12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/13031/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В.
при секретаріНовченко Є.Ю.
за участю:
представника позивача представника відповідача Бессараба С.С. Тропіна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» Дніпропетровської обласної ради до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
31 жовтня 2012 року комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» Дніпропетровської обласної ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ДП14312177245 від 01.10.2012 року та скасування державної реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ДП14312177245 від 01.10.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при реєстрації вищевказаної декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідачем порушено норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки подана декларація містила недостовірні дані та інформацію, яка не відповідає дійсним обставинам справи. Так, в декларації зазначено ІІІ категорія складності об'єкта замість ІV категорії, у зв'язку з чим відповідач помилково зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, оскільки процедура скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації законодавством не передбачена. Крім того зазначив, що відповідач при реєстрації декларацій діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» Дніпропетровської обласної ради подало до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації житлового будинку за адресою: м.Дніпропетровськ, житловий масив Лівобережний-3, проспект Миру, 25. Як вбачається зі змісту декларації, даний об'єкт відноситься до ІІІ категорії складності.
Зазначену декларацію Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєструвала 01.10.2012 року за № ДП14312177245 як правильно заповнену та оформлену.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржувані дії на предмет вчинення їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року N 557, до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахункова чисельність населення об'єкта житлового будинку за адресою: м.Дніпропетровськ, житловий масив Лівобережний-3, проспект Миру, 25, складає 364 особи, тобто перевищує зазначену у законодавстві межу, а тому об'єкт відноситься до IV категорії складності.
Частиною 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Водночас частиною другою передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 10 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті. При цьому частина 6 статті 35 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI передбачає, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог. Рішення про відмову в реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт приймається у строк, передбачений для реєстрації декларації.
Згідно пункту 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461, Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
Системно аналізуючи вказані норми, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, несе замовник, саме на інспекції державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов'язок перевірити повноту заповнення та відповідність встановленим вимогам поданої декларації, а у випадку такої невідповідності згідно частини 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відмовити у такій реєстрації.
Судом встановлено, що відповідачем прийнято рішення про реєстрацію декларації про готовність зазначеного вище об'єкта до експлуатації у вигляді позначення «ЗАРЕЄСТРОВАНО» від 01.10.2012 року № ДП14312177245. Прийняття окремого документу відповідачем про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації не приймається, тому реєстрація на самій декларації є рішенням суб'єкта владних повноважень, адже породжує права та обов'язки саме у сфері публічно-правових відносин, а отже, спірні правовідносини виникли саме в зв'язку з реалізацією відповідачем своїх функцій та повноважень.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідач, приймаючи рішення про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, подану комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» Дніпропетровської обласної ради, не здійснив перевірку на предмет відповідності заповнення її згідно встановлених вимог, в той час як в ній була викладена недостовірна інформація.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем не надано доказів належного проведення відповідної перевірки даних декларації при її реєстрації, водночас, позивачем, у відповідності з вимогами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надано суду докази, які свідчать про обґрунтованість позову, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» Дніпропетровської обласної ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати нечинним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ДП14312177245 від 01.10.2012 року.
Скасувати державну реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ДП14312177245 від 01.10.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2012 року
Суддя В.В. Степаненко