"13" листопада 2012 р.Справа № 5016/1253/2012(20/23)
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді: Філінюка І.Г.,
Суддів: Лисенко В.А. та Мацюри П.Ф.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в. о. голови суду)
при секретарі судового засідання -Станкової І.М.
за участю представників:
від ПАТ «Миколаївобленерго» -Степаненко О.О., за дов. від 30.12.2011 р.
від ТОВ «Добробут Сервіс»-не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.09.2012 р.
у справі № 5016/1253/2012(20/23)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»
про стягнення заборгованості в сумі 2 450, 53 грн.
В липні 2012 р. Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 44/2758 від 30.11.2011 року за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 2450, 53 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.12 року порушено провадження у справі № № 5016/1253/2012(20/23).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.09.2012 року (суддя Олейняш Е.М.) у позові Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" в особі філії міста Миколаєва до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»про стягнення коштів за перевищення договірних величин у квітні 2012 року в сумі 2 450, 53 грн. відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що оскільки чинне законодавство не передбачає продовження дії договору шляхом укладення до договору, який припинив свою дію, додатків, договір про постачання електричної енергії № 44/2758 від 30.11.11 року припинив свою дію, а тому застосування до споживача відповідальності за перевищення договірних величин споживання електроенергії (двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини) є безпідставним.
Не погоджуючись з винесеним рішенням Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 11.09.2012 р. у справі № 5016/1253/2012(20/23) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго»до ТОВ житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»задовольнити.
Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що договір про постачання електричної енергії № 44/2758 від 30.11.2011р. продовжував діяти в 2012 році, що підтверджується підписаним сторонами 28.02.2012 р. додатком до договору № 1а, який визначив договірні величини споживання електричної енергії у 2012 році.
Крім того, скаржник посилається на те, що у липні 2012 р. відповідач звернувся до ПАТ «Миколаївобленерго»з листом, в якому просив розірвати договір № 44/2758 з серпня 2012р., у зв'язку з передачею будинків іншим власникам.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2012 р. о 10:30., про що сторони повідомлено належним чином.
05.11.2012 р. до суду від ТОВ житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Миколаївобленерго», в якому відповідач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення, з підстав, викладених у вказаному відзиві.
У судове засідання 13.11.2012 р. з'явився представник скаржника, який доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце його проведення останній був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника ПАТ «Миколаївобленерго», розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, виходячи з наступного .
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційним підприємством "Добробут Сервіс" укладено договір № 44/2758 від 30.11.11 року про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 353, 5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
У пункті 9.1 договору зазначено, що додатки до цього договору № 1, 1а, 2, 3, 4, 8, 10, 13, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності, акт про пломбування, акт параметризації електролічильників (при наявності), погоджений графік погашення заборгованості (при наявності), акт екологічної, аварійної та технологічної броні (при наявності) є невід'ємними частинами цього Договору.
Пунктом 9.4 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2011 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. За взаємною сторін термін дії договору може бути продовжений, якщо за 20 днів до закінчення дій договору споживач надає пролонгований договір оренди нежитлового об'єкту (хлібопекарні).
28.02.12 року сторонами підписано додатки № 1, № 1а до договору, якими було встановлено договірні величини споживання електричної енергії на 2012 рік.
Зокрема, пунктом 5 додатку №1 до договору від 30.11.2011 р. № 44/2758 передбачено відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».
Відповідно до вказаної норми Закону України «Про електроенергетику»споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно з п.п. 7 п. 8.1 Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.
Пунктом 7 додатку №1 до договору від 30.11.2011 р. № 44/2758 сторони обумовили, що даний додаток є невід'ємною частиною договору.
В матеріалах справи знаходиться копія акту про використану відповідачем електричну енергію за квітень 2012 року, на якому стоїть відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»(арк. спр. 21).
04.05.2012 р. позивачем було направлено відповідачу повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії у квітні та виставлено рахунок на оплату двократної вартості електроенергії, спожитої понад договірну величину, що матеріалами справи підтверджується (арк. спр. 26).
Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Згідно п. 6.16 ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Матеріали справи містять розрахунок перевищення договірних величин електроспоживання, відповідно до якого обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у квітні 2011 р. склав 2624 кВт.г. (арк. спр. 23).
Доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за квітень 2012 року ані місцевому господарському суду, ані апеляційному суду надано не було.
Таким чином у Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»існує заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у квітні 2011 р. у розмірі 2450,53 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Відповідно до п. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до вимог п. 9.4 договору, за взаємною згодою сторін термін дії договору може бути продовжений, якщо за 20 днів до закінчення дії договору споживач надає пролонгований договір оренди нежитлового приміщення (хлібопекарні). Отже, умовами договору про постачання електричної енергії від 30.11.2011р. сторони передбачили можливість продовження його дії у разі настанням окремої події в розумінні ч. 1 ст. 530 ЦК України ( в даному випадку - продовження строку оренди нежитлового приміщення та подальше користування електричною енергією).
Разом з тим, споживач в порушення встановленого порядку укладання договорів у двадцятиденний строк до закінчення дії договору не надав пролонгований договір оренди нежитлових приміщень пекарні, ані підписаний примірник договору, ані протокол розбіжностей, проте фактично продовжував користуватися орендованим приміщенням та споживати електричну енергію.
Відповідно до п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Таким чином, продовження користування електричної енергії та укладення додатку № 1а до договору про постачання електричної енергії, не направлення позивачу своїх заперечень у вигляді протоколу розбіжностей є прийняттям пропозиції щодо укладання такого договору на запропонованих умовах.
Відповідно до п. 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Отже, з врахуванням положень п. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, на енергопостачальну компанію покладається обов'язок, а не право укласти з відповідачем договір на постачання електроенергії.
Відповідно до п. "б" ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладанні договору на постачання електричної енергії.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд, виходив з того, що чинне законодавство не передбачає продовження дії договору шляхом укладення до договору, який припинив свою дію, додатків, однак судом першої інстанції не було враховано факту домовленості сторін в пункті 9.1 договору від 30.11.2011 р. № 44/2758 про те, що, продовження строку дії договору можливе у зв'язку з настанням окремої події (пролонгації договору оренди хлібопекарні).
Отже, оскільки відповідач продовжував споживати електричну енергію та сплачувати за неї відповідно до виставлених рахунків, позивачем було правомірно розраховано споживачу обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання у двократній вартості, що склало у квітні 2012 року 2 450, 53 грн.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що не ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів.
На підставі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 99. 101,103, 104, 105, ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»- задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.09.2012 р. по справі № 5016/1253/2012(20/23) -скасувати повністю та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»- 2450,53 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання, 1609,50 грн. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Добробут Сервіс»на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»- 804,75 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 16 листопада 2012 р.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Лисенко В. А.
Суддя Мацюра П. Ф.