Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13053/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Давиденко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання недійсним рішення № 43 від 18.09.2012 року про застосування фінансових санкцій,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання недійсним рішення № 43 від 18.09.2012 року про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.08.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області винесено рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у розмірі 2268,00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідач у судовому засіданні заперечувала проти позову у повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що у зв'язку з наявністю у позивача заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та на підставі акту про неподання (несвоєчасне подання) звітності про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від 18.08.2012 р. № 36, Управлінням було прийнято спірне рішення про застосування фінансових санкцій на суму 2268,00 грн.
Відповідач у судовому засіданні та у своїх запереченнях наголошує, що у зв'язку з прийняттям Закону № 2464-IV запроваджена нова система сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування. З аналізу Закону вбачається, що його правила (окрім Прикінцевих та перехідних положень) не поширюється на правовідносини зі сплати страхових внесків за діючими раніше видами соціального страхувння.
Відповідно до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2464 на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом.
На підставі вищенаведеного, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду в м. Красний Лиман Донецької області за номером 05-34-11-3437 від 09.01.2008 року.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Згідно п.п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як встановлено судом, 18.09.2012 р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області складено Акт № 36 про неподання (несвоєчасне подання) звітності про нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік. На підставі вказаного акту перевірки, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області прийнято рішення № 43 від 18.09.2012 р.
Рішенням від 18.09.2012 року № 43 Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області, на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувало до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
Позивач просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області від 18.09.2012 року № 43, посилаючись на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, яким виключено ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між сторонами відсутні розбіжності з приводу встановлених під час розгляду справи обставин.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія (ст. 5 Закону).
Пунктом 1 статті 14 Закону № 1058 передбачено, що страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області Рішенням № 43 від 18.09.2012 року до позивача застосовані фінансові санкції відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058.
Згідно з пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2011 р.) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, а саме, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
При цьому, суд зазначає, що абз. 2 та 3 частини 15 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.
Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування, а саме є платником єдиного податку.
У зв'язку з чим суд вважає, що відповідач не мав підстав для застосування до позивача фінансових санкцій.
Разом з цим, суд зазначає, що частина 9 статті 106 як і стаття 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які регламентують вчинене порушення, встановлене відповідачем в Акті перевірки, втратили чинність з 01 січня 2011 року згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI, тобто, не діяли на дату прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закон ті інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.
Згідно з частиною четвертою статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем спірного рішення та задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області про визнання недійсним рішення № 43 від 18.09.2012 року про застосування фінансових санкцій - задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області від 18.09.2012 року № 43 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в сумі 2268,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84404, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 15 листопада 2012 року.
Повний текст постанови складено та підписано 20 листопада 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Дворников М.С.