про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
в частині позовних вимог
20 листопада 2012 року Справа № 2а/0370/3860/12
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекція Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання неправомірними актів,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекція Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014901702 від 08.11.2012 року та визнання неправомірними акту № 5472/17-1/НОМЕР_2 від 24.10.2012 року про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та акту № 4475/17-2/НОМЕР_2 від 20.09.2012 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань підтвердження задекларованого податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень, червень 2012 року .
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №2-зп від 23.06.1997 року, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.
Зазначене кореспондується із положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тобто, до компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій суб'єктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.
Відрізняючою ознакою правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління особою, здійснення щодо нього влади, шляхом встановлення його прав і обов'язків.
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У тому випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова і службова особа) у спірних відносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати неправомірними акт № 5472/17-1/НОМЕР_2 від 24.10.2012 року про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та акт № 4475/17-2/НОМЕР_2 від 20.09.2012 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань підтвердження задекларованого податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень, червень 2012 року .
Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за N 34/18772, акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Таким чином, акт встановлює лише виявлені порушення під час перевірки, однак не породжує будь-яких правових наслідків (не встановлює прав і обов'язків для платника податків), отже він не є правовим актом та не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідно, і дії посадових осіб щодо складання такого акту не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекція Волинської області Державної податкової служби в частині визнання неправомірними акту № 5472/17-1/НОМЕР_2 від 24.10.2012 року про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та акту № 4475/17-2/НОМЕР_2 від 20.09.2012 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань підтвердження задекларованого податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень, червень 2012 року .
Копію ухвали надіслати позивачу.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.Ф. Костюкевич