06 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/3114/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коблової О.Д.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп»до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Марганецьке міське комунальне підприємство «Міськкомунгосп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції з позовними вимогами, з урахування уточнень до адміністративного позову, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 03.03.2011 року за формою «Р» № 0000012340/0.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року. За наслідками якої податковою інспекцією було складено акт № 77/230/32887218 від 15.02.2011 року, за яким зроблено висновок про те, що позивачем порушено п. 4 Порядку № 303 за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 року, у зв'язку з чим підприємством не враховано у податкових деклараціях суму збору за розміщення відходів, що призвело до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 76 805 764,70 грн. Враховуючи норми ст. 102 Податкового кодексу України, Марганецькою ОДПІ було визначено грошове зобов'язання лише за період, що не перевищує 1 095 днів граничного строку подання податкової декларації, тобто за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 54 683 677,47 грн. в тому числі: за основним платежем - 43 746 942,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 936 735,47 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0000012340/0 від 03.03.2011 року, згідно якого позивачу відповідач визначив суму грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища в розмірі 54 683 677,47 грн. в тому числі: за основним платежем - 43 746 942,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10 936 735,47 грн. Позивач не погоджується з вказаними висновками, викладеними в акті перевірки, а тому прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення є нечинним.
Представник позивача в судове засідання не з'явився та надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи належним чином повідомлений. Проти позову заперечує в повному обсязі, надавши до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що працівниками Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції здійснено позапланову виїзну перевірку Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп» (код ЄДРПОУ 32887218) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року, на підставі чого складено акт № 77/230/32887218 від 15.02.2011 року.
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені такі порушення: п. 4 Порядку № 303 за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 року, у зв'язку з чим підприємством не враховано у податкових деклараціях суму збору за розміщення відходів, що призвело до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 76 805 764,70 грн., у т. ч.: 4 квартал 2006 року - 7 812 397,62 грн., 1 квартал 2007 року - 7 864 082,68 грн., 2 квартал 2007 року - 8 345 224,81 грн., 3 квартал 2007 року - 8 832 756,42 грн., 4 квартал 2007 року - 8 016 758,91 грн., 1 квартал 2008 року - 9 364 288,59 грн., 2 квартал 2008 року - 11 195 502,21 грн., 3 квартал 2008 року - 11 786 451,70 грн., 4 квартал 2008 року - 11 400 699,38 грн.
З розділу 3.5.3 акту перевірки вбачається, що відповідач вказав суть порушення, а саме - первинні документи, які б підтверджували обсяг відходів на момент перевірки позивачем не надано. І враховуючи вказані обставини відповідач самостійно визначив суму обсягів відходів, які позивач розмістив на полігоні за період з 14.04.2008 року по 09.01.2009 року. Відповідач, пославшись на норму статті 102 Податкового кодексу України, а саме на те, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов'язання платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1 095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання визначив позивачу суму грошових зобов'язань в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.
Позивач зазначає, що обставини, за наявності яких орган державної податкової служби має право проводити документальну позапланову виїзну перевірку вказані в статті 78 Податкового Кодексу України. У зв'язку з відсутністю у провадженні прокурора кримінальної справи позивач виключає наявність правових та законних підстав проведення перевірки тому порушує порядок призначення та проведення такого виду перевірок. Таким чином, на думку позивача, відповідач порушив вимоги підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України та відповідно не мав законного права виносити оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Як вказано в акті перевірки відповідачем, що підставою проведення такої перевірки у позивача (на стор. 1 акту перевірки) перевірка проводилася перш за все на підставі постанови Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 27.09.2010р. наказу ДПА у Дніпропетровській області від 26.11.2010р. № 819 та наказу Марганецької ОДПІ від 29.11.2010р. № 572.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем раніше була проведена позапланова документальна перевірка ММКП «Міськкомунгосп» (акт від 29.05.09р. № 562/230/32887218), під час якої неможливо було перевірити правильність визначення повноти нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.04.06р. по 31.12.08р., оскільки екологічною інспекцією не були достовірно визначені фактичні обсяги відходів.
За даним фактом Нікопольською природоохоронною прокуратурою була порушена кримінальна справа № 75109010 та винесена постанова від 27.09.10р. про проведення перевірки ММКП «Міськкомунгосп» за період з 01.04.06р. по 31.12.08р.
Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України цей момент чітко врегульований, а саме вказано, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Тобто податкова інспекція мала всі законні підстави для здійснення позапланової виїзної перевірки Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп».
На виконання постанови прокурора Марганецька ОДПІ звернулась до позивача з листом від 10.11.2010 року № 1218/10/23-017 про надання документів на підтвердження даних декларацій, який був отриманий представником позивача 10.11.2010р. Позивачем витребувані документи не були надані, тому на підставі постанови прокурора та наказу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 26.11.2010 р. № 343 «Про організацію проведення позапланової виїзної перевірки» у відповідності до п. 3 та п.8 ч. 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу» (чинних на момент проведення перевірки) в.о. начальника Марганецької ОДПІ був виданий наказ від 29.11.10р. № 572 про проведення позапланової виїзної перевірки ММКП «Міськкомунгсп» від 29.11.2010р. тривалістю 15 робочих днів. На підставі п.1 ст.11, п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Марганецькою ОДПІ 29.11.2010 р. керівнику ММКП «Міськкомунгосп» Євтушенко О.Ф. було вручено направлення на проведення перевірки з 29.11.10 р. тривалістю 15 робочих днів. З 29.11.2010 р. перевірка була розпочата, але у зв'язку з необхідністю визначення фактичних обсягів відходів, перевірка зупинялась для залучення до перевірки представника екологічної інспекції. Отже, перевірка позивача була здійснена з дотриманням вимог діючого законодавства.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач визначивши суму податкового зобов'язання послався на те, що підприємством не визначено клас небезпеки відходів, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи» (стор. 23 акту перевірки) і визначив суму зобов'язань з розрахунку нормативів, які встановлені за розміщення відходів 1 класу небезпеки.
У зв'язку з цим позивач звернувся до Придніпровського регіонального центру Дніпропетровської державної медичної академії з проханням надати висновок про результати дослідження відходів, складованих на міському звалищі м. Марганець Дніпропетровської області (м. Марганець вул. Нікопольська, урочище «Новоселівський кар'єр»). І згідно висновків, вказаних у висновку ДДМА № 766 від 11.04.2011р. (оригінал висновку є в матеріалах справи) вказано, що за результатами проведених досліджень можна дійти висновку, що морфологічний склад відходів, складованих на міському звалищі м. Марагнець, Дніпропетровської області (м. Марганець, вул. Нікопольська, урочище «Новоселівський кар'єр») підтверджує їх побутове походження та є типовим для полігонів (звалищ) твердих побутових відходів малих промислових міст України. Переважна більшість відходів дослідженого полігону представлена малотоксичними матеріалами і за цією ознакою може бути віднесена до ІVкласу.
Відповідач у своїх поясненнях зазначив, що Висновок від 11.04.2011 року ним не міг бути використаний для визначення класу небезпеки відходів, оскільки на час проведення перевірки та винесення повідомлення-рішення його не існувало тому і не був використаний для визначення класу відходів.
Суд вважає необхідним зазначити, що частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавством України встановлено, що згідно з Додатком № 1 таблиці № 1.9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 31.03.1999 року за розміщення відходів, на які не встановлено класу небезпеки, за норматив збору береться норматив, встановлений за розміщення відходів І класу небезпеки
Отже, враховуючи те, що підприємством клас небезпеки відходів не визначено Марганецькою ОДПІ за розміщення відходів було взято норматив, встановлений за розміщення відходів І класу небезпеки.
Також з матеріалів справи вбачається, що під час перевірки, позивачем був наданий лист від 14.02.2011 року № 187, яким підприємство повідомило, що на відходи клас небезпеки не визначено, а тому суд вважає, що цей лист є належним доказом у справі в розумінні ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства.
Вказана позиція суду підтверджується ухвалою ВАСУ від 12.07.2007 року по справі № 23/117(27/46(36/70) (К-18820/06), в якій суд касаційної інстанції зазначив, що судом І інстанції, в порушення ст. 86 КАС України, невірно надано оцінку доказам, а саме, взято до уваги документи, які на момент перевірки не існували. Постановою ВСУ від 28.102008 року вищевказана ухвала ВАСУ залишена без змін.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що Марганецька об'єднана державна податкова інспекція обґрунтовано винесла податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 року за формою «Р» № 0000012340/0, у зв'язку з чим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову. тому позовні вимоги Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп» не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп» до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О. Д. Коблова