"13" листопада 2012 р.Справа № 5024/188/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Таран С.В.
суддів Бойко Л.І., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,
за участю представників:
від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №005250 від 22.09.2012р.;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - Давидюк Т.М., довіреність б/н від 03.01.2012р.;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства „Міський водоканал"
на рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2012 року
у справі №5024/188/2012
за позовом: Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області
до відповідача: комунального підприємства „Міський водоканал"
про стягнення 336 431,67 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2012 р. у справі №5024/188/2012 (суддя Ситюк В.Г.) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з комунального підприємства „Міський водоканал" на користь Новокаховської міської ради до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища 336431,67 грн. коштів за скид понаднормативних забруднень.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем не перераховувались кошти у розмірі 20% від суми плати за скид понаднормативних забруднень до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, отриманих комунальним підприємством „Міський водоканал" від суб'єктів господарювання за приймання наднормативно забруднених стічних вод за період з 01.01.2008р. по 01.09.2011р.
Не погодившись з прийнятим рішенням, комунальне підприємство „Міський водоканал" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2012 р. у справі №5024/188/2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
09.11.2012 р. скаржником було подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з перебуванням представника КП „Міський водоканал" у відрядженні (том ІІІ а.с.126). Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не подано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, про що працівниками відділу документального забезпечення складено відповідний акт (том ІІІ а.с.127). Крім того, колегією суддів враховано, що в судовому засіданні 13.11.2012 р. приймав участь інший представник КП „Міський водоканал".
Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення (том ІІ а.с. 97-100).
Позивач участі в судовому засіданні не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (том ІІІ а.с.128), власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклав.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою проведено перевірку додержання вимог законодавства щодо повноти надходження коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища під час скидів до міської каналізації стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин у КП "Міський водоканал", м. Нова Каховка.
Перевіркою встановлено, що згідно статуту КП "Міський водоканал" підприємство створене з метою подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод. Між водоканалом та суб'єктами господарювання, які розташовані на території м. Нова Каховка та м. Таврійськ, укладені договори про приймання наднормативно забруднених стічних вод, за умовами яких водоканал приймає наднормативно забруднені стічні води суб'єктів господарювання, а останні здійснюють скид стічних вод у каналізацію і сплачують додаткову плату за приймання цих вод на умовах, які визначені договором згідно з Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Нова Каховка, затверджених рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 26.09.2006 р. №242.
Згідно пунктів 8.11, 8.12 вказаних Правил плата за скид стічних вод підприємств у систему каналізації м. Нова Каховка (том І а.с.17-38) вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалу та виставленими ним рахунками на розрахунковий рахунок водоканалу у порядку та в терміни, передбачені договором. При цьому, 20 % з отриманої плати за скид понаднормативних забруднень перераховується водоканалом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі Новокаховського міського бюджету.
Пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. №37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за №402/6690, також визначено, що плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється наступним чином: 20 відсотків перераховуються водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні водоканалу.
За приписами статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Рішенням Новокаховської міської ради від 12.03.1999 р. №102 створено міський фонд охорони навколишнього природного середовища при місцевому бюджеті. Цим же рішенням затверджено Положення про міський фонд, пунктом 2 якого визначено, що міський фонд охорони навколишнього природного середовища утворено у складі місцевого бюджету (том І а. с. 39-43).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що протягом періоду з 01.01.2008 р. по 01.09.2011 р. суб'єктами господарювання сплачено КП "Міський водоканал" за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин 1888612,63 грн. (том І а.с.10-16, 58-61,64-69,74-79,107-109, том ІІ а.с.115-123).
Кошти у розмірі 20 % від суми плати за скид понаднормативних забруднень до місцевого фонду охорони навколишнього середовища, що складає 377722,5 грн. відповідачем протягом зазначеного періоду не перераховувалися. Після порушення провадження у даній справі КП "Міський водоканал" частково погашено заборгованість в сумі 41290,86 грн. (том І а.с. 104-106, 110-113), внаслідок чого прокурором було зменшено розмір позовних вимог до 336431,67 грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно правил статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу положень статті 174 цього Кодексу господарські зобов'язання можуть виникати, у тому числі, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладені вище норми права та обставини справи, з огляду на ненадання відповідачем доказів перерахування в повному обсязі 20 % від суми плати за скид понаднормативних забруднень, отриманої КП "Міський водоканал" протягом періоду з 01.01.2008 р. по 01.09.2011 р. від суб'єктів господарювання, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.
При цьому, обгрунтовано відхилено судом першої інстанції доводи КП "Міський водоканал" щодо пропуску строку позовної давності.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В силу статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Прокурору та позивачу про факт порушення відповідачем зобов'язань по перерахуванню 20% від суми плати за скид понаднормативних забруднень до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища стало відомо під час перевірки, з листа відповідача №1754/09 від 12.09.2011 р. (том І а.с.10-11), а тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав вважати строк позовної давності пропущеним.
Помилковим є твердження скаржника на відсутність у прокурора прав для подання позовної заяви в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області враховуючи таке.
Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі №1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а суд -оцінює правильність визначення прокурором позивача.
В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Враховуючи створення саме позивачем міського фонду охорони навколишнього природного середовища та саме у складі місцевого бюджету, а також те, що кошти цього фонду використовуються в межах реалізації природоохоронних заходів, затверджених саме міською радою, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним звернення з позовом прокурора в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області.
Безпідставними є також посилання апелянта на те, що плата за скид понаднормативних забруднень не могла була перерахована до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, так як Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища при місцевому бюджеті, чинне в період з 01.01.2008 р. по 01.09.2011 р., не передбачало таке джерело наповнення фонду.
Вказане твердження спростовується викладеним у пункті 2.4 Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища при місцевому бюджеті, затвердженого рішенням Новокаховської міської ради №102 від 12.03.1999 р. (чинне до 29.10.2009 р.) та викладеним у пункті 2.3 Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням Новокаховської міської ради №1269 від 29.10.2009 р. (в редакції, що була чинною до 09.12.2011 р.), згідно яких зазначений фонд формується, зокрема, за рахунок цільових платежів.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи скаржника щодо відмови в задоволенні позовних вимог з підстав невизначеності строку перерахування коштів за скид понаднормативних забруднень, оскільки у відповідності до пунктів 8.11, 8.12 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації міста, затверджених рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради № 242 від 26.09.2006 р., плата за скид стічних вод підприємств у систему каналізації м. Нова Каховка вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалу та виставленими ним рахунками на розрахунковий рахунок водоканалу у порядку та в терміни, передбачені договором, 20% якої в подальшому перераховується водоканалом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі Новокаховського міського бюджету.
За таких обставин та враховуючи, що доводи апелянта щодо порушення господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.
У відповідності до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства „Міський водоканал" залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2012 р. у справі №5024/188/2012 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 16.11.2012р.
Головуючий суддя Таран С.В.
Суддя Бойко Л.І.
Суддя Величко Т.А.