04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" листопада 2012 р. Справа№ 5011-36/11663-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 08.10.2012 року № 0003 Товариства з обмежено відповідальністю «Октагон-Аутдор» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року
у справі № 5011-36/11663-2012 ( суддя - Трофименко Т.Ю.),
за позовом Державного підприємства «Еко»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор»
про стягнення 10 610, 36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Вірченко Н.В. - за дов.
від відповідача: Осипенко О.М. - за дов.
27.08.2012 року Державне підприємство «Еко» (далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» (далі-відповідач) про стягнення 10 610, 36 грн., із яких: 8 316 грн. боргу, 1 575, 51 грн. інфляційні втрати, 728, 85 грн. -3% річних (а.с.7-10).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.03.2004 року № 04-30 на право тимчасового використання місця для розташування об'єкта зовнішньої реклами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі № 5011-36/11663-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» на користь Державного підприємства «Еко» 7 560 грн. боргу та судовий збір. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, дана невірна правова оцінка представленим доказам та фактам, які мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Октагон-Аутдор» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2012 року.
В судовому засіданні апелянт підтримав свої вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, просить суд останню задовольнити, рішення - скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
В судовому засіданні 19.11.2012 року та у відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи скаржника, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
01.03.2004 року між сторонами укладено договір № 04-30 на право тимчасового використання місця для розташування об'єкта зовнішньої реклами, відповідно до умов п.1 Державне підприємство «Еко» (балансоутримувач за договором, позивач у справі) передає, а ТОВ «Октагон-Аутдор» (рекламодавець за договором, відповідач у справі) приймає у строкове платне користування частину стіни загальною площею 18 кв.м. і частину стіни загальною площею 60 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5 на фасаді житлового будинку, який знаходиться на балансі позивача, з метою розміщення реклами (а.с.11).
Пунктом 3.1. договору визначено, що плата за тимчасове використання місця для розташування об'єкта зовнішньої реклами визначається за домовленістю сторін з урахуванням «Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у місті Києві» (Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 2 грудня 2002 року № 2159, із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2003 року № 256) і становить 630 грн. без врахування ПДВ.
Пунктом 5.5. договору встановлено обов'язок рекламодавця щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за останнім звітним місяцем, надавати позивачу ( балансоутримувачу за договором) інформацію про перерахування плати (копію платіжного доручення з відміткою банку).
Сторони визначили термін дії договору (3 роки), а саме з 01.03.2004 року по 01.03.2007 рік (п. 10.1. договору) та обумовили, якщо після закінчення строку ні одна із сторін не означила питання про повернення майна балансоутримувачу, цей договір слід вважати пролонгованим на той самий термін (п. 10.5. договору).
Як вбачається із матеріалів справи, 27.07.2012 року позивач звернувся з претензією № 421 (а.с.28) до відповідача, в якій просив сплатити борг в сумі 8 316 грн.
06.08.2012 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 442 (а.с.29) про сплату боргу в сумі 8 316 грн. До претензії були додані рахунки -фактури на сплату вартості плати за використання об'єкта зовнішньої реклами за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року та липень 2012 року.
Відповідач отримав претензію 14.08.2012 року, про що свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30).
Позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору, не сплатив орендну плату в порядку та розмірі, встановлених договором за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року та липень 2012 року, у зв'язку з чим виник борг в сумі 8 316,00 грн., що спричинило звернення позивача до суду з позовом про стягання 8 316 грн. боргу, з нарахуванням на суму боргу 1 575, 51 грн. інфляційні втрат та 728, 85 грн. -3% річних, в порядку ст.625 ЦК України.
Відтак, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. ст. 759, 774 ЦК України, ст.ст 283, 288 ГК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній, оплатний. Двосторонній - оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки по відношенню до іншої сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зазначив, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.
Нормами ст. 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву, стверджує, що умовами договору не визначено строки оплати, також просив застосувати строки позовної давності при розгляді питання щодо стягнення боргу та штрафних санкцій та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з пропущенням строку позовної давності (а.с.61-62).
Місцевий господарський суд встановив, що сторони в договорі № 04-30 від 01.03.2004 року на право тимчасового використання місця для розташування об'єкта зовнішньої реклами не визначили строки внесення відповідачем плати за використання об'єкта оренди, прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині основного боргу з врахуванням сплати відповідачем у серпні 2012 року 756 грн. орендної плати за липень 2012 року (виписка банку представлена в матеріалах справи (а.с.77) в сумі 7 560 грн., та задовольнив вимоги позивача в частині стягнення 1575, 51 грн. інфляційних втрат та 728, 85 грн. -3 % річних.
Колегія суддів апеляційного суду вважає такий висновок суду необґрунтованим з огляду на наступне.
Як вбачається із умов договору, плата за тимчасове використання місця розташування об'єкта зовнішньої реклами становить 726 грн. щомісячно.
Положеннями розділу 5 договору встановлено обов'язки рекламодавця за договором серед яких сторони визначили (п.5.5. договору) що рекламодавець щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за останнім звітним місяцем, зобов'язаний надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку). Отже, строк сплати орендної плати встановлено договором саме до 12 числа наступного місяця.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції не досліджено рахунки-фактури на оплату, які виставлялися орендареві щомісячно.(копії представлено в матеріалах справи (а.с.15-25).
Місцевим господарським судом не застосовано строків позовної давності, про що є відповідна заява сторони (а.с.61-62).
Згідно ст.ст. 256 - 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється законом тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та обчислюється з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З аналізу положень п.п. 3.1, 5.5 договору вбачається, що орендна плата за грудень 2008 року повинна бути сплачена відповідачем до 12.01.2009 року, відповідно орендна плата за січень 2009 до 12.02.2009 року, за лютий 2009 року до 12.03.2009 року, за березень 2009 року до 12.04.2009 року, за квітень 2009 року до 12.05.2009 року, за травень 2009 року до 12.06.2009 року, за червень 2009 року до 12.07.2009 року, за липень 2009 року до 12.08.2009 року, за серпень 2009 року до 12.09.2009 року, за вересень 2009 року до 12.10.2009 року, тощо.
Відтак, останній платіж за вересень 2009 року повинен бути сплачений до 12.10.2009 року. Строк позовної давності на право стягнення боргу за вересень 2009 року спливає 12.10.2012 року, за серпень 2009 року - 12.09.2012 року, за липень 2009 року - 12.08.2012 року, тощо.
Позивач звернувся до суду з позовом 25.08.2012 року (що підтверджено поштовим штемпелем на конверті, який долучено до матеріалів справи), отже, в межах строку позовної давності, до задоволення підлягає стягнення боргу за серпень 2009 року в сумі 756 грн. та за вересень 2009 року в сумі 756 грн., разом 1512 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, в порядку ст.625 ЦК України, за період з 12.09.2009 року по 25.08.2012 року підлягає до задоволення інфляційні втрати в сумі 270, 65 грн., а також 3 % річних в сумі 134, 09 грн., які розраховано від суми боргу, що підлягає стягненню в межах строку позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за правомірне стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1512 грн. та інфляційні втрати в сумі 270, 65 грн., а також 3 % річних в сумі 134, 09 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не повно досліджено обставини справи, рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі № 5011-36/11663-2012 не відповідає фактичним обставинам справи, відтак підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу від 08.10.2012 року № 0003 Товариства з обмежено відповідальністю «Октагон-Аутдор» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року по справі № 5011-36/11663-2012 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі № 5011-36/11663-2012 скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон- Аутдор» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 10 поверх, код ЄДРПОУ 34729203) на користь Державного підприємства «Еко» (01042, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36-Б, код ЄДРПОУ 32309722) 1 512, 00 грн. боргу, 270, 62 грн. інфляційних втрат та 134, 09 грн. 3 % річних.
5. Стягнути з Державного підприємства «Еко» (01042, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36-Б, код ЄДРПОУ 32309722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октагон- Аутдор» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 10 поверх, код ЄДРПОУ 34729203) 362, 74 грн. судового збору, сплаченого в суді першої інстанції та в апеляційної інстанції.
6. В решті позовних вимог - відмовити.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
8. Матеріали справи № 5011-36/11663-2012 повернути до Господарського суду міста Києва .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.