"19" листопада 2012 р. Справа № 5023/2952/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю прокурора Кабанець В.О., посв. № 006810 від 28.09.2012 р.
та представників:
позивача - Смуригін О.О., дор. № 89-юр від 18.09.2012 р.
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 3090Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2012 р. у справі № 5023/2952/12
за позовом Приватної промислово-торгівельної фірми «ЮСІ», м. Харків
до Лозівської міської ради, м. Лозова
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків
про визнання права власності
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2012 р. у справі № 5023/2952/12 (суддя Яризько В.О.) позов задоволено. Визнано за приватною промислово-торгівельною фірмою «ЮСІ»право власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю «торговельного центру»в цілому, загальною площею 5587,1 м2, у тому числі підвал площею 775,4 м2, що розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 5, будинок 1.
Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В судовому засіданні 19.11.2012 р. прокурор уточнив апеляційну скаргу та зазначив, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку відповідач виступає як суб'єкт владних повноважень.
Позивач, відповідач та третя особа вважають рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, третя особа просить розглядати справу без участі її представника.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності вказаного представника за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 15 липня 2005 р. та договору купівлі-продажу від 14.02.2006 р. Приватна промислово-торгівельна фірма «Юсі»набула право власності на 4721,7 м2 та 91,5 м2 площі нежитлових приміщень будівлі «Торговельного центру»за адресою: м. Лозова, мікрорайон 5, будинок 1. Загальна площа вищенаведених нежитлових приміщень, отриманих позивачем за вищенаведеними договорами купівлі-продажу склала 4813,2 м2, що відповідало технічному паспорту на об'єкт нерухомості станом на момент виникнення права власності, акту Державної комісії від 30.08.1984 р. про прийняття до експлуатації «Торговельного центру»та рішенню Виконавчого комітету Лозівської міської ради № 24/428 від 11 вересня 1984 р. про його затвердження.
Отже, згідно з вказаними договорами купівлі-продажу ППТФ «ЮСІ»стала власником всієї площі «Торговельного центру»в цілому як об'єкту нерухомого майна.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.06.2008 р. позивач є власником земельної ділянки за адресою: м. Лозова, мікрорайон 5, будинок 1, загальною площею 0,9377 га, тобто позивач є власником земельної ділянки, на якій розташований вищезазначений об'єкт нерухомості.
За даними поточної інвентаризації від 29 червня 2011 р. загальна площа "Торговельного центру»становила 4900,9 м2.
В грудні 2011 р. ППТФ «ЮСІ»завершила реконструкцію будівлі торговельного центру.
Філією ДП «Укрдержбудекспертиза»був наданий позитивний висновок комплексної державної експертизи щодо реконструкції «Торговельного центру»№ 21-00257-10 від 04.10.2010 р.
Як зазначає позивач, в результаті проведення реконструкції площа об'єкту збільшилась за рахунок будівництва підвалу.
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 р. та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 р., основними завданнями Держархбудінспекції та її територіальних органів є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Крім того, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату.
Матеріали справи свідчать, що будівельно-монтажні роботи проводилися на підставі Дозволу, виданого інспекцією ДАБК у Харківській області № 52/11 від 31.03.2011 р. за проектно-кошторисною документацією, яка розроблена та погоджена, у тому числі з органами місцевого самоврядування, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Також Державною архітектурно-будівельною інспекцією була складена декларація про готовність об'єкта до експлуатації, затверджена за № КК 14311117863 від 28.12.2011 р., згідно з якою площа об'єкту, розташованого за адресою м. Лозова, мікрорайон 5, будинок 1, становить 5587,1 м2 (а.с. 25-28).
Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
22.12.2011 р. Лозівським бюро технічної інвентаризації був складений технічний паспорт на нежитлове приміщення «Торгівельний центр»за адресою: м. Лозова, мікрорайон 5, будинок 1, відповідно до якого загальна площа об'єкту складає 4811,7 м2 та підвал 775,4 м2, а всього - 5587,1 м2 (а.с. 17-20).
У відповідності до наказу Міністерства юстиції від 07.02.2002 р. № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно»позивач звертався до Лозівської міської ради з листами від 18.01.2012 р. та № 289 від 12.06.2012 р. та надав встановлений діючим законодавством необхідний пакет документів для оформлення права власності на нерухоме майно та видачі свідоцтва про право власності (а.с. 30-31).
Проте, відповідач листом № 01-21/849 від 22 червня 2012 р. відмовив позивачу в визнанні за ним права власності на реконструйований об'єкт -«Торгівельний центр», розташований за адресою : м. Лозова, мікрорайон 5, будинок 1, загальною площею 5587,1 м2 (а.с. 32).
Згідно з п.13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Відповідно зі ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи, реконструкція об'єкту нерухомого майна - будівлі «Торговельного центру», здійснена з оформленням усіх необхідних документів та з дотриманням будівельних норм і правил. Реконструкція не порушує права третіх осіб, приміщення знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться у власності ППТФ «ЮСІ»та використовується ним за цільовим призначенням.
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може подати позов до суду про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Проте, як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу, наданого відповідачем, Лозівська міська рада не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірний об'єкт нерухомості.
Отже, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що така реконструкція та будівництво порушує права третіх осіб, приміщення знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться у власності позивача та використовується ним за цільовим призначенням, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Що стосується тверджень прокурора стосовно того, що суд першої інстанції прийняв рішення про права і обов'язки Інспекції ДАБК у Харківській області, яка не була залучена до участі у справі з питань експлуатації об'єкту, то вони спростовуються матеріалами справи, а саме, ухвалою про порушення провадження у справі від 02.07.2012 р., відзивами на позов від 23.07.2012 р. (а.с. 2-3, 56-57,68-69).
Тобто наявними у справі доказами підтверджується факт залучення Інспекції ДАБК у Харківській області до участі у справі та висловлення нею своєї правової позиції.
Щодо тверджень прокурора в суді апеляційної інстанції стосовно того, що дана справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає їх такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Особливістю спірних правовідносин, що підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства, є їх публічно-правовий характер, пов'язаність зі сферою реалізації публічної влади. Специфікою публічно-правового спору є те, що він виникає у випадку порушення суб'єктом публічного управління суб'єктивних публічних прав та інтересів громадян або організацій.
У даній справі предметом спору є визнання права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна. Беручи до уваги, що правовідносини з визнання права не мають публічно-правового характеру та не пов'язані з реалізацією публічної влади, тому даний спір є господарським та підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, прокурор не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2012 р. у справі № 5023/2952/12 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 22.11.2012 р.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.