ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 листопада 2012 року № 2а-13140/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна"
доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків
проскасування податкових повідомлень-рішень № 0000140700 від 20.04.2011, № 0000160700 від 20.04.2011 та № 0000170700 від 20.04.2011
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000140700 від 20.04.2011, № 0000160700 від 20.04.2011 та № 0000170700 від 20.04.2011 та рішення № 15952/6/25-0115 від 02.09.2011.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2011 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги № 15952/6/25-0115 від 02.09.2011.
У судовому засіданні 30.08.2012 був допитаний свідок ОСОБА_2, яка в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України була приведена до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України була ознайомлена.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з контрагентами ТОВ «Шторм», ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст" за період з 2008 - 2010 роки. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість підприємств є визнання податковим органом правовідносин з зазначеними контрагентами нікчемними. Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з контрагентами - продавцями ТОВ «Шторм», ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст" дійсно було укладено договори, які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства, що підвереджується висновком судово - економічної експертизи.
Перевірку було проведено відповідачем на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а отже податкові повідомлення - рішення за її результатами могли бути прийняті після винесення вироку в кримінальній справі в рамках якої було призначено перевірку, однак вироку суду по жодному з контрагентів позивача винесено не було та по основній масі контрагентів відсутні постанови слідчого щодо призначення перевірки.
Також позивач посилався на те, що висновки акту перевірки № 116/4040/7/35919521 від 04.04.2011 документально та нормативно не підтверджуються, оскільки підчас проведення перевірки відповідачем не досліджувались первинні документи, а суми грошових зобов'язань визначені в податкових повідомленнях - рішеннях не відповідають сумам, які фігурують в акті перевірки.
Водночас позивач посилався на те, що відповідачем не доведено умислу з боку позивача щодо ухилення від сплати податків, а відповідно до чинного законодавства позивач не може нести відповідальність за порушення з боку його контрагентів та його право на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ не залежить від виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань.
У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги, надали додаткові усні пояснення та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, 10.10.2011 через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов та 14.08.2012 заперечення на висновок судово - економічної експертизи, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.
Перевірку позивача було проведено у зв'язку з надходженням від ст. слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві майора податкової міліції Горожанової В.А. постанови від 11.03.2011 про призначення документальної позапланової перевірки позивача по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ "Шторм" за 2010 рік та надходженням актів від податкових інспекцій щодо перевірок контрагентів позивача ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст" щодо перевірок конкретних постачальників позивача по ланцюгу до "вигодонабувача" - до проведених фінансово - господарських операцій між контрагентами та позивачем.
Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за 2008-2010 роки (акт перевірки № 116/4040/7/35919521 від 04.04.2011) відповідно по яких враховуючи отримані акти перевірок, якими засвідчено нікчемність укладених правочинів конкретними постачальниками по ланцюгу до «вигодонабувача»- до проведених фінансово-господарських операцій між контрагентами та позивачем встановлено, що останнім в порушення підпунктів 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за нікчемними правочинами, укладеними конкретними постачальниками по ланцюгу до «вигодонабувача»- до проведених фінансово-господарських операцій з позивачем.
Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником підчас судових засідань на підтвердження нікчемності укладених позивачем правочинів аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 116/4040/7/35919521 від 04.04.2011. У судове засіданні 01.10.2012 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, дослідивши матеріали справи, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, суд,
29.03.2012 заступником Голови Державної податкової адміністрації України у місті Києві, начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків видано наказ № 144 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", яким з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 2008 - 2010 роки.
В період з 29.03.2011 по 04.04.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків на підставі наказу № 144 від 29.03.2012 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за 2008-2010 роки.
Перевіркою встановлено порушення підпунктів7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 п.7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 5 421 928,54 грн., та підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 2317337 грн., яка підлягає зменшенню, та до заниження суми ПДВ в розмірі 3308164 грн., яка підлягає донарахуванню.
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від ст. слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві майора податкової міліції Горожанової В.А. надійшла постанова від 03.02.2011, про призначення позапланової перевірки ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Шторм»за 2010 рік.
Відповідно до зазначеної постанови невстановлені особи використовуючи реквізити та печатки ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток Україна»створили видимість проведення фінансово-господарських операцій за результатами яких, незаконно сформували податковий кредит ряду СПД в 14 регіонах України на загальну суму близько 400 млн. грн.. (ПДВ) в тому числі ТОВ "Шторм", з огляду на що встановлено нікчемність правочинів - проведених фінансово-господарських операцій між ТОВ «Шторм»з ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток Україна», та в ході подальшого досудового слідства встановлено, що ТОВ «Шторм»в свою чергу за рахунок видимості проведення фінансово-господарських операцій, незаконно сформувало податковий кредит ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна».
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від ДПІ у м. Іллічівську надійшли матеріали перевірки ТОВ «Сібаріт», яке є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 за результатами якої складено акт № 012/23-0302/02/35162607 від 06.01.2012.
Відповідно до зазначеного акту на момент проведення перевірки ДПІ у м. Іллічівську ТОВ «Сібаріт ЛТД»має стан «16»- припинено (лiквiдовано, закрито), та відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 01.12.2010 у справі №7/512-10-5055 порушено впровадження у справі про банкрутство відносно боржника - ТОВ «Сібаріт ЛТД»та відповідно до постанови Господарського суду Одеської області від 16.12.2010 ТОВ «Сібаріт ЛТД»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно з актом № 012/23-0302/02/35162607 від 06.01.2012 операції ТОВ «Сібаріт ЛТД» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, в зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Сібаріт ЛТД»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу оперативності проведення операції, місцезнаходженням майна, віддаленості контрагентів один від одного, а отже ТОВ «Сібаріт ЛТД»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а правочини укладені ТОВ «Сібаріт ЛТД»мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону, оскільки суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надійшли матеріали перевірки ТОВ «Агроанкорекспорт», який є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», а саме, акт № 196/23-214/35697178 від 21.12.2010 відповідно до якого у ТОВ «Агроанкорекспорт» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств постачальників, та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, а угоди ТОВ «Агроанкорекспорт»визнано недійсними.
Згідно з зазначеним актом перевіркою встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Агроанкорекспорт»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП з ДПІ у Ленінському районі м. Донецька надійшли матеріали перевірки ТОВ «ТК «Грейн Корн», який є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», а саме, акт № 5998/23-2/34534450 від 29.12.2010, яким встановлено, що угоди укладені ТОВ «ТК «Грейн Корн»є безтоварними та нікчемними.
Відповідно до зазначеного акту в ході перевірки встановлено, що ТОВ «ТК «Грейн Корн»в період з 01.01.2010 по 30.09.2010 мало відносини з ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток», щодо яких порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва за ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України, досудовим слідством в якій встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити та печатки ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Восток Україна»створили видимість проведення фінансово-господарських операцій за результатами яких, незаконно сформували податковий кредит ряду СПД в 14 регіонах України на загальну суму близько 400 млн. грн. (ПДВ), в тому числі ТОВ «ТК «Грейн Корн», та в подальшому придбану ТОВ «Елфра Дисплей»продукцію, ТОВ «ТК «Грейн Корн»реалізував ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», на що було виписано у серпні 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 162383,01 грн.
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від Бердянської ОДПІ Запорізької області надійшли матеріали перевірки ТОВ «МінЗерноТранс»за період з 01.08.2010 по 31.10.2010, який є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», а саме, акт № 021/23-208/36583721 від 18.02.2011, яким визнано угоди укладені ТОВ «МінЗерноТранс»нікчемними, оскільки вони вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Відповідно до зазначеного акту в ході перевірки встановлено, що у ТОВ «МінЗерноТранс»відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств постачальників, та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям за період з 01.08.2010 по 31.10.2010, оскільки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «МінЗерноТранс»та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від Захiдно-Донбаської ОДПІ надійшли матеріали перевірки ТОВ "Агротрейд" за період з 01.11.2009 по 30.11.2009, з 01.01.2010 по 31.03.2010, з 01.06.2010 по 30.06.2010, який є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», а саме, акт № 30-23/2-31572734 від 24.01.2011, яким визнано угоди укладені ТОВ "Агротрейд" нікчемними, оскільки вони вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Відповідно до зазначеного акту в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, серед яких ПП «Лаура-Ойл»та ТОВ «Сінтезтех», що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Агротрейд" та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, з огляду на що у ТОВ "Агротрейд" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від ДПІ у Приморському районі м. Одеси надійшли матеріали перевірки ТОВ "Агровірус" за період з 24.07.2009 по 31.03.2010, який є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», а саме, акт №9392/23-4/36436311 від 13.08.2010, відповідно до якого правочини укладені ТОВ "Агровірус" мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону.
Згідно з зазначеним актом в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, серед яких ПП «ТК «Золотий колос», товар придбаний у якого був в подальшому поставлений покупцю ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна».
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від Мелітопольської ОДПІ надійшли матеріали перевірки ПП "Аллюр-2009" (код за ЄДРПОУ 36448510) за період з 01.08.2010 по 31.08.2010, який є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», а саме акт № 1472/23/36448510 від 14.12.2010.
Відповідно до зазначеного акту перевірки встановлено порушення частини п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємствами при придбанні та продажу товарів (послуг), оскільки (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України, а також відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2010 по 31.08.2010 які підпадають під визначення статті 3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість" та неможливість фактичного здійснення ПП "Аллюр-2009" господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, здійснення операцій із товаром, який не придбавався, та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
Згідно з даними податкової звітності (форма 1ДФ), наданої підприємством до Мелітопольської ОДПІ, загальна чисельність працюючих ПП "Аллюр-2009" станом на 31.08.2010 становить 1 особа.
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від Вознесенської ОДПІ Миколаївської області надійшли матеріали перевірки планової виїзної перевірки ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.02.2009 по 31.03.2010, а саме, акт № 2146/23/36267655 від 19.07.2010.
Зазначеною перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що свідчить про відсутність у ТОВ «АТД ПІГМАЛІОН»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру у ТОВ «АТД ПІГМАЛІОН»створення правових наслідків. Також відповідно до акту № 2146/23/36267655 від 19.07.2010 перевіркою встановлено, що правочини укладені ТОВ «АТД ПІГМАЛІОН»мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.
До СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від Західно-Донбаською ОДПІ надійшла інформація про результати планової виїзної перевірки ПП "Ріст" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, яке є постачальником ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», а саме, акт № 66-23/1-34671871 від 01.02.2011.
Відповідно до зазначеного акту в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, серед яких ПП «Лаура-Ойл»та ТОВ «Сінтезтех», що свідчить про те, що правочини між ПП "Ріст" та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, з огляду на що угоди поставок є нікчемними, нікчемний правочин є недійсний в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а у ПП "Ріст" по ПП «Лаура-Ойл»та ТОВ «Сінтезтех»по ланцюгу постачання, у ПП "Ріст" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Також перевіркою встановлено, що ПП «Ріст»згідно договору поставки № 11715 від 29.06.2010 реалізувало у червні 2010 року зернові ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" на загальну суму 128 856,35 грн.
З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що операції з продажу ТОВ «Шторм», ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст" та придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна», відображені у податковій звітності підприємств, не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту, а отже ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
За результатами перевірки складено акт № 116/4040/7/35919521 від 04.04.2011 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000140700 від 20.04.2011, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 2317337 грн., № 0000160700 від 20.04.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 401425 грн. та № 0000170700 від 20.04.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 135 205 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»було подано до Державної податкової адміністрації України скаргу на податкові повідомлення - рішення № 0000140700 від 20.04.2011, № 0000160700 від 20.04.2011 та № 0000170700 від 20.04.2011, яка рішенням про результати розгляду скарги № 15952/6/25-0115 від 02.09.2011 залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000140700 від 20.04.2011, № 0000160700 від 20.04.2011 та № 0000170700 від 20.04.2011 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 78.1.1 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Таким чином податковий орган приймає рішення, яке оформлює наказом, про проведення документальної позапланової перевірки у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та у випадку якщо було отримано постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
В матеріалах справи наявні копії отриманих відповідачем від ст. слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві майора податкової міліції Горожанової В.А. постанови від 11.03.2011 про призначення документальної позапланової перевірки позивача по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ "Шторм" за 2010 рік та від податкових інспекцій актів щодо перевірок підприємств, які є контрагентами позивача: ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст".
Відповідачем не заперечується той факт, що ним не направлялись запити позивачу щодо надання документі на підтвердження взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст", водночас позивач ні в позовній заяві, ні в судових засіданнях не посилався на той, факт, що він був позбавлений можливості надати первинні документи на підтвердження взаємовідносин з зазначеними контрагентами, чи йому було відмовлено відповідачем у прийнятті таких документів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що у відповідача були підстави для проведення позапланової перевірки позивача по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Шторм», ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст", однак ним не було дотримано процедуру щодо призначення такої перевірки щодо контрагентів за наслідками перевірки яких було встановлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Водночас, враховуючи те, що позивачем не заперечується той факт, що він мав можливість надати на перевірку всі документи щодо правовідносин з контрагентами по яких проводилась перевірка, суд дійшов висновку про те, що допущене відповідачем порушення порядку призначення перевірки, а саме, не направлення позивачу відповідних запитів, не могло вплинути на результати перевірки.
Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Отже, винесення відповідного податкового повідомлення-рішення можливе лише за умови набрання законної сили відповідним рішенням суду, водночас в зазначеній нормі Податкового кодексу України не зазначено коло платників податків, до якого мають застосовуватися вказані правила.
Згідно з частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
В зв'язку із цим, суд зазначає що кримінально-процесуальним законом є Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року.
Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України, його призначенням є визначення порядку провадження у кримінальних справах.
Статтею 98 Кримінально-процесуального кодексу України врегульовано порядок порушення кримінальної справи шляхом винесення відповідної постанови, як єдиної процесуальної форми початку кримінального переслідування та досудового слідства.
Форми закінчення досудового слідства визначені статтею 212 Кримінально-процесуального кодексу України, якими є: складання обвинувального висновку або постанови про закриття кримінальної справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Розділом 3 Кримінально-процесуального кодексу України визначені судові рішення, які можуть бути прийняті судом першої інстанції за наслідками розгляду кримінальної справи, це - або обвинувальний або виправдовувальний вирок.
По кримінальній справі судом також можуть бути прийняті і інші судові рішення, передбачені нормами вказаного кодексу.
Таким чином, судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийняте лише за умови порушення кримінальної справи.
Отже, враховуючи те, що кримінальну справу в силу частини першої статті 98 Кримінально - процесуального кодексу України, може бути порушено за фактом вчинення злочину (наприклад, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання визначених суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності), то судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийнято щодо фізичних осіб, винних у вчиненні злочину, злочинна діяльність яких стосувалась визначених в постанові про порушення кримінальної справи юридичних осіб.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заборона приймати податкове повідомлення-рішення стосується лише тих юридичних осіб, за фактом фіктивного підприємництва або ухилення від сплати податків яких порушено кримінальну справу.
Приймаючи до уваги те, що під час розгляду адміністративної справи факту порушення кримінальної справи на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача не встановлено, тому відповідач діяв у спосіб, передбачений законом.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1.Встановлення факту здійснення господарської операції.
2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Таким чином юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснення витрат), є реальність господарської операції, а тому, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та на формування валових витрат, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому та правомірності формування валових вира, якщо буде встановлено факт того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
Позивачем на підтвердження реальності та товарності правовідносин з ТОВ «Шторм», ТОВ «Сібаріт», ТОВ «Агроанкорекспорт», ТОВ «ТК «Грейн Корн», ТОВ «МінЗерноТранс», ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст" надано суду копії договорів укладених з зазначеними контрагентами, податкових налакладних, видаткових накладних, платіжних доручень, договорів складського зберігання сільськогосподарської продукції, договорів про надання транспортно експедиторських послуг, складських квитанцій на зерно та вантажно митних декларацій.
З аналізу наданих позивачем договорів поставки вбачається, що вони мають аналогічні за своїм змістом умови здійснення поставки зернових культур.
Відповідно до умов укладених позивачем договорів поставки покупець здійснює оплату 100% вартості товару після, окрема, отримання рахунків - фактур, які надаються на кожну партію товару.
В наданих позивачем суду копіях платіжних доручень в графі призначення платежу зазначено про те, що оплата товару здійснюється відповідно до рахунків.
Отже, документом на підставі якого відповідно до мов договорів поставки укладених позивачем мала здійснюватись оплата товару є рахунок - фактура, а документом на підстав якого, відповідно до платіжних доручень здійснювалось перерахування котів, є рахунок.
Позивачем на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських взаємовідносин за договорами поставок не було надано суду будь - яких рахунків - фактур чи рахунків виписаних за укладеними договорами та не було зазначено про причини неможливості ненадання зазначених документів чи про причини їх відсутності.
Відповідно до умов договорів поставки укладених позивачем з контрагентами ТОВ «Шторм», ТОВ "Сібаріт", ТОВ "Агроанкорекспорт", ТОВ "ТК "Грейн Корн", ТОВ "МінЗерноТранс", ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст" якість товару, що постачається має відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ 3768:2009, а у випадку, якщо якість поставленого товару не відповідає зазначеним умовам, то ціна товару підлягає коригуванню.
Також умовами зазначених договорів передбачено, що до кожної партії товару, має надаватися, зокрема, копія посвідчення якості та копія ветеринарного свідоцтва.
Позивачем не було надано суду посвідчень якості та ветеринарних сертифікатів, як і не було надано будь - яких документі на підтвердження якості товару та на підтвердження того, яким саме чином здійснювалось визначення якості поставленого товару.
Частиною четвертою статті 12 Закону України "Про карантин росли" встановлено, що особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними продуктами, зобов'язані: виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи; виконувати розпорядження органів Державної служби з карантину рослин України щодо проведення відповідних карантинних заходів; зареєструватися у відповідній інспекції з карантину рослин, якщо це вимагається згідно із статтею 27 цього Закону.
Наказом Міністерства аграрної політики України № 414 від 23.08.2005 "Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах, країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації під карантинних матеріалів" зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.09.2005 за № 1121/11401 визначається порядок перевезення підкарантинних матеріалів в межах країни.
Відповідно до пункту 5.1 зазначених Правил - перевезення під карантинних матеріалів в межах України здійснюється у супроводі карантинного сертифіката, що видається органами Державної служби з карантину рослин України, який засвідчує карантинний стан рослин і рослинних продуктів, визначає маршрут, умови перевезення і використання їх, тари та упаковки цих матеріалів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 12.05.2007 року "Про деякі питання реалізації Закону України "Про карантин рослин" насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене, та пшениця і сумі пшениці та жита (меслин) (що і було предметом договорів поставки ) - включено до переліку підкарантинних матеріалів і об'єктів.
Таким чином, перевезення насіння соняшнику та пшениці в межах України здійснюється виключно у супроводі карантинного сертифіката, що видається органами Державної служби з карантину рослин України, та який засвідчує карантинний стан рослин і рослинних продуктів, визначає маршрут, умови перевезення і використання їх, тари та їх упаковку.
Отже, у випадку здійснення за договорами поставки укладених позивачем поставки насіння соняшникового та пшениці на кожну партію поставленого товару у позивача мав би бути в наявності карантинний сертифікат, однак зазначених сертифікатів позивачем суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В більшій частині наданих позивачем, на підтвердження реальності фінансово - господарських відносин за договорами поставки, накладних в графах "Відвантажив" та "Прийняв" міститься підпис чи підпис скріплений печаткою підприємства, без зазначення особи, яка такий підпис вчинила.
Таким чином, з наданих позивачем податкових накладних є неможливим встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які відвантажили та прийняли товар, та на підставі яких документів діяли зазначені особи.
З огляду на викладене, судом не можуть бути прийняті до уваги у якості первинних документів, які підтверджують факт здійснення поставки товару, накладні, які оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Частиною першою статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Закону України "Про судову експертизу" незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Таким чином метою призначення експертизи є з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки та за результатами проведеного дослідження судовий експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок, який , зокрема, має містити обґрунтовану відповідь на поставлені судом питання.
З аналізу висновку судово - економічної експертизи № 227/228/12-45 від 24.04.2012 вбачається, що доводи якими судовий експерт обґрунтовує зазначений висновок ґрунтуються на здійсненні правового аналізу акту перевірки № 116/4040/7/35919521 від 04.04.2011 та наданні правової оцінки висновкам зазначеного акту та правомірності дій відповідача при їх складанні. При цьому зазначений висновок не містить повного та об'єктивного аналізу первинної документації наданої позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
З огляду на викладене, враховуючи те, що в основу висновку судово - економічної експертизи № 227/228/12-45 від 24.04.2012 була покладена правова оцінка надана судовим експертом акту перевірки № 116/4040/7/35919521 від 04.04.2011 та діям відповідача щодо його складання, що виходить за межі наданих йому повноважень, оскільки надання такої оцінки не належить до сфери спеціальних знань у сфері економіки, суд не приймає цей висновок у якості належного обґрунтування правомірності формування відповідачем податкового кредиту, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
З огляду на викладене, враховуючи те, що, як було встановлено судом, позивачем не надано достатніх первинних документів, зокрема карантинних сертифікатів, рахунків - фактур, рахунків, посвідчень якості, ветеринарних сертифікатів та документів які б фіксували якість поставленого товару, які відповідно до умов укладених позивачем договорів поставки з контрагентами ТОВ «Шторм», ТОВ "Сібаріт", ТОВ "Агроанкорекспорт", ТОВ "ТК "Грейн Корн", ТОВ "МінЗерноТранс", ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст" та вимог чинного законодавств мали складатися підчас здійснення поставки товару, зокрема, насіння соняшнику та пшениці, а також те, що надані позивачем первинні документи складні з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності договорів поставки укладених з зазначеними контрагентами, а отже не доведено факт здійснення поставки товару.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «Шторм», ТОВ "Сібаріт", ТОВ "Агроанкорекспорт", ТОВ "ТК "Грейн Корн", ТОВ "МінЗерноТранс", ТОВ "Агротрейд", ТОВ "Агровірус", ПП "Аллюр-2009", ТОВ "АТД ПІГМАЛІОН", ПП "Ріст", суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеним контрагентами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000140700 від 20.04.2011, № 0000160700 від 20.04.2011 та № 0000170700 від 20.04.2011 - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов