01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"26" листопада 2012 р. Справа № 4/122-12
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс",
м. Київ
до Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства", м. Боярка
про стягнення 131 465, 98 грн.
за участю сторін:
від позивача: Басюк О.Л. -предст., дов. від 01.09.2012 р.;
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" з позовом до Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" про стягнення 131 465, 98 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2012 р. у справі № 4/122-12 було порушено провадження та призначено до розгляду на 12.11.2012 р.
Ухвалою суду від 12.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2012р., у зв'язку з поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав неможливості бути присутнім в судовому засіданні.
26.11.2012р. через канцелярію суду в.о. начальника Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" було подано витребувані судом статутні документи, письмову інформацію про банківські рахунки, а також копію довіреності, видану на представника відповідача. Вказані документи залучені до матеріалів справи.
Крім того, через канцелярію суду (вх. номер 19010) відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотриманням останнім доданих до позовної заяви додатків та, як наслідок, неможливістю надати суду обґрунтований відзив на позов.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Як вбачається з матеріалів справи, поданих відповідачем клопотань, останній про час та місце наступного судового засідання повідомлявся належним чином та завчасно.
Відповідно до ч. 1 статті 22 ГПК України, сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Враховуючи те, що провадження у даній справі було порушено 25.10.2012р., відповідно до ухвали суду, відповідач, не скористався своїм процесуальним правом щодо ознайомлення з матеріалами господарської справи в розумний строк та з метою подання відзиву, у зв'язку з чим клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Крім того, ухвалою суду від 12.11.2012р. відповідач попереджався про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, у разі нез'явлення в судове засідання та неподання витребуваних судом документів.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Відповідно до положень статті 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
В судовому засіданні 26.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
встановив:
16 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" (підрядник) та Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" (замовник) було укладено Договір № 134, відповідно до умов якого за завданням замовника підрядник зобов'язується виконати наступні види робіт: гідропневматичне очищення систем опалення житлових будинків у м. Боярка.
Відповідно до п. 1.2 договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно актів виконаних робіт.
Ціна договору складає 180 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -20% 30 000,00 грн. Кінцева ціна договору визначається по фактично виконаним об'ємам і актах виконаних робіт, в цінах на момент їх оплати (п.п. 2.1, 2.2 договору).
Згідно п. 4.2, 4.3 договору № 134, термін дії договору: вступає з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами робіт та своїх зобов'язань по даному договору. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності до діючих норм і правил та оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. Замовник підписує акт здачі-приймання виконаних робіт протягом 3 днів з дня його отримання, або відмовляє в його підписанні з одночасним наданням письмової обґрунтованої відповіді про причини відмови.
Так, на виконання умов договору, позивач виконав роботи на загальну суму 119 986, 94 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість робіт форми КБ-3, зокрема, 19.09.2011 року акт форми КБ-2в та довідка форми № КБ-3 на суму 22499,66 грн.; 19.09.2011року акт форми КБ-2в та довідка форми № КБ-3 на суму 10497,50 грн.; 20.09.2011 року акт форми КБ-2в та довідка форми № КБ-3 на суму 14999,40 грн.; 20.09.2011 року акт форми КБ-2в і а довідка форми № КБ-3 на суму 9498,02 грн.; 21.09.2011 року акт форми КБ-2в та довідка форми № КБ-3 на суму 22499,66 грн.; 22.09.2011 року акт форми КБ-2в та довідка форми № КБ-3 на суму 14999,33 грн.; 23.09.2011 року акт форми КБ-2в та довідка форми № КБ-3 на суму 12494,28 грн.; 26.09.2011 року акт форми КБ-2в та довідка форми № КБ-3 на суму 12498,94 грн.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч. 1 статті 854 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
З матеріалів справи вбачається, що акти та довідки про вартість виконаних робіт підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками підприємств без будь-яких претензій, що б свідчило про неповноту чи неякісне виконання позивачем своїх зобов'язань згідно договору, а тому роботи вважаються прийнятими без зауважень згідно вартості, зазначеної у довідках форми КБ-3.
Відповідно до п. 3.1 договору, оплата по даному договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми КБ-2в, КБ-3.
Кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником не пізніше 31.12.2011р. після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на вищевикладене, у відповідача виникло зобов'язання по оплаті виконаних підрядних робіт за договором № 134 від 16.09.2011р.в сумі 119 986,79 грн., за які відповідач в повному обсязі не розрахувався, починаючи з 01.01.2012р.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду спору, заборгованість за договором № 134 не погашена, доказів оплати виконаних підрядних робіт, відповідачем не надано, у зв'язку з чим відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання в сумі 119 986,79 грн.
Разом з тим, керуючись умовами п.6.4 договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 033, 43 грн.
Відповідно до п. 6.4 договору, при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядником робіт, він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від сумі не перерахованих коштів.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Враховуючи норми чинного законодавства щодо нарахування неустойки, п. 6.2 договору щодо строку здійснення оплати, суд здійснив власний розрахунок пені, за період, що не перевищує граничного терміну нарахування неустойки та зазначеного позивачем періоду прострочення та встановив, що заявлені позивачем до стягнення 9 033,43 грн. пені (за період з 02.01.2012р. -30.06.2012р.) підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 445, 76 грн. 3% річних за період з 02.01.2012р. по 05.09.2012р.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені даною статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 2445,76 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 119 986, 79 грн. боргу, 2 445, 76 грн. 3% річних та 9 033, 43 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" (08154, Київська обл., м. Боярка, вул. Леніна, 30, код ЄДРПОУ 34702930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, код ЄДРПОУ 37100170, р/р 26007297739 АТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805, ІПН 371001726552, св.пл. ПДВ 100282913) -119 986 (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 79 коп. боргу, 2 445 (дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 76 коп. 3% річних, 9 033 (дев'ять тисяч тридцять три) грн. 43 коп. пені, 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата складання повного тексту рішення: 03.12.2012р.
Суддя О.В. Щоткін