"13" листопада 2012 р. Справа № 18/476/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гетьман Р.А.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників сторін:
стягувача - не з'явився,
боржника - не з'явився,
ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (вх. №3328П/3-12 від 24.10.12) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. у справі № 18/476/12
за позовом Приватного підприємства "Рось", м. Сквира Київської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Майорщина Гребінківського району Полтавської області
про стягнення 5107033,54 грн.,
Ухвалою господарського суду Полтавської області у справі № 18/476/12 від 27.09.2012 (суддя Гетя Н.Г.) скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" задоволено. Визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, що виразилися в порушенні права на добровільне виконання боржником рішення, під час виконання рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2012 р. у справі №18/476/12.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області з зазначеною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги СТОВ "Прогрес" на дії ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.
Заявник в обґрунтування своєї апеляційної скарги, зокрема, посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі зазначені інші дати отримання СТОВ "Прогрес" постанови про відкриття виконавчого провадження, що різняться між собою та не відповідають дійсності. Спочатку суд першої інстанції вказував, що боржник отримав постанову 20.07.2012, далі наголошував на даті отримання постанови 24.07.2012 р. тобто, оскаржувана ухвала базується на суперечливих даних. Разом з тим, згідно з поштовим повідомленням про вручення боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 19.07.2012 р., тобто до закінчення строку, вказаного у даній постанові, для добровільного виконання рішення суду від 05.06.2012 р.
Таким чином, скаржник вважає, що ухвала винесена всупереч фактичним обставинам справи та вимогам норм Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.11.2012 р.
Стягувач та боржник вимоги ухвали суду апеляційної інстанції щодо надання відзивів на апеляційну скаргу не виконали.
У призначене судове засідання стягувач, боржник та заявник скарги своїх уповноважених представників не направили.
Стягувач та скаржник про причини неявки апеляційний суд не повідомили, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідні поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.
Боржник надіслав телеграму (вх. №8817 від 12.11.2012 р.), в якій просить здійснити розгляд справи за відсутності його представника, також в телеграмі зазначено, що апеляційну скаргу він не визнає, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляійну скаргу -без задоволення.
Враховуючи, що сторони реалізувати своє право на участь у судовому засіданні таким чином, колегія суддів вважає за можливе вирішити спір за відсутності їх представників за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.06.2012 р. у даній справі позов Приватного підприємства "Рось" задоволено частково та стягнуто на його користь з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" 3500387,71 грн. боргу та 44332,01 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
22.06.2012 р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 13.07.2012 р. відкрите виконавче провадження №33375126 з виконання вищевказаного наказу, встановлено строк для самостійного виконання боржником рішення суду в семиденний строк з моменту винесення постанови - до 20.07.2012 р.
27.08.2012 р. від боржника до господарського суду надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якій (з урахуванням заяви вх. №12733д від 27.09.2012 р.) просив визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, що виразилися у порушенні його права на добровільне виконання рішення суду.
Обгрунтовуючи свої вимоги, боржник зазначав, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 33375126 від 13.07.2012 р. було направлено на його адресу лише 16.07.2012 р. та отримано ним 24.07.2012 р., тобто після закінчення визначеного даною постановою строку для добровільного виконання судового рішення, що є порушенням наданого боржникові Законом України "Про виконавче провадження" права на добровільне його виконання. Окрім того, постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 30.07.2012 року (т. 2, а.с. 86) було накладено арешт на розрахункові рахунки боржника, що позбавило його можливості в подальшому виконати рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2012 року по справі № 18/476/12 в добровільному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову про відкриття виконавчого провадження № 33375126 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 22.06.2012 р. у даній справі було винесено відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області 13.07.2012 р. та (оскільки 14.07.2012 р. та 15.07.2012 р. були вихідними днями) направлено боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 16.07.2012 р., що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень № 476 ( а.с. 46).
Господарський суд при винесенні ухвали про задоволення скарги боржника посилався на положення п. 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р., згідно з яким нормативні строки пересилання операторами поштового зв'язку рекомендованої письмової кореспонденції у межах області складають чотири дні без урахуванням дня подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання, та зазначив, що боржник мав реальну можливість одержання копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2012 р. лише 20.07.2012 р., що в даному випадку фактично позбавило боржника можливості добровільно виконати рішення суду, оскільки зазначена дата співпадає з датою закінчення строку для добровільного виконання рішення, встановленого постановою про відкриття виконавчого провадження № 33375126 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 22.06.2012 р. у даній справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, однак зазначає, що суд першої інстанції тільки допускає ймовірність отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження 20.07.2012 р.
Також в ухвалі було зазначено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження за № 33375126 від 13.07.2012 р. було отримано боржником 24.07.2012 р., про що свідчить наявна у справі копія книги обліку вхідної кореспонденції боржника за 2012 р., а також матеріали виконавчого провадження.
Стосовно запису за №198 від 24.07.2012 р. про отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що міститься в наданій боржником копії витягу з книги обліку вхідної документації за 2012 рік , то оскільки вказана книга є внутрішнім документом СТОВ "Прогрес", колегія суддів вважає, що даний доказ не може бути прийнятий в якості належного та зазначає, що це свідчить про несвоєчасність внесення відповідних записів працівниками боржника до цієї книги обліку, що підтверджується матеріали справи, зокрема, повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 19.07.2012 р.
Щодо твердження господарського суду про те, що в судовому засіданні були оглянуті надані до суду матеріали виконавчого провадження № 33375126, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області був обізнаний про одержання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником лише 24.07.2012 р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи належні докази вказаного відсутні.
Місцевий господарський суд вказав на те, що зазначені обставини в силу ст. ст. 6, 11 Закону України "Про виконавче провадження" і п. 2.1.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, мали бути враховані відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2012 р. та направленні її копії боржникові, оскільки залишення цих обставин поза увагою призвело до порушення прав та законних інтересів боржника в частині добровільного виконання рішення в передбачені постановою строки.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно зі статтею 31 вказаного Закону України копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вірно стверджував заявник апеляційної скарги та підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 476 від 16.07.2012, постанова про відкриття виконавчого провадження направлена СТОВ "Прогрес" рекомендованим листом з повідомленням про вручення 19.07.2012 р.
За загальними приписами чинного законодавства у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день (а 14.07.2012 та 15.07.2012 були неробочими днями) днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день, таким чином, відділом примусового виконання рішень строк направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження не був порушений.
Отже, дії відділу примусового виконання рішень щодо направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику повністю відповідають вимогам статтей 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження".
Заявник скарги надав до апеляційної скарги копію повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, з відтиску поштового штемпеля на якому вбачається, що "СТОВ Прогрес" отримало постанову про відкриття виконавчого провадження 19.07.2012, і фактично не було позбавлено можливості виконати рішення суду цього ж дня, оскільки строк для самостійного виконання не закінчився (фактично до закінчення строку на добровільне виконання рішення боржником залишилось 2 дні).
Таким чином, вищевикладене спростовує висновок суду першої інстанції щодо того, що боржник був фактично позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду.
Разом з тим, жодних дій, спрямованих на повне або хоча б часткове виконання рішення, боржником не здійснено.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилався на п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, згідно з яким державний виконавець повинен пересвідчитись чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана Інструкція втратила чинність, на момент здійснення виконавчого провадження діяла Інструкція з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за №489/20802), яка не містить пункту з таким змістом.
Згідно зі статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження" у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
Отже, у державного виконавця було право, а не обов*язок на відкладення виконавчих дій.
Таке ж право було і у боржника.
З матеріалів справи вбачається, що боржник не скористався зазначеним правом та не подав до відділу примусового виконання рішень заяви про відкладення провадження виконавчих дій.
Стаття 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язок сторін виконавчого провадження протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строк, наданий для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази неправомірності дій державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2012 р.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що з метою здійснення виконавчого провадження постановами відділу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ВП 33375126 від 30.07.2012 та від 02.08.2012 накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника в банківських установах.
Отже, з моменту отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження і до винесення постанов про арешт коштів боржник мав більше десяти днів на виконання рішення суду, але жодних дій не вчинив та не скористався правом на відкладення провадження виконавчих дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в діях відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відсутні порушення права боржника щодо добровільного виконання рішення, відповідно, ухвала господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. у справі №18/476/12 винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. у справі №18/476/12 скасувати.
В задоволенні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якій (з урахуванням заяви вх. №12733д від 27.09.2012 р.) відмовити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (37420, Полтавська область, Гребінківський район, с. Майорщина, вул. Дзержинського, 1А, р/р 26003530041 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489) ідентифікаційний код 21044482) на користь відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області (36014, м. Полтава. вул. Тевелєва, 13, ідентифікаційний код 34874347) судовий збір у розмірі 536, 50 грн., сплачений за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено 19.11.2012 р.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Афанасьєв В.В.
Суддя Гетьман Р.А.