Справа №2025/5721/2012
Провадження №2/2025/1529/2012
Р I Ш Е Н Н Я
27.11.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача з проханням стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, та уточнила позовні вимоги, а саме просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 грн. від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною віку повноліття, у разі неявки в судове засідання відповідача, постановити заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, уточненні позовні вимоги позивача визнає повністю, не заперечує сплачувати аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі -400 грн. щомісячно, до досягнення дитиною віку повноліття, оскільки має на утриманні ще одну дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює у фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на посаді менеджер в роздрібній торгівлі.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.05.2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 23.01.2009 року у Відділі РАЦС по м.Лозова Лозівського МРУЮ Харківської області, актова запис №07, розірвано (а.с.3).
З огляду на ксерокопії свідоцтв про народження, вбачається, що у шлюбі у позивача та відповідача, народився син -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачеві на утримання їх спільної дитини не надає.
Своїми діями, відповідач порушує свої зобов'язання закріплені статтею 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, згідно якої батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, зазначено, що дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення. В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року вказано, що держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи. Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В ст.11 цього ж Закону вказано, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього, кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Згідно статті 12 цього закону - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Постанови Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне положення позивача і відповідача.
Суд враховує, що відповідач позов визнав, має задовільний стан здоров'я, працює менеджером в роздрібній торгівлі у фізичної особи підприємця ОСОБА_5, інших стягнень за виконавчими листами не проводиться.
Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини у твердій грошовій сумі -щомісячно по 400 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати суд вирішує на підставі ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 130, 169, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224, 225, 226,ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року №2402, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Лозова Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 400 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду -09.10.2012 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Ткаченко