ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
26.11.12 Справа № 10/5014/2866/2012
За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса
до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ
про стягнення 21 825 грн. 00 коп.
Суддя Мінська Т.М.
представники сторін:
від позивача - Стрілець О.С., юрисконсульт 1 категорії, довіреність № 26 від 03.01.2012;
від відповідача - Сочка М.А., провідний юрисконсульт, довіреність № 03/5-548 від 30.12.2011.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній від 26.09.2012 № 52491271 (вагон №67844761) маси вантажу у розмірі 21825 грн. 00 коп.
Відповідач клопотанням від 26.11.2012 просить суд зменшити розмір штрафу нарахованих ДП "Одеська залізниця" у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, має численні борги перед бюджетом, Пенсійним фондом і т.д. Згідно Звіту борг на 30.06.2012 по податку на прибуток складає 26 млн. 517 тис. грн., по ПДВ - 24 млн. 750 тис. грн., по єдиному внеску - 36 млн. 410 тис. грн. і т.д. Стягнення штрафних санкцій в великих розмірах погіршить майновий стан державного підприємства.
Відповідач відзивом на позов заперечує проти заявлених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, суд
26.09.2012 зі станції Слов'яносербськ Донецької залізниці ДП "Луганськвугілля" згідно залізничної накладної 52491271 відправлено групу вагонів, в тому числі вагон № 67844761 з вантажем вугілля, станція призначення -Черкаська ТЕЦ.
Провізна плата за вказаний вагон - 4365 грн. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано -на вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.
На шляху слідування вагону на станції Знам'янка Одеської залізниці 29.09.2012 на 150-тоних вагових вагах виявлено розбіжності в масі вантажу у вагоні № 67844761, даний вагон відчеплений для контрольного зважування на тензометричних вагах, про що складено акт загальної форми №29333 від 29.09.2012.
При переважуванні вагону в статичному стані на вагах 150 тон. станції Знам'янка Одеської залізниці, які пройшли держповірку 14.05.2012 (інтервал державної повірки згідно технічного паспорту ваг 1 раз на 6 місяців), встановлено в вагоні № 67844761 - брутто - 88200, тара - 21700 кг, нетто - 66500 кг., по накладній: брутто - не зазначено; тара -21700 кг., нетто - 69000 кг., що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення на 2500 кг. Навантаження навалом нижче бортів 400 мм. На поверхні вантажу мається захисне маркування трьома паралельними борознами не пошкоджено. Каток застосувався. Просипання вантажу відсутнє. В вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті.
Для засвідчення цього факту складено комерційний акт АА № 022858/773/158 від 29.09.2012.
На станції призначення в графі Є комерційного акту здійснено запис -при зважуванні вагона різниці проти даного комерційного акту не виявлено.
Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).
А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.
Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.
Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 4365 грн. х 5 = 21825 грн.
За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 21825 грн.
Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Так, судом враховується фінансове становище Відповідача, зокрема наявність значного боргу по податку на прибуток складає 26 млн. 517 тис. грн., по ПДВ - 24 млн. 750 тис. грн., по єдиному внеску - 36 млн. 410 тис. грн. Також. судом враховується, що Відповідач допустив неправильне зазначення маси вантажу, але дане порушення не створювало загрози безпеки руху, та не спричинило будь -які збитки залізниці.
Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
От же, позов є обґрунтованим в повному обсязі, але в зв'язку із зменшенням судом розміру штрафних санкцій, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 8730 грн. 00 коп., що становить два розміри провізної плати, в решті вимог відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані повністю, а розмір штрафу зменшено судом.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-В, ідентифікаційний код 32473323 на користь Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315 штраф в сумі 8730 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено і підписано 27.11.2012.
Суддя Т.М.Мінська