Справа № 10/2390/674/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст.236-1, 236-2 КПК України Вітер Л.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.
"05" грудня 2012 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Шкреби Р.Д., Торопенка М.В.
з участю прокурора Демиденка П.В.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією скаржника ОСОБА_3 на постанову Христинівського районного суду від 20 липня 2012р., якою скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.03.2012 року залишено без задоволення, колегія суддів,
Згідно постанови суду ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до суду про скасування постанови органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 від 27.03.2012 року за ознаками злочину, передбаченого ст.190 КК України, посилаючись на незаконність дій прокурора Менчинського С.В. та працівників міліції при винесенні і затвердженні вказаної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Суд відмовив в задоволенні скарги, посилаючись на те, що на момент розгляду даної скарги прокурором була скасована постанова органу дізнання від 27.03.2012 року, тобто на момент розгляду скарги така постанова юридично не існувала.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду від 20.07.2012 року та постановити нове рішення, яким визнати дії прокурора Христинівського району Менчинського та працівників міліції Гирика В.І., Рижука Р.В. і Росади В.А. незаконними в частині складання і погодження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Крім цього просить визнати його право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
В чому саме полягає неправильність судового рішення скаржник не написав, а просто висловив свої особисті думки щодо нібито упереджених, незаконних дій з боку працівників правоохоронних органів щодо вирішення його звернень.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції ОСОБА_3 без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція скаржника задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Перевірені матеріали справи свідчать, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 від 27.03.2012 року була скасована прокурором, а матеріали направлені на додаткову перевірку, про що свідчить постанова прокурора від 12.06.2012 року (а. с. 12-13).
За таких обставин суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_3 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.03.2012 року, обґрунтовано відмовив в її задоволенні, оскільки на момент оскарження був відсутній предмет оскарження, тобто постанова не мала юридичної сили.
Питання про визнання дій посадових осіб (прокурора, працівників міліції, тощо) незаконними вирішуються в іншому, окремому провадженні і не може вирішуватись в порядку ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України.
Крім цього, колегія суддів не може погодитись із апеляційними вимогами скаржника про визнання за ним права на відшкодування майнової і моральної шкоди, оскільки за положеннями існуючого законодавства України "визнання такого права" взагалі не передбачено. Особа може поставити питання про відшкодування заподіяної їй майнової і моральної шкоди, але у випадках спеціально передбачених законами України.
При розгляді скарг на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, питання про відшкодування майнової і моральної шкоди не вирішуються.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_3 є безпідставною, тому слід залишити її без задоволення.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 236-2, 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів
Апеляцію ОСОБА_3 на постанову Христинівського районного суду від 20 липня 2012 року, якою йому відмовлено в задоволенні скарги про скасування постанови органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4, винесеної 27.03.2012 року залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Головуючий
Судді