йому розбавлений спирт. ОСОБА_2 погодився. Він віддав ОСОБА_2 пусту пляшку та 50 грн. Останній зайшовши всередину будинку згодом повернув йому наповнену спиртним пляшку та решту грошів -44 грн.
Коли він повертався до себе додому його зупинили співробітники міліції, які, виявивши в нього пляшку вилучили її у присутності понятих.
Показання ОСОБА_1 давав добровільно, без фізичного та психологічного тиску з боку ОСОБА_4
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 в своїх показаннях пояснив, що 7 березня 2012 року, близько 15 год. він з метою придбання спиртних напоїв прийшов до ОСОБА_2 за місцем його проживання у АДРЕСА_2., оскільки йому було відомо, що останній продає розчинений спирт по ціні 15 грн. за 0,5 літра. З собою у нього була пластикова пляшка, ємністю 0,5 л. Прийшовши до ОСОБА_2, він попросив його продати йому розчинений спирт. ОСОБА_2 згодом, вийшовши з будинку віддав йому наповнену пляшку місткістю 0,5 л, що він її з собою приніс. Розрахувався грошіма в сумі 15 грн. Коли він підійшов до магазину «Набережний», що знаходиться по вул.С. Палія, його зупинили співробітники міліції. Коли помітили у нього пляшку, яку він придбав у ОСОБА_2 то вилучили її у присутності понятих. Він пояснив співробітникам міліції що придбав спиртне у ОСОБА_2
У середині квітня 2012 року його мати повідомила йому, що до нього двічі приїжджав ОСОБА_2 коли його не було вдома.
Коли ОСОБА_2 втретє приїхав до нього додому, він знаходився у власному господарстві. ОСОБА_2 почав його просити про те, що коли його викличуть для допиту у Борзнянський РВ УМВС, щоб він в показаннях слідчому надав неправдиві показання з приводу того, що він не купляв у нього спирт і що він його просто пригостив ним. ОСОБА_2 раніше знав його, оскільки вони з ним робили на одній роботі. Він останньому сказав, що робити цього не буде, оскільки вже надав пояснення співробітникам Борзнянського РВ УМВС про те, що дійсно 7 березня 2012 року придбав у нього 0,5 л водно -спиртової суміши за 15 гривень. Після цього ОСОБА_2 до нього не приїжджав. 28 квітня 2012 року його викликали для допиту до Борзнянського РВ УМВС і він дав слідчому показання стосовно того, що дійсно 7 березня 2012 року він придбав у ОСОБА_2 0, 5 л розведеного спирту за 15 гривень.
Винність підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинах крім показань свідків підтверджується також іншими доказами зібраними у справі, зокрема:
- протоколом судового засідання Борзнянського районного суду від 6 червня 2012 року, зі змісту якого вбачається, що під час допиту в суді 30.05.2012 року ОСОБА_1, обізнаний про відповідальність за ст.384-385 КК України дав показання стосовно того, що він до ОСОБА_2 не приходив і спирту розчиненого в нього не купляв, які є повністю протилежними тим, що він давав під час досудового слідства (а.с. 18-19);
- окремою постановою Борзнянського районного суду від 15 червня 2012 року що містить звернення до прокуратури Борзнянського району з приводу дачі ОСОБА_1 показань в судовому засіданні в якій ним повідомлені суду завідомо неправдиві факти (а.с. 9);
Отже, доводи підсудного ОСОБА_2 щодо його повної непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.27 ч.2, 384 ч.1 КК України були спростовані під час судового слідства за рахунок показань підсудного ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, які підтвердили факт купівлі у ОСОБА_2 водно -спиртової суміші і що під час розгляду раніше Борзнянським районним судом іншої кримінальної справи в червні 2012 року ОСОБА_2 звертався до них з проханням давати в суді показання, які б свідчили про його непричетність до вчинення ним злочину, передбаченого ст.204 ч.1 КК України.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в своїх показаннях підтвердили той факт, що ОСОБА_1 добровільно та без будь -якого тиску на нього під час допиту визнавався в тому, що купляв у ОСОБА_2 водно -спиртову суміш.
Тому, з огляду на вказані факти, показання ОСОБА_1 про те, що він дійсно давав неправдиві свідчення на виправдання ОСОБА_2 за його проханням під час допиту в судовому засіданні з розгляду іншої кримінальної справи, є логічними і узгоджуються з іншими встановленими в суді фактами і які підтверджують доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.ст.27 ч.2, 384 КК України..
Допитавши підсудних та свідків, дослідивши письмові докази зібрані в кримінальній справі, вислухавши думку прокурора, суд дійшов висновку, що: дії ОСОБА_1, що виразились у наданні ним суду, як свідком завідомо неправдивого показання, без корисливого мотиву, органом досудового слідства кваліфіковано правильно, як вчинення ним злочину, передбаченого ст.384 ч.1 КК України; дії ОСОБА_2, що виразились у підбурюванні свідка до надання суду завідомо неправдивого показання, без корисливого мотиву, органом досудового слідства кваліфіковано правильно, як вчинення ним злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.2, 384 ч. 1 КК України.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити підсудним з метою їх виховання та виправлення, судом враховуються такі обставини у справі :
- що за своїм характером та ступінєм суспільної небезпеки підсудними вчинено злочин, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості;
- що на особу кожного з підсудних, за місцем проживання видана характеристика посереднього змісту;
- що обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання щодо підсудного ОСОБА_1, є щире каяття підсудного у скоєному злочині, стосовно підсудного ОСОБА_2 таких обставин не встановлено;
- що обставин, якими б згідно з ст.67 КК України обтяжувалось покарання -не встановлено.
Обидва підсудних не перебувають на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
На підставі викладеного, суд вважає, що з метою перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_1, з урахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні, йому слід призначити покарання, передбачене санкцією ст.384 ч.1 КК України у виді обмеження волі.
Також, з метою виховання та виправлення підсудного суд вважає доцільним застосувати ст.75 КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Суд вважає, що з метою перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_2, з урахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні, та даних щодо його особи, що він є пенсионером, йому слід призначити покарання у виді арешту.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд виходить з того, що останній злочин він вчинив 04.06.2012 року, тобто до постановлення 15.06.2012 року Борзнянським районним судом Чернігівської області обвинувального вироку, яким його засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст.204 ч.1 КК України з застосуванням покарання у вигляді штрафу на суму 17000 грн. з конфіскацією 0,95 л водно -спиртової суміші.
Відповідно до ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.
Оскільки ОСОБА_2 на момент вчинення злочину не сплатив штраф, призначений за попереднім вироком суду, то остаточне покарання за даним вироком підлягає визначенню у відповідності до правил, що передбачені ст.72 ч.3 КК України, а саме - основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Суд, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.65, 69, 70, 72, 384 ч.1, 27 ч.2, 384 ч.1 КК України, ст.ст. 323, 324 КПК України,-
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 384 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на один місяць.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 вироком Борзнянського районного суду від 04.06.2012 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст.204 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., відповідно до правил ст.72 ч.3 КК України основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і тому ці вироки виконуються самостійно.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.384 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Згідно з ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої служби, повідомляти зазначену службу про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя
Борзнянського районного суду І.І.Тіслюк