04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" листопада 2012 р. Справа№ 6/554
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Тищенко О.В.
Мартюк А.І.
при секретарі
Громак В.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Жураківський А.М. (представник за довіреністю);
від відповідача 1. - не з'явився;
від відповідача 2. - не з'явився;
від відповідача 3. - не з'явився;
від третьої особи 1. - не з'явився;
від третьої особи 2. - не з'явився;
від третьої особи 3. - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка»
на рішення
Господарського суду
міста Києва
від
27.09.2012 року
по справі
№ 6/554 (головуючий суддя - Ковтун С.А., судді: Якименко М.М., Ващенко Т.М.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка»
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Киянка-плюс»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мари Льо»
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Візард»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРО»
Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація
Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація
про
визнання недійсними рішень загальних зборів учасників
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року у справі № 6/554 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
На думку апелянта суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» прийнято до провадження.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Киянка-плюс», товариство з обмеженою відповідальністю «Мари Льо», товариство з обмеженою відповідальністю «Візард», товариство з обмеженою відповідальністю «ОРО», Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація та Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Товариство з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» створено в 2011 році в результаті перетворення закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Киянка». В свою чергу закрите акціонерне товариство «Трикотажна фабрика «Киянка» було створено у 2003 році шляхом перетворення колективного підприємства «Трикотажна фабрика «Киянка», яке було зареєстроване 09.12.1992 р.
18.06.2003 р. Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Киянка-плюс», засновниками якого були товариство з обмеженою відповідальністю «ОРО» та закрите акціонерне товариство «Трикотажна фабрика «Киянка».
Як зазначає позивач, 23.10.2007 р. відбулися загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Киянка-плюс», що оформлені протоколом б/н від 23.10.2007 р., за участю товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО» в особі директора Нехоци Інни Василівни та колективного підприємства «Трикотажна фабрика «Киянка» в особі голови ради засновників Корнєвої Світлани Іванівни - учасники, які володіють 100% голосів. По першому питанню порядку денного було вирішено вийти зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» та продати належну частку ТОВ «Мари Льо» у розмірі 285860,93 грн., що становить 100% статутного капіталу, товариству з обмеженою відповідальністю «Візард».
Також, як стверджує позивач, 19.02.2008 р. відбулися загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Киянка-плюс», що оформлені протоколом № 2 від 19.02.2008 р., за участю товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО» в особі директора Нехоци Інни Василівни та колективного підприємства трикотажна фабрика «Киянка» в особі голови ради засновників Корнєвої Світлани Іванівни - учасниками, які володіють 100 % голосів. По першому питанню порядку денного було вирішено вийти зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Візард», залишити частку, належну ТОВ «Киянка-плюс» у повному обсязі, що становить 31.74% статутного капіталу ТОВ «Візард» - за ТОВ «Візард» з послідуючою її реалізацією учасникам товариства або третім особам протягом року, або зміною статутного капіталу.
На підставі вищезазначених рішень товариство з обмеженою відповідністю «Киянка-плюс» виведено зі складу ТОВ «Мари Льо» та ТОВ «Візард». Зокрема, 02.11.2007 р. рішеннями загальних зборів учасників ТОВ «Мари Льо» виведено зі складу учасників товариства його учасника -товариство з обмеженою відповідальністю «Киянка-плюс» та введено до складу учасників ТОВ «Візард». 19.02.2008 р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Візард» виведено ТОВ «Киянка-плюс» зі складу учасників, залишивши його частку за товариством. 22.11.2007 р. проведено відповідну державну реєстрацію змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» щодо зміни складу учасників товариства, а 21.08.2008 р. - державну реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Візард».
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» зазначає, що загальні збори учасників ТОВ «Киянка-плюс», що відбулися 23.10.2007 р. та 19.02.2008 р. не є легітимними, оскільки згідно пояснень колишнього директора ТОВ «ОРО» Нехоци І.В., остання заперечила факт їх підписання. Так само, як стверджує апелянт, не підписувався протокол Корнєвою С.І.
Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за статтею 358 Кримінального кодексу України за фактом підробки спірних протоколів.
Крім того, станом на 2007-2008 роки організаційно-правова форма «Трикотажної фабрики «Киянка» вже була закрите акціонерне товариство, а на спірних протоколах поставлена печатка колективного підприємства «Трикотажна фабрика «Киянка», а Корнєва С.І. на цей час обіймала посаду голови спостережної ради ЗАТ, вказана обставина підтверджується Статутом ЗАТ «ТФ «Киянка».
22.11.2007 року державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації були зареєстровані зміни в складі учасників ТОВ «Мари Льо», відповідно до яких товариство з обмеженою відповідальністю «Киянка-Плюс» вийшла зі складу учасників ТОВ «Мари Льо», частка, належна ТОВ «Киянка-Плюс» у повному обсязі, що становить 100 % статутного капіталу, передана ТОВ «Візард».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» подало документи, зокрема, протокол загальних зборів учасників ТОВ «Киянка-Плюс» від 23.10.2007 р., відповідно до якого прийнято рішення: вийти зі складу учасників ТОВ «Мари Льо» та продати належну частку у розмірі 285 860,93 грн., що становить 100 % статутного капіталу - ТОВ «Візард».
Також позивач акцентує увагу на тому, що в процесі розгляду справи не було здобуто оригіналів спірних протоколів, у зв'язку із чим не є можливим достовірно підтвердити, на підставі чого були вчинені реєстраційні дії, що в свою чергу вказує на те, що перехід корпоративних прав та державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ «Мари Льо» та ТОВ «Візард» здійснено на підставі неправдивих документів, без прийняття необхідних рішень органів управління товариств.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту відсутності зборів учасників 23.10.2007 р. та 19.02.2008 р. ТОВ «Киянка-плюс», що, в свою чергу, є підставою для відмови у позові в цілому.
Так, за статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року № 13 у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі (ч. 2 ст. 32 ГПК України).
Докази оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які відповідають вимогам ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з правил допустимості та належності доказів, як це передбачено ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд зазначає, що жоден з наданих сторонами та отриманих судом під час вирішення даної справи доказів не мають першочергового переважного значення для суду і їх оцінка та надання висновку про достовірність здійснюється судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Здійснюючи перевірку достовірності цих доказів, тобто перевірку правильності відомостей, які в них містяться, суд виходить з того, що достовірність залежить: від доброякісності джерела, з якого отримано цей доказ; перевірки у зіставленні декількох доказів; перевірки при оцінці доказів.
Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно із статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні доказі підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Зазначене знайшло своє відображення у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року «Про судове рішення».
Оскільки будь-яких даних про неперебування Нехоци І.В. на загальних зборах 23.10.2007 р. та 19.02.2008 р. до суду надано не було, то перевірка наведених нею даних про не підписання протоколів можлива єдиним об'єктивним шляхом - проведення дослідження підписів на протоколах.
Ухвалою Господарського суду від 19.04.2012 р. у справі № 6/554 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Однак, матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва без проведення експертизи у зв'язку з неможливістю провести почеркознавчу експертизу за наявними копіями досліджуваних документів (ксерокопії не придатні для проведення почеркознавчого дослідження) та вільних зразків підпису Нехоци І.В., тобто відсутні докази на спростування підписання чи не підписанні нею спірних протоколів.
За статтею 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово намагався отримати оригінали протоколів 23.10.2007 р. та 19.02.2008 р., про що свідчать запити та окремі ухвали суду.
Крім того, у зв'язку зі смертю представника іншого учасника ТОВ «Киянка-плюс Корнєвої С.І., яка також значиться як присутня на зборах 23.10.2007 р. та 19.02.2008 р., отримання відповідних пояснень є неможливим.
В свою чергу за статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Чого позивач а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не навів та не довів.
Тягар доказування чинним законодавством, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України, покладено на позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року у справі № 6/554.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року у справі № 6/554 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 6/554 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Тищенко О.В.
Мартюк А.І.