м. Вінниця
07 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4759/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Ємельянова Родіона Ігоровича,
представника позивача: Лудан І. А.,
представника відповідача: Сауляка П. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до: приватного підприємства "Джерело"
про: стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Могилів-Подільська інспекція Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Могилів-Подільська ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до приватного підприємства "Джерело (надалі - ПП "Джерело", відповідач) про стягнення податкового боргу.
Обгруновуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на станом на 20.09.2012 року за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю в розмірі 3221,01 грн. Вказаний податковий борг відповідач у добровільному порядку до бюджету не сплачує, в зв'язку з чим заявлено даний позов.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов визнав у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Як убачається з матеріалів справи, станом на 20.09.2012 року за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку в сумі 3221,01 грн. Дана заборгованість виникла в результаті непогашення відповідачем у повній мірі грошового зобов'язання, визначеного у поданій податковій декларації з плати за землю (а. с. 10-11). Крім того, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) відповідачу в автоматичному режимі нараховано 46,59 грн. пені.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п.16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.
Згідно з п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності до статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
На виконання статті 59 ПК України відповідачеві було надіслано податкову вимогу № 396 від 03.11.2011 р. на суму 1074,56 грн. (а. с. 14), однак, дана вимога залишилася без виконання.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачене право податкових органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Оцінюючи визнання позову відповідачем, суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що визнання позову не суперечить закону, не порушує будь-які права, свободи або інтереси.
За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, визнаються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
1 Адміністративний позов Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Джерело" (код ЄДРПОУ 23106764) в рахунок погашення заборгованості (податкового боргу) з земельного податку (р/р 33214811700009, код платежу 13050100, МФО 802015 банк УДКСУ у Могилів-Подільському районі, код банку 38031302, одержувач місцевий бюджет м. Могилів-Подільський) кошти в сумі 3221 (три тисячі двісті двадцять одна) грн. 01 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жернаков Михайло Володимирович