вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
22 серпня 2012 р. 17:29 Справа №2а-7969/12/0170/31
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії: головуючого судді Дудіна С. О., суддів Кушнової А. О. та Кисельової О. М., при секретарі судового засідання Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1) Державної митної служби України; 2) Кримської митниці за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору і беруть участь у справі на стороні відповідачів: 1) Голова Державної митної служби України Калєтнік Ігор Григорович; 2) Начальник Кримської митниці Набока Василь Григорович
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за участю представників:
Від позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1; ОСОБА_4, представник, довіреність № б.н. від 08.07.2011 р., паспорт НОМЕР_2;
Від Державної митної служби України - Гомель А. О., представник, довіреність №11.1/1-14/17285 від 27.12.2011 р.;
Від Кримської митниці - Гомель А. О., представник, довіреність №17-07/9549 від 31.12.2010 р..;
Від третіх осіб - не з'явилися.
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної митної служби України та Кримської митниці та просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №1283-к від 22.06.2012р. про припинення перебування на державній службі провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ Кримської митниці Державної митної служби України №459-к від 22.06.2012р. про припинення перебування на державній службі провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1;
- поновити в митних органах ОСОБА_1 у посаді провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці;
- стягнути з Кримської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.06.2012р. до моменту прийняття постанови по цій справі з вирахуванням відповідачем під час виплати середнього заробітку встановлених законодавством податків, внесків, обов'язкових платежів.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.2012 р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, до участі по справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору і беруть участь у справі на стороні відповідачів були залучені голова Державної митної служби України Калєтник І. Г. та голова Кримської митниці Набока В. Г.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконним припиненням перебування позивача на державній службі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з порушенням присяги, оскільки підстави, сформульовані в оскаржуваних позивачем наказах (заповнення уніфікованих митних квитанцій МД-1 з порушенням порядку їх заповнення), є штучними. Крім того, позивач вважає, що зазначені в наказах обставини за своєю суттю мають свідчити про вчинення особою дисциплінарного проступку, однак ОСОБА_1 у законодавчо встановленому порядку до дисциплінарної відповідальності не притягувався., а навпаки, в червні 2010р. був нагороджений грамотою начальника Кримської митниці за сумлінне виконання посадових обов'язків, наполегливість, ініціативу в роботі, високий професійний рівень, моральні і ділові якості тощо.
Кримська митниця Державної митної служби України проти позову заперечувала та пояснила, що матеріальною підставою для прийняття наказу, який оспорюється, стало подання Кримської митниці, в якому йдеться мова про порушення позивачем вимог законодавства з питань митної справи під час оформлення уніфікованих митних квитанцій МД-1 протягом 2009-2011 років. За результатами вибіркового аналізу митних оформлень товарів із застосуванням уніфікованої митної квитанції МД-1 було виявлено несумлінне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що призвело до порушення ним вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 410 Митного кодексу України у митній службі діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом та в його преамбулі зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, види та порядок застосування заохочень та дисциплінарних стягнень. За вимогами ст. 5 Закону України «Про державну службу» державний службовець повинен сумлінно ставитися до своїх службових обов'язків, а згідно до ст. 10 зазначеного Закону серед обов'язків державного службовця зазначено додержання вимог Конституції України та інших актів законодавства України. За змістом присяги державного службовця відповідно до ст. 17 зазначеного Закону позивач зобов'язаний суворо дотримуватися Конституції України та законів України, а, відтак, виявлені внаслідок перевірки порушення, допущені позивачем при заповненні уніфікованих митних квитанцій без дотримання порядку їх заповнення, є порушення з боку позивача вимог законодавства України, яких він мав суворо дотримуватися, а отже, присяги позивача. При цьому відповідач зауважив, що відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Однак, діяння, вчинені позивачем, кваліфіковані Держмитслужбою України саме як порушення вимог законодавства та несумлінне виконання своїх посадових обов'язків, що становить зміст Присяги державного службовця, а не неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, що є порушенням службової дисципліни. Відтак, припинення державної служби позивача відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» (внаслідок порушення державним службовцем присяги) Кримська митниця вважає правомірним. Додатково другий відповідач в обґрунтування своєї правової позиції посилався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.03.2011р. по справі №К-13305/09 та від 16.02.2012р. по справі №К-1685/10.
З аналогічних підстав проти позову заперечувала і Державна митна служба України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.08.2012 р. у зв'язку з необхідністю надання Кримською митницею додаткових документів провадження у справі було зупинено до 20.08.2012 р. до 9 год. 30 хв.
Ухвалою від 20.08.2012 р. провадження у справі було поновлено.
Треті особи явку представників у судове засідання жодного разу не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином рекомендованою кореспонденцією. Письмових пояснень по суті спору під час судового розгляду справи не надали.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
Позивач, ОСОБА_1, згідно наказу Сімферопольської митниці від 03.10.1995 р. №593 прийнятий з 04.10.1995 р. інспектором Сімферопольської митниці з шестимісячним випробувальним терміном. 03.10.1995 р. позивач прийняв Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» (а. с. 107).
Наказом Державної митної служби України від 28.04.2011 №921-к за порушення Присяги державних службовців припинено 29.04.2011 р. перебування ОСОБА_1, провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці, на державній службі в митних органах України відповідно до п.6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".
Наказом Кримської митниці від 29.04.2011 р. №411 було також прийнято рішення про припинення державної служби позивача в митних органах України на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.08.2011 р. у справі №2а-7556/11/0170/12, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2012 р., були визнані протиправними та скасовані наказ Державної митної служби України від 28.04.2011 № 921-к про припинення 29.04.2011 перебування на державній службі провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1, наказ Кримської митниці Державної митної служби України від 29.04.2011№ 411-К про припинення 29.04.2011 перебування на державній службі провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1. Поновлено позивача у митних органах на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.05.2011 по 04.08.2011 в розмірі 7905,69 грн. (з подальшим відрахуванням податків та обов'язкових платежів ). Постанову допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середньо місячного заробітку за місяць в розмірі 3870,00 грн. (з подальшим відрахуванням податків та обов'язкових платежів).
У подальшому наказом Кримської митниці від 01.02.2011 р. №90-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивачу оголошено догану за порушення службової дисципліни, що виразилось у неякісному виконанні п. 2.10 посадової інструкції провідного інспектору відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт". Наказами Державної Митної служби України, Кримської митниці від 05.01.2012р. № 15-к "Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1" та № 4-к відповідно, за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" припинено 05.01.2012 р. перебування позивача на державній службі.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.04.2012р. у справі №2а-1569/12/0170/21 визнані протиправними та скасовані наказ Кримської митниці №90-К від 01.02.2011р. про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, наказ Державної митної служби України №15-1 від 05.01.2012 р. про припинення 05.01.2012 р. перебування на державній службі провідного інспектору відділу митного оформлення №1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1, наказ Кримської митниці Державної митної служби №4-К від 05.01.2012 р. про припинення 05.01.2012 р. перебування на державній службі провідного інспектору відділу митного оформлення №1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1. Позивача поновлено у митних органах на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці. Стягнуто з Кримської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.01.2012 по 06.04.2012 в розмірі 10915,45 грн. (з подальшим відрахуванням податків та обов'язкових платежів ). Постанову суду допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за 1 місяць у розмірі 3694,35грн. (з подальшим відрахуванням податків та обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Державної митної служби України від 12.06.2012 р. №1229-к «По особовому складу митних органів» позивача було поновлено на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Сімферополь-аеропорт» Кримської митниці з 06.01.2012р. Наказом Кримської митниці від 14.06.2012 р. №440-к «Про поновлення на посаді» позивач був поновлений на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення №1 Митного поста «Сімферополь-аеропорт» Кримської митниці з 06.01.2012 р.
22.06.2012 р. Державною митною службою України був виданий Наказ №1283-к «Про припинення перебування на державній службі», відповідно до якого у зв'язку з чисельними порушенням ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків вимог Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 04.01.2005р. №1 (надалі - Порядку), було припинено перебування позивача на державній митній службі в митних органах на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» (за порушення присяги державного службовця).
22.06.2012 р. Кримською митницею Державної митної служби України був виданий наказ за №459-к «Про припинення перебування на державній службі», виданий відповідно до наказу Державної митної служби від 22.06.2012 р. №1283-к «Про припинення перебування на державній службі», яким було припинено перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема подання Кримської митниці, підставою для видання оскаржуваних наказів було проведення вибіркового аналізу митних оформлень товарів із застосування уніфікованої митної квитанції МД-1 (УМК), за результатами якого були встановлені систематичні порушення з боку провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Сімферополь-аеропорт» Кримської митниці ОСОБА_1, який відповідно до п. 2.1 «Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1» (надалі - Порядок) є уповноваженою особою для її заповнення.
Так, відповідно до п. 6.3 розділу 6 «Особливості заповнення граф УМК і додаткових аркушів у разі справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) на переміщувані через митний кордон України товари» Порядку у графі "Найменування" зазначаються найменування товарів, їх опис і відмінні ознаки, які впливають на визначення коду товару за УКТЗЕД і його митної вартості (технічні й основні комерційні характеристики, стандарт, ТУ, сорт, марка, модель, артикул, розмір, комерційна й фірмова назви). Під час митного оформлення транспортного засобу додатково в цій графі зазначаються ідентифікаційний номер транспортного засобу, номер кузова, номер шасі (рами), загальна кількість місць, уключаючи місце водія, тип двигуна, робочий об'єм циліндрів, транспортний засіб новий чи такий, що був у використанні, рік випуску, вантажопідйомність (для вантажних автомобілів), тип транспортного засобу (міський, позаміський) для автомобілів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, уключаючи водія.
Однак, в результаті вибіркової перевірки було встановлено, що в УМК МД-1 від 08.05.2009р. №486476, від 28.05.2009р. №486478, від 29.05.2009р. №486479, від 01.06.2009р. №486480, від 01.06.2009р. №486481, від 21.06.2009р. №486482, від 25.06.2009р. №486483, від 03.07.2009р. №486484, від 17.09.2009р. №486496, від 12.11.2009р. №486500, від 28.09.2010р. №589657, від 18.10.2010р. №589659 не зазначені відмінні ознаки, необхідність яких вказана в п. 6.3 Порядку.
Крім того, в процесі проведення вибіркового аналізу результатів здійснення митного контролю та митного оформлення товарів з використанням УМК виявлено недотримання позивачем вимог абз. 7 п. 2.3 розділу 2 Порядку. Відповідно до вказаної норми передбачається зазначення в місцях бланка УМК ідентифікаційних номерів платника податку за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності) - для фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, при цьому в верхньому правому куті УМК закреслюються слова «за ЄДРПОУ або».
Кримською митницею зазначено, що позивач в порушення цієї норми в УМК МД-1 №№486480 від 01.06.2009 р., 486486 від 11.07.2009 р., 486496 від 17.09.2009 р., 589658 від 06.10.2010 р., 589663 від 03.02.2011 р. у верхньому правому куті не закреслив слова «за ЄДРПОУ або», що є з його боку порушенням вимог абз. 7 п. 2.3 розділу 2 Порядку.
В свою чергу в УМК МД-1 за №№486492 від 10.08.2009 р., 486499 від 23.10.2009 р., які фактично використані для справляння належних платежів з підприємства-резидента, не закреслено слова «або за ДРФО», що було кваліфіковано відповідачем в якості порушення вимог абз. 7 п. 2.3 розділу 2 Порядку.
Виявлені недоліки, допущені позивачем, за твердженням відповідача, не дозволяють належним чином вести Кримській митниці митну статистику, яка є однією з завдань митних органів в реалізації митної політики України.
Враховуючи основні обов'язки провідного інспектора ВМО-1 м/п «Сімферополь-аеропорт» Кримської митниці ОСОБА_1 як державного службовця, положення ст. ст. 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу», Кримська митниця в Поданні про звільнення з посади ОСОБА_1 (провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Сімферополь-аеропорт» Кримської митниці), направленого на ім'я голови Державної митної служби України Калєтника І. Г., зазначила, що обов'язками, несумлінне виконання яких є порушенням Присяги, є обов'язки, які зазначені в Законі України «Про державну службу», тобто основні (загальні) обов'язки державних службовців. Порушення Присяги ОСОБА_1 пов'язано з істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій. На підставі зазначеного, Кримська митниця, дотримуючись принципу персональної відповідальності за дотримання службових обов'язків, закріпленого ст. 3 Закону України «Про державну службу», керуючись п. 6 ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону, просила припинити перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, що й стало підставою для прийняття оспорюваних наказів.
Зі вказаними твердженнями Кримської митниці щодо кваліфікації дій позивача в якості порушення присяги державного службовця суд не може погодитися з огляду на наступне.
Закон України «Про державну службу» визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки» (ст. 17 Закону «Про державну службу»). Саме такий текст присяги державного службовця був підписаний позивачем 03.10.1995 р. (а. с. 107).
Основними обов'язками державних службовців, серед інших, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону «Про державну службу»). Основні обов'язки державних службовців є спільними для всіх службовців, незалежно від посади, яку вони посідають.
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 цього Закону).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну службу» посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Таким чином, конкретне коло службових повноважень (прав та обов'язків) визначається посадою державного службовця.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Правова кваліфікація дій або бездіяльності державного службовця як дисциплінарного правопорушення або як порушення Присяги має істотне значення з огляду на різне правове регулювання порядку встановлення, оцінки фактичних обставин та можливих наслідків правопорушення. Так, у разі кваліфікації цих дій як дисциплінарного правопорушення на посадову особу митного органу поширюється дія Дисциплінарного статуту митної служби України; до неї можуть бути застосовані різні види дисциплінарних стягнень (від зауваження до звільнення з митного органу) (п. 23 ДСМС); дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи (п. 27 ДСМС); враховується характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередня поведінка посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах (п. 27 ДСМС); застосовуються строки притягнення до дисциплінарної відповідальності (не пізніше одного місяця від дня виявлення і шести місяців від дня вчинення) (п. 37 ДСМС). Ці вимоги є юридичними гарантіями дотримання прав державного службовця під час застосування до нього заходів дисциплінарної відповідальності.
Натомість, у разі кваліфікації дій державного службовця як порушення Присяги, на ці правовідносини не поширюється дія ДСМС України, і як наслідок, не враховуються тяжкість та характер порушення, ступінь вини, особа службовця і не застосовуються строки.
Суд зазначає, що Закон України «Про державну службу» не містить чітких ознак діяння, яке слід кваліфікувати як порушення Присяги. Проте, суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій. Саме таке формулювання суті порушення Присяги ОСОБА_1 було викладене Кримською митницею в поданні про звільнення позивача з посади (а. с. 94). Звідси, незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.
При цьому, з огляду на викладений в Законі текст Присяги, як її порушення може бути кваліфіковано лише недотримання Конституції України та законів України, а не будь-яких нормативно-правових актів взагалі. Тому недотримання, в тому числі невиконання, порушення підзаконних нормативних актів (указів Президента України, постанов Кабінету міністрів України, наказів та розпоряджень Державної митної служби України та її органів) не становить порушення Присяги.
За таких обставин, суд вважає непереконливими твердження відповідачів про те, що порушення ОСОБА_1 вимог Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1 свідчить про порушення ним Присяги державного службовця.
Так, у разі порушення підзаконних нормативних актів дії посадової особи митних органів можуть бути кваліфіковані як дисциплінарне правопорушення, оскільки відповідно до п. 22 ДСМС України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать, зокрема:
1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень без посередніх та/або прямих керівників;
2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.
Крім того, в якості порушення Присяги може бути розцінено порушення державним службовцем зобов'язання сумлінно виконувати свої обов'язки, тобто несумлінне їх виконання. Водночас, порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (п. 21 ДСМС України).
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Відтак, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого, безвідповідального ставлення до них. Невиконання або неналежне виконання обов'язків особою з інших причин (недостатність кваліфікації та досвіду роботи, надмірна завантаженість, ненавмисні технічні та юридичні помилки тощо) не свідчить про несумлінне ставлення до них, а отже й не може вважатися порушенням Присяги.
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу Кримської митниці від 21.08.2009р. №591-к «Про заохочення співробітників Кримської митниці з нагоди Дня незалежності України», визначаючи вклад митників України в захист економічних інтересів держави, у розвиток митної служби, ОСОБА_1 була оголошена подяка.
Крім того, за сумлінне виконання посадових обов'язків, наполегливість, ініціативу в роботі, високий професійний рівень, моральні й ділові якості позивачеві була видана грамота від 25.06.2010р.
Протоколами наради особового складу питного поста «Сімферополь-аеропорт» від 14.01.2010 р. та від 10.01.2011 р. ОСОБА_1 був відзначений відповідно: серед робітників, які мають високі показники при складанні протоколів про ПМП та стягненні митних платежів; серед співробітників, яким стягнуто найбільшу суму платежів за уніфікованими митними квитанціями. Отже, наведені факти, навпаки, свідчать про сумлінне виконання позивачем своїх посадових обов'язків.
Більш того, на думку суду, кваліфіковані відповідачами в якості порушення Присяги дії ОСОБА_1 по неналежному оформленню уніфікованих митних квитанцій не можуть бути розцінені і в якості дисциплінарного проступку.
Так, викладене в Поданні про звільнення твердження Кримської митниці про порушення позивачем п. 6.3 розділу 6 Порядку при заповненні уніфікованих митних квитанцій МД-1 від 08.05.2009р. №486476, від 28.05.2009р. №486478, від 29.05.2009р. №486479, від 01.06.2009р. №486480, від 01.06.2009р. №486481, від 21.06.2009р. №486482, від 25.06.2009р. №486483, від 03.07.2009р. №486484, від 17.09.2009р. №486496, від 12.11.2009р. №486500, від 28.09.2010р. №589657, від 18.10.2010р. №589659 є передчасними, оскільки зі вказаної норми вбачається, що у графі "Найменування" мають зазначатися ті відмінні ознаки, які впливають на визначення коду товару за УКТЗЕД і його митної вартості. Проте, у всіх вказаних вище уніфікованих квитанціях були зазначені як код товару за УКТЗЕД, та і його вартість, тобто заповнення цих граф було можливо і без зазначення відмінних ознак товарів, а звідси - порушення позивачем вимог п. 6.3 розділу 6 Порядку матеріалами справи не підтверджується.
Стосовно тверджень відповідачів про порушення ОСОБА_1 вимог абз. 7 п. 2.3 розділу 2 Порядку суд зазначає, що незакреслення в УМК слів "за ЄДРПОУ або" при митному оформленні товарів фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, та слів "або за ДРФО" - при оформленні товарів підприємств-резидентів, не свідчить про дискредитацію посадової особи митної служби (позивача у справі) та митної служби України. Так, суд звертає увагу на те, що всі оформлені позивачем уніфіковані митні квитанції були прийняті бухгалтерією Кримської митниці (що підтверджується відповідними штампами на зворотному боці УМК), а платежі за УМК потрапили до бюджету. Наведене підтверджується також наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а. с. 175-208) та було підтверджено представником відповідачів у судовому засіданні. Таким чином, будь-якої шкоди державі, територіальним громадам, митним органам, чи окремій фізичній/юридичній особі завдано не було. Докази протилежного, всупереч вимогам статті 71 КАС України, під час розгляду справи суду надані не були.
Твердження Кримської митниці про те, що неналежне заповнення уніфікованих митних квитанцій унеможливило ведення митної статистики суд також вважає недоведеними, оскільки відповідачем не зазначено, які саме статистичні дані не були враховані внаслідок дій позивача, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, зокрема, положення Глави 52 Митного кодексу України від 11.07.2002 р., який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Також суд звертає увагу на те, що при кваліфікації дій позивача в якості порушення Присяги державного службовця, наслідком чого є припинення перебування на державній службі, Кримській митниці слід було провести службове розслідування.
Так, відповідно до підпункту б) пункту 2.1 Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби України 13.08.2010 р. №918, підставою для проведення службового розслідування є, у тому числі, факти (ознаки) недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу. При цьому, враховуючи вимоги п. 2.4 Інструкції, виключення з цього правила у даному випадку не допускаються, враховуючи те, що позивача фактично було звільнено з митних органів. Однак, під час розгляду справи суду не було надано доказів на підтвердження того, що стосовно позивача було проведено службове розслідування.
У той же час, суд зазначає, що припинення перебування особи на державній службі внаслідок порушення Присяги державного службовця є публічно-правовою санкцією, що має наслідком не лише звільнення особи з займаної посади, але й обмежує право особи на доступ до державної служби в майбутньому. Відтак, звільнення особи з цієї підстави є більш суворим покаранням, аніж звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення.
Припинення державної служби за порушення Присяги - це найсуворіший захід відповідальності державного службовця, що вчинив діяння, несумісне з продовженням державної служби на будь-якій посаді у будь-якому державному органі, яке є більш значущим та істотним, ніж дисциплінарне правопорушення. Він повинен застосовуватися у випадках, коли інші заходи відповідальності, зокрема дисциплінарної, є недостатніми.
Припиняючи державну службу за порушення Присяги державного службовця у тих випадках, коли до особи слід застосувати дисциплінарне стягнення, керівник митного органу фактично уникає обов'язку враховувати тяжкість вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступінь вини особи, характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах; строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Як наслідок не враховуються усі обставини, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про необґрунтованість таких дій. Такі дії викликають у позивача небезпідставні сумніви в неупередженості та добросовісності митного органу щодо нього, не відповідають конституційним принципам рівності та справедливості, з котрих випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
З урахуванням принципу співмірності порушення і покарання, якщо діяння може бути кваліфіковане як дисциплінарне правопорушення, до порушника може застосовуватися лише один захід дисциплінарної відповідальності, що відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При цьому керівник митного органу не має права замість застосування дисциплінарного стягнення припиняти державну службу за порушення Присяги. Водночас, якщо дії порушника свідчать про порушення Присяги, керівник митного органу повинен приймати рішення про припинення служби за порушення Присяги, і не має права обмежуватися дисциплінарним стягненням. Звільнення з митного органу і припинення державної служби за порушення Присяги є санкціями різних видів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні.
Суд звертає увагу на те, що закон не передбачає процедури припинення державної служби за порушення Присяги. Проте, це не означає, що такої процедури не існує взагалі. Процедурні вимоги припинення державної служби випливають з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Однак, з огляду на встановлені факти, суд вважає, що при прийнятті відповідачами наказів про припинення державної служби ОСОБА_1 вищевказані вимоги враховані не були.
Більш того, враховуючи факти, встановлені Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.08.2011р. у справі №2а-7556/11/0170/12 та Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.04.2012р. у справі №2а-1569/12/0170/21, зважаючи на недоведеність з боку відповідачів правомірності виданих наказів, що є предметом спору в рамках даної справи, суд вбачає в діях відповідачів ознаки дискримінації.
Так, враховуючи попередні факти безпідставного та протиправного припинення державної служби позивача, що, зокрема, було встановлено в інших судових процесах за наслідками неодноразових звільнень позивача, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для твердження в упередженості відповідачів.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відповідно до статті 51 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для припинення перебування позивача на державній службі, враховуючи непропорційність порушень, які висувають відповідачі без достатньої доказової бази, застосованим заходам шляхом припинення державної служби, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів підлягають задоволенню.
Крім того, ефективний захист прав та інтересів позивача також передбачає необхідність його поновлення на роботі у посаді, з якої він був звільнений - провідний інспектор відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці.
Так, відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до частини 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуванної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 був затверджений відповідний Порядок обчислення середньої заробітної плати, положення якого підлягають врахуванню при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням, про що безпосередньо зазначив Пленум Верховного суду України в пункті 32 Постанови від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Оскільки припинення перебування позивача на державній службі було здійснено 22.06.2012 р., то для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає врахуванню період роботи квітень-травень 2012 року. Однак, враховуючи що у вказаний період позивач не працював, застосуванню підлягає абзац 4 пункту 2 Порядку, відповідно до якого якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Останнім абзацом пункту 4 Порядку передбачено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Отже, середня заробітна плата у даному випадку має вираховуватися, виходячи з посадового (місячного) окладу.
Пленум Верховного суду України в пункті 6 Постанови від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З наданої Кримською митницею довідки №05-19/6158 від 17.08.2012 р. вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на день звільнення без відрахування обов'язкових податків і зборів складає 1584,70 грн., відповідно середньоденний заробіток дорівнює 79,24 грн.
Вказаний розмір середньої заробітної плати, згідно з поясненнями відповідача, складається з окладу, надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, встановлених відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників митної служби» від 31 травня 2006 р. N 767 (з наступними змінами та доповненнями).
Згідно з пунктом 5 Постанови КМУ №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
За таких обставин, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 22.06.2012 р. по 22.08.2012 р. (за 44 робочих дня) дорівнює 3 486,56 грн. (79,24 грн. х 44 дн.)
Як вже було зазначено вище, статтею 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуванної роботи.
З наведеного вбачається, що у разі, коли звільнений працівник виконував іншу роботу, заробіток, отриманий за такою роботою, має бути виключений із розрахунку оплати за час вимушеного прогулу.
Аналогічна позиція викладена в пункті 32 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», яким зазначено, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Матеріали справи свідчать, що після звільнення позивача з митних органів він був прийнятий на посаду авіатехніка в Кримському державному авіаційному підприємстві «Універсал-Авіа» та його заробіток з 02.07.2012 р. по 22.08.2012 р. склав 4418,12 грн. (без вирахування податків та зборів), що підтверджується довідкою №114-1685 від 22.08.2012 р..
Таким чином, отримана позивачем за новим місцем роботи заробітна плата перевищує розрахований на підставі Постанови КМУ №100 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку з чим в частині вимог про його стягнення в позові слід відмовити.
З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи положення статті 256 КАС України, суд допускає до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 в митних органах на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 22.08.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 27.08.2012 р.
Керуючись ст. ст. 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №1283-к від 22.06.2012р. про припинення перебування на державній службі провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Кримської митниці Державної митної служби України №459-к від 22.06.2012р. про припинення перебування на державній службі провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці ОСОБА_1.
4. Поновити в митних органах ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці.
5. В частині стягнення з Кримської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в позові відмовити.
6. Допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Сімферополь-аеропорт" Кримської митниці.
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 64,38 грн. витрат, пов'язаних з сплатою судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Судді Дудін С.О.
Кушнова О. О.
Кисельова О. М.