21 листопада 2012 року м. Київ К-15832/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримігросервіс»
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 року
у справі № 2-16/14876-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримігросервіс»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримігросервіс»(далі -позивач, ТОВ «Кримігросервіс») звернулось у жовтні 2007 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі -відповідач, ДПІ у м. Сімферополі АРК) про скасування рішення про застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій № 0007352303 від 03.09.2007 року.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2008 року позов задоволений:скасовано рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК про застосування фінансових санкцій у сумі 6000,00 гривень № 0007352303 від 03.09.2007 року.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 року постанова Господарського суду Автономної Республкіки Крим від 26.03.2008 року скасована, прийнята нова постанова, якою у задоволені позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідач своїх письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду не надав.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій за результатами перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту господарської одиниці - залу ігрових автоматів, розташованого у місті Євпаторії по вул. Горького/Токарєва, який належить ТОВ «Кримігросервіс» (акт перевірки № 001760 від 18.08.2007 року) ДПІ у м. Сімферополі АРК прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007352303 від 18.08.2007 року про застосування штрафних санкцій у сумі 6000,00 гривень.
Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивачем у порушення підпунктів 1, 2, 5, 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, з наступними змінами та доповненнями, не проведено розрахункові операції через РРО та не роздруковано розрахунковий документ на суму 1200,00 гривень, а також порушено встановлений законом порядок використання книг КОРО, не забезпечено збереження фіскальних звітних чеків по звітах № 0050-0113.
Вирішуючи по суті існуючий спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що перевірка була проведена з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки немає доказів наявності відповідного наказу на проведення позапланової перевірки, також позивачеві не було вручено під розписку направлення на проведення перевірки, як того вимагає Закон України «Про державну податкову службу». Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про недоказаність обставин, викладених в акті перевірки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 1.3. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року, за результатами проведення перевірок оформляється акт. Даний акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Факти виявлених порушень державною податковою службою викладені у акті перевірки у відповідності до вимог пункту 1.7. вищеназваного Порядку.
Відповідно до підпункту 4.4. даного Порядку, у разі незгоди посадових осіб суб'єкта підприємництва із висновками перевірки, чи фактами та даними, викладеними у акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів від дня отримання акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, яка зазначила, що у разі незгоди із вимогами акту перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивач підписав акт перевірки, які-небудь заперечення на дані, викладені у ньому, суб'єкт господарювання не надав.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, з чим поргоджується суд касаційної інстанції, не погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що правомірність спірного рішення податковим органом не доведено, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій приймається на підставі акту перевірки, який у даному випадку є належним доказом.
Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, яка вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган не мав законних підстав для проведення перевірки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, перевіркою не розглядались питання правильності обчислення і повноти сплати податків та зборів, а відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»органи державної податкової служби України здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, в матеріалах справи наявні копії направлення на проведення перевірки № 312 та № 313 з підписом суб'єкту господарювання (а.с. 60-61), а також графік проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на серпень 2007 року, а отже суд апеляційної інстанції не погодився із місцевим господарським судом у тому, що перевірку проведено з порушенням вимог діючого законодавства, з чим також погоджується суд касаційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що штрафні санкції застосовані до позивача цілком правомірно, а підстав для скасування прийнятого податковим органом рішення немає.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримігросервіс»-відхилити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 року у справі № 2-16/14876-2007А -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько