83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.11.12 р. Справа № 5006/48/66/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг"
про стягнення вартості вагової недостачі у розмірі 4 531,02 грн.
за участю представників:
від позивача не з'явились
від відповідача Кушнір К.М. -представник за довіреністю
від третьої особи не з'явились
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський коксохімпром" вартості вагової недостачі у розмірі 4 531,02 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 за залізничними накладними №№ 51695063, 51695064, 51695065, 51695124 позивачем від відповідача було отримано 9 вагонів коксової продукції. Під час зважування вагонів з коксовою продукцією на станції позивача, була виявлена недостача вантажу у 9 вагонах, загальною кількістю 3,814 тони. Позивач вважає, що відповідачем було невірно зазначено масу вантажу у накладних, внаслідок чого позивач поніс збитки в розмірі 4 531,02 грн., які просить стягнути з відповідача.
27.11.2012 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" не є стороною за договором № ДУК-03/09-10-р/900137, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", та не має жодних договірних відносин з позивачем. Також відповідач вказує на те, що вантаж був прийнятий позивачем з порушенням встановлених правил.
Третя особа в письмових поясненнях зазначає, що коксова продукція, відносно якої виник спір у даній справі, була отримана третьою особою від відповідача за договором №ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007. В подальшому ця ж продукція на виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" позивачу. Будь-яких претензій щодо кількості поставленого товару від позивача третій особі не надходило.
Представники учасників судового процесу клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, господарський суд Донецької області
22.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (постачальник) укладено договір № ДУК-03/09-10-р/900137 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та в обсягах, передбаченими в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Витрати за перевезення (залізничний тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на покупця.
Пунктом 9.5 Договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.
Порядок прийомки товару сторони узгодили в розділі 5 Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору покупець приймає товар за кількістю на підставі залізничних накладних у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 з додатками та змінами (далі - Інструкція П-6). У випадку виявлення недостачі товару виклик представника вантажовідправника та постачальника є обов'язковим та здійснюється засобами факсимільного зв'язку. Кількість товару, що надійшов (нетто), визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), визначеного на залізничних вагах, ваги тари вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній в залізничній накладній.
У випадку неявки представника вантажовідправника чи постачальника у встановлений інструкцією № П-7 строк, приймання продукції здійснюється з обов'язковою участю представника нейтральної контрольної організації, найменування якої письмово узгоджується з постачальником (п. 5.1 Договору).
Суха маса товару у покупця визначається на підставі результатів провішування з урахуванням частки загальної вологи, визначеної у вантажовідправника і зазначена в документах про якість товару (п. 5.3 Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору у разі, якщо маса товару, визначена при провішуванні на станції призначення, відрізняється від маси у перевізних документах не більш ніж на 1% від маси нетто у вагоні по залізничній накладній (сумарний розмір похибки ваг та природної втрати товару), товар вважається прийнятим за кількістю згідно провізних документів (залізничної накладної).
Згідно з п. 8.5 Договору претензії по кількості та якості висуваються покупцем постачальнику та вантажовідправнику протягом строку позовної давності від дати поставки товару у відповідності з діючим законодавством.
Пункт 8.1 Договору встановлює, що за невиконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, передбачених діючим законодавством України.
Додатком № 11 від 01.08.2009 до Договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 року (Специфікація), сторони погодили, що у серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" здійснить поставку коксу валового 10-80 мм у кількості 25 000 тонн (кількість визначена в сухій вазі), за ціною однієї тони - 990,00 грн. (без урахування ПДВ). Вантажовідправником коксу є ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром", станція Єнакієве Донецької залізниці, вантажоодержувачем - ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", станція Нікополь Придніпровської залізниці.
14.12.2007 між Закритим акціонерним товариством "Єнакієвський коксохімпром", яке перейменовано в Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром", (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (покупець) укладено договір № ДУК-03/08-8-п.
Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та в обсягах передбачених в додатках (специфікаціях) до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 9.5 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань. Дію цього Договору може бути продовжено шляхом укладення додаткової угоди.
Додатковою угодою № 1 від 19.12.2008 до Договору № ДУК-03/08-8-п сторони узгодили, що договір діє до 31.12.2009, а за грошовими зобов'язаннями - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Згідно з п. 5.1 Договору № ДУК-03/08-8-п покупець приймає товар за якістю - на підставі сертифікатів якості виданих виробником (вантажовідправником) товару, при необхідності засвідченим штампом покупця та/або вантажоодержувача, за кількістю - на підставі залізничних накладних.
У разі виявлення нестачі товару, покупець здійснює приймання товару у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 з додатками та змінами.
Кількість товару, що надійшов (нетто), визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), визначеного на залізничних вагах, ваги тари вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній в залізничній накладній.
Пунктом 5.2 Договору № ДУК-03/08-8-п встановлено, що суха маса товару у покупця визначається на підставі результатів зваження з урахуванням долі загальної вологи, визначеної у відповідності з додатком А ДСТУ 322-12-2-94, при цьому вага порожнів вагонів повинна бути визначена шляхом зважування.
Додатком № 47 від 01.08.2009 до Договору № ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007 сторони передбачили, що у серпні 2009 року ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" здійснить поставку коксу валового 10-80 мм, ТУ У 22.1-00190443-037:2007 у кількості 30 000 тон (кількість визначена в сухій вазі), за ціною за одну тону 980 грн. без ПДВ. Вантажовідправник - ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром", вантажоодержувач - ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", ст. Нікополь.
З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться у договірних відносинах з поставки вугільної продукції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" відповідно до договору поставки коксової продукції № ДУК-03/09-10-р/900137, за яким останнє виступає постачальником. Відповідач по справі знаходиться у договірних відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" згідно договору поставки № ДУК-03/08-8-п, за яким ТОВ "Метінвест Холдинг" є покупцем.
Таким чином, відповідач у даній справі ПрАТ "Єнакієвський коксохімпром" не є стороною у договорі № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, укладеному між позивачем та ТОВ "Метінвест Холдинг" (постачальник), і не має договірних зобов'язань перед позивачем стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції.
Крім того, суд відзначає, що умови договорів № ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007 та №ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 щодо порядку приймання товару за кількістю та визначення сухої маси товару у покупців суттєво відрізняються між собою та передбачають різний порядок дій ТОВ "Метінвест Холдинг", ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (покупця за відповідним договором) у разі виявлення нестачі товару.
Як свідчать матеріали справи, 19.08.2009 на адресу позивача за залізничними накладними №№ 51695063, 51695064, 51695065, 51695124 надійшов кокс у 9 вагонах.
Згідно з даними накладних загальна маса вантажу у вагонах №№ 63859953, 67916650, 68406743, 64641954, 67612572, 65878753, 65490641, 65240236, 67379784 складає 420 500 кг. Вантаж відвантажено ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром".
На станцію призначення Нікополь, Придніпровської залізниці вантаж прибув у справних вагонах без ознак недостачі, та відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України був виданий залізницею позивачу (вантажоодержувачу), про що свідчить відмітка на зворотній стороні залізничних накладних, які містяться в матеріалах справи.
20.08.2009 о 02:46 год. комісією у складі начальника зміни ЗДЦ ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" Гончарук С.І., вагарки ЗДЦ ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" Зайцевої Л.Д., за участю уповноваженого представника громадськості Минтого Е.М. - укладача потягів ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" було розпочато приймання за кількістю кокосової продукції, відвантаженої відправником вантажу - ЗАТ "Єнакієвський коксохімпром" у вагонах, що надійшли за залізничними накладними №№ 51695063, 51695064, 51695065, 51695124. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про приймання продукції за кількістю № 4875/1 від 20.08.2009.
Зазначеним актом встановлено, що вагони №№ 63859953, 67916650, 68406743, 64641954, 67612572, 65878753, 65490641, 65240236, 67379784 прибули на станцію Нікополь у технічно-справному стані 19.08.2009 і видані залізницею 19.08.2009 о 17 год. 50 хв. та подані на завод. З моменту подачі вагонів на завод, вагони з вантажем перебували на запасній колії залізничного цеху ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" під охороною загону відомчої воєнізованої охорони ВАТ "Нікопольський завод феросплавів". Розкрадань вантажу, а також доступу третіх осіб до вантажу не зафіксовано. Можливість змішування продукції виключена. Зважування проводилося на вагонних вагах - тип: тензометричні 100 тн. Приймання припинене 20.08.2009 о 02 год.51 хв.
За результатами приймання вантажу комісія дійшла висновку про необхідність викликати для спільного приймання вантажу представників продавця (постачальника) та вантажовідправника.
20.08.2009 позивач направив на адресу відповідача та ТОВ "Метінвест Холдинг" повідомлення, яким просив направити представників для контрольного переважування продукції, що надійшла у вагонах за залізничними накладними №№ 51695063, 51695064, 51695065, 51695124.
Відповідач факсовим повідомленням № 011-1826 від 20.08.2009 повідомив позивача, що представник для контрольного переважування направлятись не буде, просив здійснювати приймання вантажу у відповідності до вимог Інструкції П-6.
20.08.2009 об 11 год. 00 хв. було продовжено приймання вантажу комісією у складі начальника зміни ЗДЦ ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" Павлючик О.У., вагарки ЗДЦ ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" Марченко О.В., за участю уповноваженого представника громадськості Павлючик В.О. - укладача потягів ВАТ "Нікопольський завод феросплавів". Приймання вантажу закінчено 20.08.2009 об 11 год. 27 хв. За результатами приймання коксової продукції комісією було складено акт № 4875/2 від 20.08.2009 про продовження приймання продукції за кількістю.
У вказаному акті зазначено, що визначення ваги нетто зроблено шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції і ваги тари вагона за трафаретом (з бруса) відповідно до вимог обов'язкових правил. Загальна кількість продукції, якої не вистачає, буде визначена після надходження рахунку на оплату продукції і внесена до рахунку недостачі.
Згідно висновків акту № 4875/2 від 20.08.2009 нестача продукції в 9 вагонах, що надійшли за залізничними накладними №№ 51695063, 51695064, 51695065, 51695124, утворилась внаслідок неправильності визначення ваги вантажу вантажовідправником.
У зв'язку з виявленням вагової недостачі продукції, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача (вантажовідправника) вартість недостачі (за мінусом норми недостачі -1 % маси, зазначеної у перевізних документах) у розмірі 4 531,02 грн., стверджуючи, що відповідачем були порушені умови договору поставки № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, в частині поставки товару в належній кількості, яка виявилась меншою, ніж зазначено у перевізних документах.
Згідно розрахунку недостачі та сум до позову по актам за період з 01.08.2009 по 31.08.2009, загальна маса вантажу, якого не вистачає, становить 3,814 тони, а вартість недостачі - 4 531,02 грн. з ПДВ.
На підтвердження ціни позову позивач надав суду рахунок-фактуру № СФ-3/08-10в від 20.08.2009 на суму 4 505 002,92 грн., виставлений постачальником ВАТ "Метінвест холдінг" за поставлену коксову продукцію за договором № ДУК-03/09-10-р/900137 та пред'явлений для оплати вартості покупцю ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", а також реєстр залізничних квитанцій по відвантаженню продукції.
Відповідно до пункту 3.3 Договору ДУК-03/09-10-р/900137 покупець оплачує кожну партію поставленого товару протягом 3 банківських днів після отримання оригіналу рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що рахунок-фактуру № СФ-3/08-10в від 20.08.2009 отримано позивачем 27.08.2012, про що свідчить відмітка на зазначеному рахунку.
На підтвердження оплати продукції, що поставлена за спірними накладними позивачем надано копії дублікату платіжного доручення № 99146 від 03.09.2009 на суму 3 262 895,73 грн. та дублікату платіжного доручення № 99005 від 27.08.2009 на суму 3 426 766,70 грн. які містять посилання у призначенні платежу на рахунок № СФ-3/08-10в від 20.08.2009 та договір № ДУК-03/09-10-р/900137 від 29.12.2008.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не брав на себе зобов'язання по відвантаженню на адресу одержувача (позивача) продукції за ціною, яка пред'явлена позивачем у розрахунку до ціни позову.
Договором від 22.12.2008 № ДУК-03/09-10-р/900137 передбачено, що прийомка товару за кількістю здійснюється покупцем на підставі залізничних накладних на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 зі змінами та доповненнями. Цей порядок прийомки товару узгоджений вищевказаним договором між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Метінвест холдинг".
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, є договір який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину має обов'язкову силу для самих сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром" не є зобов'язаною перед позивачем стороною щодо виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, укладеного між позивачем та ТОВ "Метінвест Холдинг", зокрема стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції.
Крім того, суд вважає недоведеним розмір предмету позовних вимог, викладених позивачем як вартість недостачі коксової продукції, яка розрахована виходячи із вартості коксу, за ціною, встановленою ТОВ "Метінвест Холдинг", а не ціною тонни коксу, за якою продукція була відвантажена відправником - відповідачем у даній справі, за умовами договору № ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007, укладеного між відповідачем та ТОВ "Метінвест Холдинг".
Частинами 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати ти за нього певну грошову суму.
Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України є продавець.
У відповідності з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець, має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не є зобов'язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, та ним не узгоджувався здійснений позивачем порядок приймання продукції за кількістю. Позивачем не доведений розмір понесених збитків та не надано доказів, які підтверджують оплату спірної продукції саме відповідачу.
Встановлена наявність договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" та ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" свідчить про наявність договірних зобов'язань між цими сторонами, тому норми ст. 670 Цивільного кодексу України, щодо правових наслідків порушення умови договору щодо кількості товару та статей 216, 217 Господарського кодексу України не повинні застосовуватися до взаємовідносин між сторонами даної справи у зв'язку з тим, що відповідач не перебуває у договірних зобов'язаннях з ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", визначених умовами договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 стосовно обсягів та вартості поставки коксової продукції.
Посилання позивача на те, що у відповідності до статей 24, 37 Статуту залізниць України відправник повинен нести відповідальність за недостачу, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (стаття 129 Статуту залізниць України).
Як свідчать матеріали справи комерційні акти чи акти загальної форми за результатами приймання вантажу, поставленого за залізничними накладними №№51695063, 51695064, 51695065, 51695124 у вагонах №№ 63859953, 67916650, 68406743, 64641954, 67612572, 65878753, 65490641, 65240236, 67379784 не складались.
Акт про приймання продукції за кількістю, який складається при прийманні продукції при поставках (купівлі-продажу) у відповідності до Інструкції П-6, за відсутності комерційних актів або актів загальної форми не є належним доказом неправомірних дій вантажовідправника у договорі залізничного перевезення, та не може підтвердити обставини щодо невірного визначення вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній під час внесення до неї відомостей. Такий акт є належним доказом у правовідносинах поставки (купівлі-продажу), які між сторонами даного спору не виникли.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.09.2012 у справі № 5006/8/5/2012.
Таким чином, акт приймання продукції за кількістю № 4875/1 від 20.08.2009 та акт про продовження приймання продукції за кількістю № 4875/2 від 20.08.2009 не мають доказового значення, у зв'язку з тим, що відповідач не є стороною договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 і на нього не можуть розповсюджуватись умови цього договору.
Крім того, як встановлено частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Проте, такий документ позивачем суду не надано.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Судовий збір, у зв'язку з відмовою в позові, покладається на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 03.12.2012.
Суддя Сажнева М.В.