Копія
15 листопада 2012 року Справа № 5002-22/2414-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Плута В.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, приватне підприємство "Воскресение";
відповідача: Губарєвої Софії Анатоліївни, довіреність № 46-Д від 15.08.12, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Воскресение" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 11 вересня 2012 року у справі №5002-22/2414-2012
за позовом приватного підприємства "Воскресение" (вул. Г.Васильєва, 42,Сімферополь,95040)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
про визнання договору виконаним
Позивач, приватне підприємство „Воскресение", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Фонду майна Автономної Республіки Крим, про визнання виконаним договору купівлі -продажу нежитлової будівлі шляхом викупу № 4313, укладеного 30 жовтня 2007 року між сторонами у справі.
Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей 526, 527, 530, 532 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу приватизацію)" мотивовані тим, що незважаючи на повне виконання сторонами умов спірної угоди, зокрема, з боку позивача, відповідач до цього часу не зняв її з контролю.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у справі № 5002-22/2414-2012 відмовлено в задоволенні позову.
В оскарженому рішенні суд першої інстанції встановив факт виконання позивачем умов спірного договору, але відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачем обраний невірний спосіб захисту порушенного права.
Не погодившись із зазначеним судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги її заявник посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до надання помилкових висновків по суті спору.
Зокрема, позивач погоджувався із фактами, встановленими в оскарженому судовому акті, але вважав необґрунтованими висновки місцевого суду, що заявлені у цій справі вимоги зводяться до встановлення юридичного факту, оскільки метою його звернення до суду було саме захист порушеного права.
В решті доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин та доводів, які наведені в позовній заяві.
У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 15 листопада 2012 року, з'явилася представник відповідача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Представник позивача до судового засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час ті місце розгляду апеляційної скарги.
Заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про причини неявки від зазначеного представника на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що попереднє судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 06 листопада 2012 року, відкладене за клопотанням представника позивача.
Ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2012 року про відкладення розгляду справи на 15 листопада 2012 року надіслана сторонам наступного дня, тобто своєчасно.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що представник позивача приймав участь у судових засіданнях суду першої інстанції та надав свої пояснення по суті спору, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2007 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (продавець) та приватним підприємством „Воскресение" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу (а.с. 7-9 том 1).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеної угоди продавець зобов'язався передати у власність покупця майно, що належить Автономній Республіці Крим, -нежитлову адміністративну будівлю з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: місто Алушта, вул. Баглікова, 18 (об'єкт приватизації), що є власністю Автономної Республіки Крим ( в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Алуштинської міської ради 02 липня 2007 року згідно з рішенням цієї ж ради від 22 червня 2007 року № 493, зареєстрованого Сімферопольським міським бюро реєстрації і технічної інвентаризації 03 липня 2007 року, реєстраційний №19389500, номер запису 663, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього відповідно до умов, що визначені цим договором, та пройти реєстрацію об'єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації.
Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту оплати повної вартості об'єкту приватизації і підписання акту приймання-передачі між представником органу приватизації та покупцем (пункт 1.2. договору).
Обов'язки покупця за договором визначені у його розділі 5.
Так, у відповідність до пункту 5.1. спірного договору покупець зобов'язаний:
- в установлений законом строк сплатити податок на додану вартість;
- в установлений законом строк сплатити ціну продажу об'єкту приватизації;
- в установлений цим договором строк прийняти об'єкт приватизації;
- утримувати об'єкт і прилеглу територію в належному санітарно-технічному стані;
- самостійно вирішити питання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.
Покупець зобов'язаний здійснити реєстрацію нерухомого, яке входить до складу об'єкту приватизації, у БТІ (пункт 5.2 договору).
Згідно з пунктом 5.3. договору покупець зобов'язаний надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов цього договору. Не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов договору.
У свою чергу, продавець зобов'язався передати покупцю об'єкт приватизації в установлений у цьому договорі строк та здійснювати контроль за виконанням його умов (пункт 6.1. договору)
Спірний договір посвідчено нотаріально 30 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Автухович Е.В. та у той же день зареєстровано у Єдиному державному реєстрі правочинів за № 4313 (а.с.9 том 1).
12 листопада 2007 року між сторонами у справі підписаний „Акт приймання-передачі майна, що належить Автономній Республіці Крим, - нежитлової будівлі та огородження, що знаходяться на балансі Алуштинського міського центру зайнятості, переданих у користування за договором оренди ПП „Воскресение", розташованих за адресою: м. Алушта, вул. Баглікова,18" (а.с.12), а 30 листопада 2007 року позивачем проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт купівлі-продажу за наведеною угодою, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.11 том 1)
03 вересня 2010 року комісією у складі представників комунального підприємства „ЖЕУ-1" в місті Алушта здійснений огляд приміщень будівель, розташованих за адресою: місто Алушта, вул. Баглікова,18, в ході якого встановлено, що приміщення знаходяться у задовільному санітарно - технічному стані. Результати огляду оформлені актом (а.с.13 том 1).
Також, 11 травня 2010 року між Алуштинською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством „Воскресение" (орендар) укладено договір оренди землі, у відповідність до пункту 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільського призначення, землі жилої та суспільної забудови, розташовану у місті Алушта по вул. Баглікова,18 (а.с. 14-22 том 1).
22 березня 2011 року за вих. № 6 (а.с.25 том 1) позивач звернувся до Фонду майна Автономної Республіки Крим з листом, у якому просив зняти з контролю спірний договір, вказуючи на проведення державної реєстрації права власності на придбане державне майно та надавши у підтвердження викладеного нотаріально завірену копію свідоцтва про право власності (а.с.25 том 1).
04 квітня 2011 року за вих. № 09-09/2661 (а.с.26 том 1) відповідач відмовив у знятті наведеної угоди з контролю, зазначивши про необхідність надання позивачем наступних документів: договору купівлі-продажу, документів, підтверджуючих утримання об'єкту та прилеглої території у належному санітарно-технічному стані; документи, підтверджуючі вирішення питання земельних відносин у відповідності до діючого законодавства; фотографії об'єкту.
05 липня 2011 року за вих. № 10 позивач скерував на адресу відповідача: копію договору оренди землі від 11 травня 2010 року, копію договору купівлі-продажу жилого будинку від 06 жовтня 2010 року № 1902, копії актів огляду об'єкту щодо його санітарно-технічного стану від 03 вересня 2010 року та від 04 травня 2011 року (а.с.28 том 1). Одночасно у цьому листі було зазначено про неможливість надання оригіналу договору купівлі-продажу спірного об'єкту 30 жовтня 2007 року у зв'язку з його вилученням реєструючими органами в ході оформлення позивачем права власності на наведене вище нерухоме майно.
Докази надання відповідачем відповіді на вказане звернення приватного підприємства „Воскресение" матеріали справи не містять.
Втім, як слідує з позовної заяви, незважаючи на отримання всіх документів, які, на думку позивача, доводять повне виконання ним умов спірного договору, вказана угода не знята з обліку органом приватизації - Фондом майна Автономної Республіки Крим, що з'явилось підставою для звернення приватного підприємства „Воскресение" до суду із цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду виходячи з наступного.
Позивачем заявлена вимога про визнання виконаним договору купівлі -продажу нежитлової будівлі шляхом викупу № 4313, укладеного 30 жовтня 2007 року між сторонами у справі.
Оскільки об'єктом купівлі-продажу за спірним договором є об'єкт приватизації, правовідносини, які виникли між сторонами, підлягають врегулюванню нормами Цивільного кодексу України, а також Законом України „Про приватизацію державного майна", яким врегульовані правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до статей 7 та 27 Закону України "„Про приватизацію державного майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації, строк якого не може перевищувати п'яти років, за винятком встановлених мобілізаційних завдань.
На момент підписання договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2007 року зазначений контроль здійснювався відповідно до Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 372, на час звернення позивача із клопотанням про зняття спірного договору з контролю у квітні та липня 2011 року -відповідно до Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24 червня 2009 року № 967, а на час розгляду справи судом першої інстанції - відповідно до Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10 травня 2012 року № 631 (надалі -Порядок).
Заявлена позивачем вимога мотивована необґрунтованою відмовою відповідача зняти наведену угоду з контролю при повному та належному виконанні покупцем її умов.
Вирішуючи даний спір, в оскарженому суд першої інстанції зазначив, що фактично договір купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу № 4313 від 30 жовтня 2007 року є виконаний позивачем.
Судова колегія із таким висновком погоджується, адже він відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними у ній письмовими доказами.
Так, як зазначалося вище, у відповідність до пунктів 5.1.-5.2 спірної угоди, покупець (приватне підприємство „Воскресение") зобов'язався:
- в установлений законом строк сплатити податок на додану вартість;
- в установлений законом строк сплатити ціну продажу об'єкту приватизації;
- в установлений цим договором строк прийняти об'єкт приватизації;
- утримувати об'єкт і прилеглу територію в належному санітарно-технічному стані;
- самостійно вирішити питання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.
- здійснити реєстрацію нерухомого, яке входить до складу об'єкту приватизації, у БТІ .
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Виконання позивачем приведених зобов'язань підтверджується: свідоцтвом про реєстрацію права власності на майно від 30 листопада 2007, актом огляду приміщень будівель, розташованих за адресою: місто Алушта, вул. Баглікова,18, складеним 03 вересня 2010 року комісією представників комунального підприємства „ЖЕУ-1" в місті Алушта, та договором оренди землі від 11 травня 2010 року, укладеним між Алуштинською міською радою та приватним підприємством „Воскресение" (а.с.11,13,14-22 том1).
При цьому, всі перелічені вище письмові докази, необхідні для зняття з контролю договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2007 року, скеровані Фонду майна Автономної Республіки Крим листом приватного підприємства „Воскресение" від 05 липня 2011 року вих. № 10 (а.с.28 том 1) .
В суді апеляційної інстанції представники Фонду майна Автономної Республіки Крим вказували на недостатність наданого позивачем пакету документів для складення органом приватизації у відповідність до пункту 5.1. Порядку акту підсумкової перевірки, необхідного для зняття спірного договору з контролю, у зв'язку відсутністю належних доказів утримання об'єкту купівлі-продажу у належному санітарному стані.
Водночас, в матеріалах справи наявний акт огляду приміщень будівель, розташованих за адресою: місто Алушта, вул. Баглікова,18 від 03 вересня 2010 року, складений комісією представників комунального підприємства „ЖЕУ-1" в місті Алушта, у якому встановлено, що приміщення знаходяться у задовільному санітарно - технічному стані (а.с.13).
Умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2007 року не конкретизують, яким способом покупцем має бути доведено утримання придбаного майна у відповідному санітарному стані.
Представники відповідача в апеляційній інстанції послалися, що при перевірці виконання умов договору щодо утримання об'єкта у належному санітарно-технічному стані рекомендується використовувати акти перевірок санітарно-епідеміологічних органів.
Втім, дослідивши приписи Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у редакціях всіх перелічених вище наказів Фонду державного майна України, судова колегія звертає увагу, що наведений порядок за своєю суттю є внутрішнім, оскільки встановлює процедуру організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об'єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об'єктів приватизації, тобто є обов'язковим лише для Фонду державного майна України та його структурних підрозділів.
Судова колегія приймає до уваги положення пункту 2.4 Порядку, яким передбачено, що у процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання.
При цьому власник зобов'язаний забезпечити надання державному органу приватизації або представнику державного органу приватизації документів, які він вважає необхідними для підтвердження виконання умов договору.
Такими документами можуть бути форми державних статистичних спостережень, договори, матеріали первинного обліку, інші документи, що підтверджують виконання умов договору.
Достатність документів для підтвердження стану виконання умов договору визначається представником державного органу приватизації, що здійснює контроль за виконанням умов договору (пункт 2.6. Порядку)
Однак, як вже зазначалося, договірні положення не зобов'язували позивача до надання конкретного переліку документів, а посилання представника відповідача у письмовому відзиві та усних поясненнях, що утримання спірного об'єкту у належному санітарно-епідемічному стані має бути підтверджено певними документами, складення яких передбачено Законом України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та Законом України „Про благоустрій населених пунктів" суперечить положенням статті 19 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Слід також звернути увагу на те, що відповідно до пункту 2.1.Порядку, державний орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом: проведення перевірок безпосередньо на об'єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки, паї) якого є об'єктом приватизації; письмового запиту щодо стану виконання умов договору та подальшого опрацювання наданих власником об'єкта приватизації документів (документарний контроль).
Отже, у разі недостатності наданих покупцем об'єкту приватизації документів, орган приватизації, керуючись пунктами 3.1, 3.3. Порядку, вправі ініціювати та провести відповідну перевірку за участю представників санітарно-епідеміологічних органів для з'ясування обставин належного виконання позивачем спірного договору купівлі-продажу.
Одночасно судова колегія зауважує, що згідно з пунктом 2.14. Порядку, якщо під час перевірки виконання умов договору представником державного органу приватизації встановлено, що умови договору виконано у повному обсязі, в останній день перевірки складається акт підсумкової перевірки, який подається для затвердження уповноваженій посадовій особі державного органу приватизації відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
У всіх інших випадках результати перевірок виконання умов договорів оформлюються у вигляді актів поточних перевірок.
Всупереч наведених приписів, після 05 липня 2011 року (звернення позивача із заявою про зняття спірного договору з контролю) відповідного акту відповідачем складено не було.
Поряд із тим, незважаючи на доведеність необґрунтованості відмови Фонду майна Автономної Республіки Крим у знятті з контролю договору купівлі -продажу нежитлової будівлі шляхом викупу № 4313 від 30 жовтня 2007 року при встановлених обставинах, судова колегія звертає увагу на те, що можливість захисту порушеного права, в першу чергу, залежить від обрання позивачем вірного способу його захисту.
У даній справі приватне підприємство „Воскресение" звернулось до господарського суду з вимогою до відповідача про визнання спірного договору виконаним.
Способи захисту цивільних права визначені у статті 15 Цивільного кодексу України, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, фактично заявлені позивачем вимоги спрямовані на встановлення юридичного факту, що не є належним способом захисту цивільного права та інтересу останнього.
Пунктом 2.15. Порядку зумовлено, що у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, зробленими представником державного органу приватизації в акті, їх оскарження здійснюється згідно з наказом Фонду державного майна України від 07 квітня 2005 року N 878 "Про затвердження Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у державному органі приватизації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 квітня 2005 року за N 436/10716.
Таким чином, встановлені у цій справі обставини надають позивачу можливість захистити свої права та інтереси у спірних правовідносинах шляхом оскарження відповідного акту Фонду майна Автономної Республіки Крим згідно із приведених вище порядком або дій цього органу в адміністративному провадженні..
Отже, на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом правильно кваліфіковані правовідносини, які виникли між сторонами, вірно застосовані норми матеріального права, а тому твердження заявника скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Повний текст постанови складений 20 листопада 2012 року.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Воскресение" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у справі № 5002-22/2414-2012 залишити без змін
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.М. Плут
І.В. Черткова
Розсилка:
1. приватне підприємство "Воскресение" (вул. Г.Васильєва, 42,Сімферополь,95040)
2. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)