Іменем України
20.11.2012 м. Ужгород
Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Дроботі В.В.
суддів: Мацунича М.В., Власова С.О.
при секретарі: Чучка Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами відповідача відділу освіти Рахівської районної державної адміністрації на рішення Рахівського районного суду від 07 листопада 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 26 грудня 2011 року,
Зазначеними рішеннями ОСОБА_1 поновлений на посаді заступника з навчально-виховної роботи Середньоводянської школи I-III ступенів та на його користь стягнуто 11 111 грн. 01 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу.
В апеляційних скаргах відповідач просить рішення скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Окрім того, суд неправильно застосував матеріальний закон.
Колегія вважає, що скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Апеляційний суд враховує висновки касаційного суду, що містяться в ухвалі від 08 серпня 2012 року, якою скасовано рішення апеляційного суду від 29 березня 2012 року по даній справі (т. 1, а. с. 253-254).
По справі є доведеним, що відповідач звільнив позивача наказом №201-к від 15 червня 2011 року по п. 3 та п. 4 ст. 40 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до нього раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення та за прогул без поважних причин (т. 1, а. с. 12).
Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що за п. 3 ст. 40 КЗпП позивач звільнений незаконно, оскільки до звільнення до нього не застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (наказ відповідача №655-к від 13 грудня 2010 року «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1» судом визнаний незаконним) т. 1, а.с. 241-245).
Звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП також є незаконним, оскільки дисциплінарне стягнення застосовано після спливу одного місяця з дня виявлення проступку, тобто з порушенням вимог ч. 1 ст. 148 КЗпП (проступки виявлені у січні та лютому 2011 року, а стягнення накладено 15 червня 2011 року) - т. 1, а.с. 18-30.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.
Враховуючи наведене, суд вірно поновив ОСОБА_1 на посаді заступника директора школи з навчально-виховної роботи та стягнув на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
Доводи скарг до уваги прийняті бути не можуть.
Оцінка наявним у справі доказам судом першої інстанції дана у відповідності до вимог ст. ст. 57-59, 212 ЦПК України.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, судом встановлені правильно, ним вірно констатовано порушення трудових прав позивача при звільненні та правильно застосовано матеріальний закон при вирішенні даного спору.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, -
Апеляційні скарги відповідача відхилити.
Рішення Рахівського районного суду від 07 листопада 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 26 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підпис)