15 листопада 2012 р.Справа № 2-а-5325/11/1512
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Коваленко О.Б.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Київського району м. Одеси про визнання недійсності договору про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зобов'язання донарахування пільгової пенсії за віком та стягнення моральної шкоди,
25 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсності договору про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зобов'язання донарахування пільгової пенсії за віком та стягнення моральної шкоди (а.с. 2-5).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2011 року адміністративний позов був залишений без розгляду (а.с. 71).
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що зазначених клопотань від сторін по справі не надходило, колегія суддів вважає, що справа може бути розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.
Як вбачається з пояснень представника позивача в судовому засіданні суду першої інстанції та позовної заяви, позивач вважав свої права порушеними ще в 2008 році.
22 вересня 2010 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі №2-90/10 провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Київського району м. Одеси про стягнення грошових коштів, відшкодування шкоди було закрито.
21 грудня 2010 року ухвалою апеляційного суду Одеської області дана ухвала залишена без змін.
21 січня 2011 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Київського району м. Одеси про стягнення грошових коштів, відшкодування шкоди повернута позивачеві.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача в судовому засіданні суду першої інстанції зазначив, що пропущення строку звернення до суду пояснюється діями адвоката, який ввів позивача в оману стосовно процесуального закону, проте колегія суддів не може прийняти це посилання як доказ того, що строк було пропущено з поважних причин.
Як зазначено у ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Позивачем не надавалася до суду заява про поновлення строку, що вбачається з матеріалів справи.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта, що строк на подання позову підлягає поновленню, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав ще в 2008 році та не надав жодного доказу поважності пропуску строку.
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.
Таким чином суд першої інстанції при ухваленні рішення не допустив порушень норм процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Київського району м. Одеси про визнання недійсності договору про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зобов'язання донарахування пільгової пенсії за віком та стягнення моральної шкоди -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя С.Д. Домусчі
Суддя Л.П. Шеметенко