ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 год. 17 хв.
"06" листопада 2012 р. Справа № 2а-3243/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - в особі Головавтотрансінспекції та структурного підрозділу територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1100 грн.,-
Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - в особі Головавтотрансінспекції та структурного підрозділу територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернувся в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1100 грн., мотивуючи тим, що під час перевірки встановлено порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг регулярних пасажирських перевезень, передбачених законодавством України, за відсутності схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, договору із замовником перевезень, що передбачено статтею 39 вищевказаного Закону та індивідуальної контрольної книжки водія, що передбачена пунктом 6.1 статті 6 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010р., №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р., за №811/18106, внаслідок чого складено акт №041769 від 08.05.2012 року, на підставі якого 15.05.2012 р. позивачем прийнято постанову №146036 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. В наданий позивачем термін для добровільної сплати відповідач сплатив тільки частину фінансових санкцій в розмірі 600 грн., а тому стягненню підлягає 1100 грн. штрафу.
Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. У разі якщо скорочене провадження відкрите за адміністративним позовом, поданим суб'єктом владних повноважень, відповідачу надсилається лише копія ухвали суду. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року судом відкрито провадження в даній адміністративній справі, про що повідомлено відповідача шляхом направлення на його адресу копії даної ухвали.
Проте, 02.11.2012 року надіслана судом ухвала повернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення (а. с. 21).
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши у порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.05.2012 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області під час проведення перевірки транспортного засобу, а саме: автобуса марки "Мерседес-Бенз 208 Д" номерний знак - НОМЕР_2, при здійсненні перевезення пасажирів виявлено порушення відповідачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", про що складено акт №041769.
Як вбачається з акту перевірки №041769 від 08.05.2012 р. (а.с.8), відповідач надавав послуги з перевезення пасажирів, але при здійсненні перевезення у водія - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 при собі не було схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, договору із замовником перевезень, що передбачено статтею 39 Закону України «Про транспортні перевезення» та не виявлено індивідуальної контрольної книжки, яка повинна бути заведена відповідно до вимог пункту 6.1 статті 6 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340 (надалі - Положення).
Згідно із ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", документами, що потрібні для регулярних пасажирських перевезень щодо водія автобуса є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Положення, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно із пунктом 6.3 статті 6 Положення, до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та необладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Положення, державний контроль за дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв здійснюється посадовими особами урядового органу державного управляння з питань контролю на автомобільному транспорті.
Абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення, визначений Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (надалі - Порядок).
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до п. 3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Відповідно до пп. 21, 27 Порядку, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 Порядку, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Закону України "Про автомобільний транспорт", Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" враховуючи допущені відповідачем порушення, 15.05.2012 року, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято постанову №146036, згідно з якою, за порушення, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. (а.с.9).
Постанова в порядку, передбаченому п. 32 Порядку, до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не оскаржувалась.
Відповідачем у передбачений законом термін сума застосованих до нього фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн., сплачена частково в сумі 600 грн., а 1100 грн. штрафу залишилися не сплаченими.
Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно прийнято постанову про застосування до відповідача фінансових санкцій за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту. А оскільки сума застосованих фінансових санкцій відповідачем в повному обсязі добровільно не сплачена, то підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 78018, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в дохід бюджету фінансові санкції по постанові №146036 від 15.05.2012 року в сумі 1100 (Одна тисяча сто гривень) 00 коп.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.