Справа № 1004/2018/12 Провадження № 2/1004/664/12
28 листопада 2012 року м.Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка В.С.,
при секретарі Давиденко М.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином,
Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути із відповідача ОСОБА_3 на його користь 13426 грн.89 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. судових витрат, посилаючись на те, що постановою Богуславського районного суду Київської області від 08 серпня 2012 року ОСОБА_5 була звільнена від кримінальної відповідальності в зв'язку з Законом України «Про амністію у 2011 році» та кримінальна справа про обвинувачення її у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України провадженням закрита. Оскільки ОСОБА_5, працюючи подавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» в с.Іванівка Богуславського району за період роботи з 08 жовтня 2007 троку по 23 вересня 2008 року допустила розтрату його майна на суму 13426 грн.89 коп., то її діями йому була заподіяна матеріальна та моральна шкода, яку відповідач в добровільному порядку відшкодувати відмовляється, то він змушений звернутися з відповідним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали, посилаючись на вищенаведені обставини та просив суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, оскільки вина ОСОБА_5 у розтраті грошових коштів не доведена та вона своєї вини у вчиненні злочину не визнала, а лише погодилась на застосування до неї Закону України «Про амністію» та закриття провадження по кримінальній справі. Крім того, позивачем був пропущений строк позовної давності щодо відшкодування заподіяної шкоди працівником власнику магазину, а тому просили суд відмовити в задоволенні заявленого позову.
Суд, заслухавши сторони та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно постановою Богуславського районного суду Київської області від 08 серпня 2012 року ОСОБА_5 була звільнена від кримінальної відповідальності в зв'язку з Законом України «Про амністію» та кримінальна справа про обвинувачення її у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України провадженням закрита, що підтверджується копією вказаної постанови.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про амністію у 2011 році» вбачається, що застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього.
Із ч.2 ст.14 Закону України «Про амністію у 2011 році» видно, що амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
Із копії трудового договору від 08 березня 2007 року ( кримінальна справа, том 1, арк.14) вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений трудовий договір, згідно якого ОСОБА_5 прийнята на роботу продавцем магазину.
Із акту прийому-передачі товарів по магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 08.10.2007 року (кримінальна справа, том 7, арк.170) видно, що магазин від продавця ОСОБА_7 прийняла продавець ОСОБА_3
Із акту ревізії по магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 23.09.2008 року (кримінальна справа, том 7, арк.157) вбачається, що нестача товарів по магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» становить 12337 грн.50 коп.
Із висновку судово-бухгалтерської експертизи №39Т від 07 жовтня 2010 року (кримінальна справа, том 8 арк.55-84) видно, що згідно наданих на дослідження документів, нестача грошових коштів в розмірі 13426 грн.89 коп. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 утворилась у період з 08.10.2007 року по 23.09.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Із ч.1 ст.1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" видно, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_5 була звільнена від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а тому не звільняється від відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.
Суд не приймає до уваги, посилання відповідача та її представника на пропуск позивачем строку позовної давності для подачі позову до суду про відшкодування шкоди, оскільки по факту нестачі товарів в магазині ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України і яка лише 08 серпня 2012 року була постановою Богуславського районного суду закрита провадженням в зв'язку з застосуванням до відповідача Закону України «Про амністію у 2011 році».
В даному випадку, суд приходить до висновку, що нестача товаро-матеріальних цінностей у магазині сталася в період роботи саме продавця ОСОБА_5 і тому вона повинна відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 13426 грн. 89 коп.
Крім того, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_5 підлягають стягненню і матеріальні витрати ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн. за надання юридичної допомоги.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що оскільки діями відповідача ОСОБА_5 позивачу було заподіяно фізичних та моральних страждань, то є підстави для відшкодування завданої моральної шкоди і це було доведено в судовому засіданні, але розмір, визначений ним в сумі 15000 грн. є значно завищеним і не відповідає ступеню та характеру моральних страждань, перенесених ним, а тому суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 1000 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача.
На підставі ст.ст.1166, 1167 ЦК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 13426 грн.89 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на оплату юридичної допомоги, а всього 16426 грн.89 коп. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять шість грн.89 коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя В. С. Якутюк