13 листопада 2012 р.Справа № 2-а/1570/3307/11
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-Ступакової І.Г.
при секретарі -Гарник А.С.
з участю: представника УМВС України на Одеській залізниці -Степовського Станіслава Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до УМВС України на Одеській залізниці, третя особа - ОСОБА_4, про скасування наказу,
У травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до УМВС України на Одеській залізниці про (з урахуванням уточнених позовних вимог) скасування наказів:
- №26 о/с від 30 березня 2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ у відставку майора міліції ОСОБА_3, заступника начальника відділу - начальника сектору боротьби з майновими злочинами проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Одеській залізниці з 31 березня 2011 року;
- №57 о/с від 30 червня 2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ у відставку майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника відділу начальника сектору боротьби з майновими злочинами проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Одеській залізниці з 04 квітня 2011 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він працював на посаді начальника відділу - начальника сектору боротьби з майновими злочинами проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Одеській залізниці. Наказом, що оскаржується, його звільнили з органів внутрішніх справ з 31 березня 2011 року на підставі п.65 "а" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. На думку позивача, цей наказ є протиправним, оскільки за спеціальним званням позивач є майором міліції та граничного віку перебування на військовій службі, а саме: 55 років, не досяг. Також, позивач вказував, що наказом №57 о/с від 30 червня 2011 року були внесені зміни до наказу №26 о/с від 30 березня 2011 року, та зазначено: "ОСОБА_3 вважати звільненим з 04 квітня 2011 року". На думку позивача, наказ №57 о/с від 30 червня 2011 року також є незаконним, оскільки підставою для звільнення ОСОБА_3 у ньому зазначена довідка про тимчасову непрацездатність, хоча жодним приписом законодавства не передбачено звільнення особи з органів внутрішніх справ у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Крім того, позивач зазначив, що на засідання кадрової комісії він не запрошувався, про включення його питання у порядок денний повідомлений не був; про наказ про звільнення був повідомлений 01 квітня 2011 року телеграмою; в цей час перебував на лікарняному.
В ході розгляду до участі у справі був залучений ОСОБА_4 як третя особа.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до засад п. 65 "а" розділу VII "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року. ОСОБА_3 не є особою офіцерського складу з числа діючих офіцерів або офіцерів запасу Збройних Сил, що свідчить про неможливість порівняння військового звання "майор Збройних Сил" із спеціальним званням "майор міліції". Крім того, представники відповідача зазначили, що про перебування ОСОБА_3 на лікарняному УМВС України на Одеській залізниці стало відомо лише під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим наказом №57 о/с від 30 червня 2011 року правомірно були внесені зміни до наказу №26 о/с від 30 березня 2011 року на підставі довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 17 березня 2011 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до УМВС України на Одеській залізниці, третя особа - ОСОБА_4 про скасування наказу №26 о/с від 30 березня 2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ у відставку майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника відділу начальника сектору боротьби з майновими злочинами проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Одеській залізниці з 31 березня 2011 року, скасування наказу №57 о/с від 30 червня 2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ у відставку майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника відділу начальника сектору боротьби з майновими злочинами проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Одеській залізниці з 04 квітня 2011 року, відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Наказом УМВС України на Одеській залізниці №63 о/с від 16 вересня 2009 року майор міліції ОСОБА_3 був призначений на посаду заступника начальника відділу - начальника сектору боротьби з майновими злочинами проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Одеській залізниці.
Телеграмою від 24 березня 2011 року ОСОБА_3 було запропоновано прибути до зали колегії УМВС України на Одеській залізниці для прийняття участі у засіданні кадрової комісії УМВС України на Одеській залізниці для вирішення питання щодо подальшого проходження служби в ОВС.
28 березня 2011 року заступником начальника УМВС України на Одеській залізниці було затверджено порядок засідання кадрової комісії УМВС України на Одеській залізниці, на розгляд якого винесено питання щодо звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_3, згідно з "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України".
Згідно з протоколом №26 від 29 березня 2011 року, на засіданні кадрової комісії УМВС України на Одеській залізниці було прийнято рішення, що майор міліції ОСОБА_3, займаній посаді відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за віком. На засідання кадрової комісії УМВС України на Одеській залізниці 29 березня 2011 року ОСОБА_3 не прибув.
Наказом УМВС України на Одеській залізниці №26 о/с від 30 березня 2011 року майора міліції ОСОБА_3, на підставі рішення кадрової комісії від 29 березня 2011 року №26, було звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п.65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 31 березня 2011 року.
Телеграмами від 30 березня 2011 року та від 01 квітня 2011 року позивача було повідомлено про те, що наказом УМВС від 30 березня 2011 року №26 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ у відставку та запропоновано прибути до відділу кадрового забезпечення управління для ознайомлення з наказом про звільнення, отримання документів, розрахунку та оформлення пенсії по лінії МВС.
Відповідно до довідки №2606 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 17 березня 2011 року, ОСОБА_3 з 17 по 31 березня 2011 року перебував на лікарняному.
Наказом УМВС України на Одеській залізниці було внесено часткові зміни в наказ УМВС України на Одеській залізниці №26 о/с від 30 березня 2011 року, а саме: майора міліції ОСОБА_3 заступника начальника відділу - начальника сектору боротьби з майновими злочинами проти особи відділу карного розшуку УМВС України на Одеській залізниці вважати звільненим з ОВС з 04 квітня 2011 року (підстава: довідка про тимчасову непрацездатність №2606, видана лікарнею з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області від 17 березня 2011 року).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_3 присвоєно військове звання - рядовий.
Згідно з послужним списком, на час зарахування до органів внутрішніх справ позивач не мав військового офіцерського звання, а тому розпочав службу в органах внутрішніх справ із спеціального звання молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ "молодший сержант міліції".
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність оскаржених наказів, у зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.п.7, 8, 65 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказується, що його протиправно звільнили зі служби у віці 46 років. Також, вказується, що звільнення апелянта під час знаходження його на лікарняному відбулося з порушенням ч.2 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно з наказом №26 о/с від 30 березня 2011 року (а.с. 18), підставою звільнення позивача було рішення кадрової комісії від 29 березня 2011 року №26 (а.с. 28).
В свою чергу рішення кадрової комісії ґрунтувалось на тому, що позивач досяг граничного віку перебування на службі.
Відповідно до п.п.7, 8 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку:
- особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років;
- полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 50 років;
- генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліції та генерал-лейтенанти внутрішньої служби - 55 років;
- генерал-полковники внутрішньої служби - 60 років (п.7).
Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.
При необхідності на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п'яти років:
особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно - начальниками, яким надано право призначати їх на посаду.
У виняткових випадках особам середнього, старшого або вищого начальницького складу строк служби в органах внутрішніх справ може бути продовжено, з урахуванням стану здоров'я, в такому ж порядку повторно до 5 років, а окремим із них, які мають вчену ступінь або вчене звання, - до 10 років (п.8).
Таким чином, п.п.7, 8 Положення передбачено, що майори міліції перебувають на службі до 45 років після чого підлягають звільненню, якщо не має необхідності, залишення їх на службі.
З матеріалів справи вбачається, що після досягнення 45 річного віку апелянту був продовжений термін перебування на службі на 1 рік. Після спливу цього терміну безпосереднє керівництво позивача не заявило клопотання про продовження йому служби, у зв'язку з чим кадровою комісією прийнято рішення не продовжувати службу позивачу, що відповідає наведеним нормам Положення.
Отже, довід апелянта про його протиправне звільнення у віці 46 років є необґрунтованим.
Також, судова колегія не приймає посилання апелянта на порушення відповідачем ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, оскільки звільнення апелянта не пов'язано з порушенням ним дисципліни і, тому, до цей Статут не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність оскаржених наказів та необхідності відмови у задоволенні позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2012 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: