"20" листопада 2012 р.Справа № 5016/980/2012(9/9)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.
(склад судової колегії змінений на підставі розпоряджень в.о. голови суду №650 від 04.09.2012р., голови суду №714 від 24.09.12р., №810 від 15.10.2012р.)
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк"- Коваль К.П. -по довіреності;
від ПП "Укр-Нива" - ОСОБА_4. - по довіреності;
від ПП"Укр-Нива Трейдінг" - не з'явився;
від ОСОБА_3 - ОСОБА_4. - по довіреності
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 14 серпня 2012 року
по справі № 5016/980/2012(9/9)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк"
до відповідачів:
1. Приватного підприємства „Укр-Нива";
2. Приватного підприємства „Укр-Нива Трейдінг"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_3
про визнання правочину недійсним
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 20.11.12р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
06.06.2012р. Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі за текстом -позивач, Банк) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства „Укр-Нива", Приватного підприємства „Укр-Нива Трейдінг" (надалі за текстом -відповідачі, ПП „Укр-Нива", ПП „Укр-Нива Трейдінг") про визнання недійним правочину (рішення №5 власників ПП „Укр-Нива" від 29.05.2009р.) вчиненого 29.05.2009р. ПП „Укр-Нива", яким затверджений розподільчий баланс щодо переведення прав та обов'язків за кредитним договором №24/К-О від 26.12.2007р. з ПП „Укр-Нива" на ПП „Укр-Нива Трейдинг".
В обґрунтування позовних вимог Банк зазначив, що 26.12.2007р. між ВАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" та ПП „Укр-Нива" був укладений договір про надання овердрафту №24/К-О, відповідно до якого останнє отримало кредит у формі овердрафту з лімітом 340000грн з розміром плати користування овердрафту 17% річних. 27.05.2009р. комісією з виділу ПП „Укр-Нива Трейдінг" з ПП „Укр-Нива" був складений розподільчий баланс, відповідно до якого до ПП „Укр-Нива Трейдінг" перейшли права та обов'язки за кредитним договором №24/К-О; 29.05.2009 року; рішенням №5 власників „Укр-Нива" був затверджений вищезазначений розподільчий баланс. Позивач вважає, що рішення про затвердження розподільчого балансу №5 від 29.05.2009р. є правочином, укладеним з порушенням норм діючого законодавства України, так як відповідно до ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Оскільки Банк не надавав згоди на заміну боржника, спірний правочин є недійсним на підставі ст.ст.203 ч.1, ст..215 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.07.12р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП „Укр-Нива", було залучено власника ПП „Укр-Нива" - ОСОБА_3
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.08.2012р. (суддя Бездоля Д.О.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі
Судове рішення вмотивовано тим, що рішення №5 від 29.05.2009р. власників ПП „Укр-Нива" за своєю правовою природою не є правочином, а є актом, прийнятим власниками ПП „Укр-Нива" на виконання ч.3 ст.107 ЦК України, а тому назване рішення не може бути визнане судом недійсним за правилами недійсності правочинів. Крім того, підставою для відмови у позові була також та обставина, що вищевказане рішення власників ПП „Укр-Нива" від 29.05.09р. не є правочином про переведення боргу ПП „Укр-Нива" на ПП „Укр-Нива Трейдінг" у розмінні ст.ст.202, 520, 521, 513 ЦК України, оскільки станом на 29.05.09р. ПП „Укр-Нива Трейдінг" не було зареєстроване як юридична особа, тобто не було наділено цивільною дієздатністю для укладення будь-яких угод, у тому числі й переведення боргу.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 14.08.2012 р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги Банк наводить ті самі підстави, які викладені в позовній заяві, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд помилково в порушення ч.1 ст.202 ЦК України визначив статус спірного правочину як акту, проте в розумінні вищезазначеної статті рішення №5 власників ПП „Укр-Нива" є правочином, вчиненим одноособово ПП „Укр-Нива", який у відповідності до п.3 ст.215 ЦК України може бути визнаний недійсним у разі, коли одна із сторін або інша заінтересована особа (якою є Банк) заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. З прийняттям рішення №5 від 29.05.2009р. були порушені права Банку, а саме, це можлива втрата поручителя ОСОБА_3, який за рахунок власного майна має взяти на себе обов'язки по виконанню договору поруки від 16.12.2007р., тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. апеляційну скаргу ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.
В засіданні апеляційного господарського суду представник Банка підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник ПП „Укр-Нива" та ОСОБА_3 заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Представник ПП „Укр-Нива Трейдінг" в засідання апеляційного господарського суду не з'явився, ПП „Укр-Нива Трейдінг" не знаходиться за адресою, внесеною в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отже невручення відповідачу судових ухвал відбулось з причин, що не залежать від апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог скаржника з огляду наступного.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Виконавши імперативні приписи ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Так, суд першої інстанції цілком правильно встановив, що з урахуванням наявних у даній справі копій судових рішень у господарських справах №3/99/10 та 3/153/10 та відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, фактичні обставини справи, що пов'язані з відносинами відповідачів з приводу виділу з ПП „Укр-Нива" ПП „Укр-Нива Трейдінг" та порушення прав ВАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" (наразі -ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк") у зв'язку з цим виділом, встановлені судовими рішеннями у справах №3/99/10 та 3/153/10 і не потребують доказування. Поряд з цим, в матеріалах даної справи містяться всі належні та допустимі докази, на підставі яких колегія суддів визнає правильним та законним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Банка.
Суд першої інстанції надав вірну юридичну оцінку оспорюваному рішенню власників ПП „Укр-Нива" про виділ з нього ПП „Укр-Нива Трейдінг", яким було затверджено розподільчий баланс по виділу (рішення №5 від 29.05.2009р. власників ПП „Укр-Нива", яким затверджено розподільчий баланс „Про виділ Приватного підприємства „Укр-Нива Трейдінг" з Приватного підприємства „Укр-Нива" від 27.05.2008р.).
В матеріалах справи наявний розподільчий баланс, датований 27.05.2009р.
Колегія суддів погоджується з тим, що рішення №5 від 29.05.2009р. не є правочином з переведення боргу відповідно до ст.ст.520,521,202 ЦК України, оскільки укладення такого правочину потребує участі в ньому особи, яка має цивільну дієздатність (нового боржника) та опосередковану участь кредитора, який, як правило, повинен надати згоду на заміну боржника (ст.ст.520,521 ЦК України). Проте ПП „Укр-Нива Трейдінг" станом на 29.05.2009р. не існувало як юридична особа, державна реєстрація юридичної особи була проведена тільки 19.06.2009р.
Щодо посилань скаржника на те, що спірне рішення №5 є одностороннім правочином, колегія суддів з підставністю такої позиції не погоджується.
Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Отже, якщо вважати, що рішення №5 від 29.05.2009р. є одностороннім правочином ПП „Укр-Нива", яка була представлена двома власниками ПП „Укр-Нива" (ч.3 ст.202 ЦК України), то такий односторонній правочин повинен створювати обов'язки лише для ПП „Укр-Нива", або створювати обов'язки для інших осіб також у випадках, встановлених законом. Між тим, іншої особи (ПП „Укр-Нива Трейдінг") на момент прийняття рішення №5 від 29.05.2009р. не існувало.
В будь-якому випадку правова позиція Банка є хибною, позаяк переведення боргу не може розглядатись як односторонній правочин, оскільки потребує дій щонайменше як двох осіб, спрямованих на заміну сторони у зобов'язанні.
Таким чином, посилання Банка на порушення ст.520 ЦК України у зв'язку з переведенням боргу за кредитним договором без згоди кредитора (Банка) є безпідставними в тому сенсі, що розподільчий баланс, складений при виділі з ПП "Укр-Нива" ПП "Укр-Нива Трейдінг", не є угодою про переведення боргу відповідача-1 на відповідача-2 у розумінні ст.ст. 520, 202, 513, 521 ЦК України. Станом на 27.05.2009р. (дата складання розподільчого балансу) ПП "Укр-Нива Трейдінг" не було зареєстроване як юридична особа, тобто не було наділено цивільною дієздатністю для укладення будь-яких угод, у т.ч. й переведення боргу, що вчиняється у тій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов'язання (ст. 513 ЦК України).
Інших змістовних доводів на спростування правильності висновків оскаржуваного рішення скаржник не наводить, при цьому колегія суддів, виконавши імперативні приписи ст.101 ГПК України, не знаходить інших підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки оскаржуваного рішення господарського суду Миколаївської області від 14.08.2012р. відповідають обставинам справи та нормам законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.
Разом з цим, у зв'язку з виявленими за матеріалами справи порушеннями вимог чинного законодавства при проведенні виділу з ПП "Укр-Нива" ПП "Укр-Нива Трейдінг" та державної реєстрації новоствореного шляхом виділу підприємства колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до ст.90 ГПК України направити повідомлення до органів прокуратури.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.08.2012р. по справі №5016/980/2012(9/9) залишити без змін.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 23.11.2012р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Бєляновський В.В.