"20" листопада 2012 р.Справа № 5024/198/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Ліпчанської Н.В.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 918 від 19.11.2012 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Е.І. Андрєєвої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Н.В. Ліпчанської)
при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Протасова Л.І. (довіреність б/н від 04.10.2010 року)
від ДВС: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5
на ухвалу господарського суду Херсонської області від „01" жовтня 2012 року про задоволення скарги про скасування постанови ДВС
по справі № 5024/198/2011
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсон-Ойл", м. Херсон
про стягнення 8 000 грн.
суб'єкт оскарження: Відділ Державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції, м. Каховка
04.02.2011 року Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 (далі по тексту -позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсон-Ойл" (далі по тексту -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8 000 грн. по договору постачання № 1/08 від 02.01.2008 року.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2011 року по справі № 5024/198/2011 в позові ФОП ОСОБА_5 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2011 року у справі №5024/198/2011 скасовано, позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 задоволені. Стягнуто з ТОВ „Херсон-Ойл" на користь ФОП ОСОБА_5 8000 грн. -боргу, 153 грн. -державного мита (в тому числі за апеляційне провадження), 236 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу. Господарському суду Херсонської області було доручено видати відповідний наказ.
На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року у справі № 5024/198/2011 господарським судом Херсонської області 28.07.2011 року видано відповідний наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року у справі № 5024/198/2011 скасовано, рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2011 року у справі № 5024/198/2011 залишено без змін.
16.12.2011 року до господарського суду Херсонської області надійшла заява від ТОВ „Херсон-Ойл" про поворот виконання постанови. Заявник просив видати поворотний наказ про стягнення з ФОП ОСОБА_5 8 389 грн. на користь ТОВ „Херсон-Ойл".
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі № 5024/198/2011 частково задоволено заяву ТОВ „Херсон-Ойл" про поворот виконання постанови. Вирішено видати ТОВ „Херсон-Ойл" наказ про повернення йому від ФОП ОСОБА_6 5 389 грн. Відмовлено в решті заяви ТОВ „Херсон-Ойл" про поворот виконання постанови.
На виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі № 5024/198/2011 господарським судом Херсонської області 17.01.2012 року видано відповідний наказ.
20.09.2012 року ТОВ „Херсон-Ойл" звернулося до господарського суду Херсонської області зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження. У скарзі ТОВ „Херсон-Ойл" просило скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження за реєстраційним номером 30837650 від 26.06.2012 року.
Така заява ТОВ „Херсон-Ойл" мотивована тим, що виконання судового рішення відбулось не у спосіб ним передбачений -замість сплати коштів проведено залік однорідних вимог. Заявником зазначено, що у нього відсутні будь-які грошові зобов'язання перед ФОП ОСОБА_5, в т.ч. і ті, щодо яких проведено залік на вимоги за поворотним наказом на 5 389 грн., стягувач не надавав згоди на проведення заліку.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.10.2012 року по справі № 5024/198/2011 (суддя Чернявський В.В.) відновлено ТОВ „Херсон-Ойл" строк на оскарження постанови ВДВС Каховського МРУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження реєстраційний номер 30837650. Задоволено скаргу ТОВ „Херсон-Ойл" про скасування постанови ВДВС Каховського МРУЮ. Скасовано постанову Каховського МРУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження за реєстраційним номером 30837650.
Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_5 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.10.2012 року по справі № 5024/198/2011 скасувати, а в скарзі ТОВ „Херсон-Ойл" про скасування постанови ВДВС Каховського МРУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження за реєстраційним номером 30837650 -відмовити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконну і необґрунтовану ухвалу, яка не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За твердженням скаржника, оскаржуючи постанову ВДВС відповідач повинен був надати докази розрахунків за поставлену продукцію або якимось іншим чином спростувати дійсність первинного бухгалтерського документа -накладної, за якою підприємство отримало свиней. При цьому, як учасник виконавчого провадження відповідач мав можливість скористатись цим правом у ДВС.
Скаржник посилається на те, що оцінюючи питання про однорідність вимог визначальним є чи є ці вимоги грошовими. В обох випадках зобов'язання сторін були виражені в грошових коштах. Обов'язку ФОП ОСОБА_5 сплатити кошти за наказом господарського суду відповідає обов'язок ТОВ „Херсон-Ойл" сплатити кошти за поставлених свиней.
На думку скаржника, ТОВ „Херсон-Ойл" все ж таки пропустило строк на оскарження дій ДВС без поважних причин, оскільки, згідно положень ст.31 Закону України „Про виконавче провадження", належним повідомленням сторони виконавчого провадження є повідомлення за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
ТОВ „Херсон-Ойл" подало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5, в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою, відповідаючою вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
ВДВС Каховського МУЮ відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 до суду не надало та його представник в судове засідання 20.11.2012 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 14.11.2012 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
ФОП ОСОБА_5 в судове засідання 20.11.2012 року також не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 14.11.2012 року. В свою чергу, ФОП ОСОБА_5 подала до суду апеляційної інстанції клопотання, згідно якого підтримало доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити та розглянути за її відсутністю. За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу і за відсутністю представника ФОП ОСОБА_5
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника ТОВ „Херсон-Ойл", проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно з вимогами ч.1 ст.53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, Законом встановлено, що дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби мають бути оскаржені заінтересованою стороною на протязі десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена, можливість відновлення цього строку законодавцем пов'язується з встановленням господарським судом факту поважності його пропуску стороною у справі.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі № 5024/198/2011 вирішено видати ТОВ „Херсон-Ойл" наказ про повернення йому від ФОП ОСОБА_6 5 389 грн., про що 17.01.2012 року видано відповідний наказ (т.2 а.с.36-38, 42).
18.01.2012 року ТОВ „Херсон-Ойл" направив до ВДВС Каховського МУЮ для примусового виконання наказ господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі № 5024/198/2011 про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ТОВ „Херсон-Ойл" 5 389 грн. (т.2 а.с.49).
19.01.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Каховського МУЮ Левицьким О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі № 5024/198/2011 про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ТОВ „Херсон-Ойл" 5 389 грн. (т.2 а.с.51).
26.06.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Каховського МУЮ Гарібян А.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі № 5024/198/2011 про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ТОВ „Херсон-Ойл" 5 389 грн. Така постанова мотивована фактичним виконанням виконавчого документа шляхом взаємозаліку, згідно із заявою боржника (вх.№532/07-27 від 13.02.2012 року за реєстрацією органу ДВС) та видатковою накладною № 14 від 05.08.2009 року на суму 11 520 грн. (т.2 а.с.41, 52, 63-64, 66).
27.06.2012 року ВДВС Каховського МУЮ направило на адресу господарського суду Херсонської області, ФОП ОСОБА_5 та ТОВ „Херсон-Ойл" постанову від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі №5024/198/2011 про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ТОВ „Херсон-Ойл" 5 389 грн. (т.2 а.с.40-43).
Судова колегія погоджується з вимогами ТОВ „Херсон-Ойл", викладеними у скарзі на постанову ВДВС Каховського МУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження, та висновками місцевого господарського суду про їх задоволення, відновлення ТОВ „Херсон-Ойл" строку на оскарження постанови ВДВС Каховського МРУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження реєстраційний номер 30837650, задоволення скарги ТОВ „Херсон-Ойл" про скасування постанови ВДВС Каховського МРУЮ та скасування постанови Каховського МРУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження за реєстраційним номером 30837650, з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом і Законом (ч.2 ст.11 Закону).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.82 Закону України „Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Частиною сьомою зазначеної статті встановлено вимоги до скарги у виконавчому провадженні, яка зокрема, повинна містити зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено.
Відповідно до п.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року № 04-5/365, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26 грудня 2003 року № 14, заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232-234 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Виходячи зі змісту ст.248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
З наведеного витікає, що необхідною умовою визнання того чи іншого рішення державного виконавця неправомірним, є встановлений матеріалами справи факт порушення ним в момент його ухвалення норм закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_5, проводячи зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою від 13.02.2012 року, та державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження у зв'язку з таким зарахуванням, виходили з того, що сторони виконавчого провадження мали зустрічні однорідні зобов'язання, а саме: ФОП ОСОБА_5 мала сплатити ТОВ „Херсон-Ойл" 5 389 грн. за наказом господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі №5024/198/2011 в поворот виконання рішення, а ТОВ „Херсон-Ойл" мало зобов'язання перед ФОП ОСОБА_5 щодо оплати 8 174,40 грн. з числа вартості в 11 174,40 грн. проданих підприємцем товариству 6 свиней за накладною № 14 від 05.08.2009 року. Відповідно, зараховано зобов'язання виконати ухвалу суду щодо сплати 5 389 грн. та цивільне зобов'язання з оплати такої ж суми з числа вартості свиней за накладною № 14 від 05.08.2009 року. Такі дії ФОП ОСОБА_5 та ВДВС Каховського МРУЮ обґрунтовані статтею 601 ЦК України, за якою зарахування припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, при цьому зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Між тим, як вірно визначено судом першої інстанції, для зарахування існуючих безспірних вимог зміст ст.601 ЦК України є підставою для зарахування за заявою лише однієї сторони, чого недостатньо для випадку коли, наприклад, одна з вимог є спірною, коли одна з сторін стверджує, що зустрічна вимога не існує. У цьому разі щодо такої зустрічної вимоги слід зауважити, що, відповідно до ст.124 Конституції України, з якою кореспондується ст.ст.1, 12 ГПК України стосовно господарського судочинства, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
В свою чергу, ні ФОП ОСОБА_5, ні державний виконавець ВДВС Каховського МУЮ не вправі вирішити спір між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ „Херсон-Ойл" щодо вимоги підприємця до товариства про кошти за названою накладною № 14 від 05.08.2009 року. Такий спір не розглядався у цій справі, а виходити за межі предмету і підстав позову у справі на стадії розгляду скарги на дії органу ДВС суд не вправі.
Таким чином, припинення зобов'язання виконати поворотний наказ і в наслідку закінчення виконавчого провадження відбулось в порушення ст.129 Конституції України, без встановлення судом за позовом зацікавленої особи, наявності чи відсутності спірного зобов'язання ТОВ „Херсон-Ойл" перед ФОП ОСОБА_5 щодо оплати коштів за свиней за накладеною № 14 від 05.08.2009 року.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що ВДВС Каховського МУЮ невірно, безпідставно та в порушення норм чинного законодавства виніс 26.06.2012 року постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі №5024/198/2011 про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ТОВ „Херсон-Ойл" 5 389 грн. з мотивів фактичного виконання виконавчого документа шляхом взаємозаліку, згідно із заявою боржника та видатковою накладною № 14 від 05.08.2009 року на суму 11 520 грн., у зв'язку з чим місцевим господарським судом цілком вірно, обґрунтовано та правомірно задоволено скаргу ТОВ „Херсон-Ойл" про скасування постанови ВДВС Каховського МРУЮ та скасовано постанову ВДВС Каховського МУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження за реєстраційним номером 30837650.
Крім того, судова колегія вважає вірним та законним висновок суду першої інстанції про відновлення ТОВ „Херсон-Ойл" строку на оскарження постанови ВДВС Каховського МРУЮ від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження реєстраційний номер 30837650, виходячи з такого.
Як вбачається з представленої до суду ВДВС Каховського МУЮ копії повідомлення про вручення відправлення № 69/36, ТОВ „Укркур'єр" намагалось вручити ТОВ „Херсон-Ойл" копію оспорюваної постанови 06.07.2012 року - в останній день з 10-ти, відведених на її оскарження за ст.121-2 ГПК України. При цьому, вручення кореспонденції не відбулось, як слідує з того повідомлення, у зв'язку з відсутністю адресата за адресою: вул. Мелітопольська,1 у м. Каховка (т.2 а.с.72).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ТОВ „Херсон-Ойл" постанов ВДВС Каховського МУЮ про відкриття та про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 17.01.2012 року у справі №5024/198/2011 про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ТОВ „Херсон-Ойл" 5 389 грн.
У зв'язку з цим ТОВ „Херсон-Ойл" 03.09.2012 року звернулося до ВДВС Каховського МУЮ з заявою про ознайомлення із зазначеним виконавчим провадженням та отримання відповідних постанов ДВС (т.2 а.с.50). Оскаржувана постанова ВДВС Каховського МУЮ отримана ТОВ „Херсон-Ойл", згідно його тверджень, 10.09.2012 року та з цього приводу відсутні будь-які інші докази у справі.
10-денний строк на скаргу, передбачений ст.121-2 ГПК України є процесуальним, може бути відновленим судом.
За вчиненим судом першої інстанції витягом з ЄДР, адресою ТОВ „Херсон-Ойл" є кв.33 в буд.177/2 по вул. Перекопській у м. Херсоні (т.2 а.с.73-74).
Отже, як підставно та обґрунтовано визначено місцевим господарським судом, хоча і існує елемент необачності ТОВ „Херсон-Ойл", який не повідомило орган ДВС про зміну місцезнаходження, цим не спростовується теза про неотримання ТОВ „Херсон-Ойл" до вересня 2012 року інформації про припинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим цей елемент не може бути підставою для відмови в захисті права стягувача.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ФОП ОСОБА_5, викладені як в заяві, так і в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ФОП ОСОБА_5 ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надала, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про задоволення скарги про скасування постанови ДВС по справі № 5024/198/2011.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 01.10.2012 року по справі № 5024/198/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для її скасування або зміни відсутні, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_5 -без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від „01" жовтня 2012 року про задоволення скарги про скасування постанови ДВС по справі № 5024/198/2011 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови
складено „22" листопада 2012 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Н.В. Ліпчанська