29 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10312/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Луніної О.С.
при секретарі судового засідання Черпак А.Ю.
за участю:
від позивача -Чирва В.О.
від відповідача -Красноок Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове агентство «Гермес»до Головного до Головного держподатревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Південної міжрайонної державної податкової інспекції м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - Намонюк В.М, Головного держподатревізора-інспектора відділу організації погашення податкового боргу управління погашення прострочених податкових зобов'язань Південної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Головатенко О.Є., Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, -
У серпні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, в якому просив:
- визнати протиправними дії працівників Криворізької Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, що полягають у самостійному визнанні нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «ПАГермес»та ТОВ «Компанія «Люксопт», ТОВ «Теплосервіс плюс»;
- визнати протиправними дії Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формулювання висновків, викладених в акті позапланової виїзної перевірки №1437/232/35600655 від 02.11.2011р.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що фахівцями Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Дніпропетровської області (далі -Криворізька ПМДПІ ДПС ДО) була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПА «Гермес» з питань повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Люксопт»і з ТОВ «Теплосервіс плюс»за період з 01.01.2008 по 01.01.2009, за результатами якої було складено акт № 1437/232/35600655. Висновки перевіряючих, які викладені в акті перевірки, щодо нікчемності правочинів з ТОВ «Компанія «Люксопт»і з ТОВ «Теплосервіс плюс», та як наслідок заниження податку на прибуток у сумі 2849295 грн. та податку на додану вартість у сумі 1975258 грн., є необгрунтованими та такими, що зроблені в порушення законодавства та без урахування наданих до акту перевірки первинних документів. Таким чином, позивач просить суд адміністративний позов задовольнити та дії відповідача визнати протиправними.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновку щодо нікчемності правочину укладеного між ТОВ «ПА «Гермес»та його контрагентами ТОВ «Компанія «Люксопт»і з ТОВ «Теплосервіс плюс», у зв'язку з чим з боку позивача були виявлені порушення податкового законодавства, а саме заниження податку на додану вартість та податку на прибуток. Нікчемність правочинів обґрунтована вироком суду по кримінальній справі, яким притягнуто до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Компанія «Люксопт»і з ТОВ «Теплосервіс плюс»за фіктивне підприємництво.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Криворізької ПМДПІ ДПС ДО на підставі постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетрвоській області від 23.09.2011, яка винесена в межах кримінальної справи №99115804, згідно ст.66, ч. 4 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 81, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до направлень на проведення перевірки від 18.10.2011 №1282/232 та від 25.10.2011 №1302/232, виписаних Південною МДПІ у м. Кривому розі, наказу Південної МДПІ у м. Кривому розі №1667 від 18.10.2011, була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПА «Гермес» з питань повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Люксопт»і з ТОВ «Теплосервіс плюс»за період з 01.01.2008 по 01.01.2009, за результатами якої було складено акт № 1437/232/35600655 від 02.11.2011.
Актом перевірки 1437/232/35600655 від 02.11.2011 встановлено з боку ТОВ «ПА «Гермес»наступні порушення:
- п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 2849295 грн.;
- п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого, з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість за 2008 рік на загальну суму 1975258 грн.
Як вбачається з акту перевірки, висновків щодо заниження ТОВ «ПА «Гермес»податку на прибуток та податку на додану вартість за 2008 рік податковий орган дійшов у зв'язку з визнанням правочинів, укладених між ТОВ «ПА «Гермес»та ТОВ «Компанія «Люксопт»і з ТОВ «Теплосервіс плюс», такими, що вчинені без мети на реальне настання правових наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, а отже, такі правочини є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія «Люксопт»в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПА «Гермес»в особі директора Чирви В.О. був укладений договір купівлі-продажу №02-Г від 30.06.2008, за яким продавець поставляє, покупець придбає товар, асортимент, кількість та якість якого вказано у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Також, між ТОВ «Теплосервіс плюс»в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «ПА «Гермес»в особі директора Чирви В.О. був укладений договір купівлі-продажу б/н від 30.04.2008, за яким продавець поставляє, покупець придбає товар, асортимент, кількість та якість якого вказано у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
ТОВ «ПА «Гермес»у податковій звітності на протязі 2008 року віднесено до валових витрат витрати у сумі 2849295 грн., понесених у зв'язку з виконанням вищенаведених правочинів, та сформовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 1975258 грн. на підставі податкових накладних, виданих у процесі виконання наведених правочинів.
Відсутність мети на реальне настання правових наслідків по правочинам з ТОВ «Компанія «Люксопт»і ТОВ «Теплосервіс плюс»та безпідставність формування валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість, податковий орган обґрунтовав вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 по кримінальній справі №0417/1-2008/2011, яким засновників та посадових осіб ТОВ «Компанія «Люксопт»та ТОВ «Теплосервіс плюс»визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ст.200 «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення», ст.205 «Фіктивне підприємництво», ст.366 «Службове підроблення»Кримінального кодексу України.
Так, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 по кримінальній справі №0417/1-2008/2011 встановлено, що ТОВ «Компанія «Люксопт»і ТОВ «Теплосервіс плюс»створені особами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 як фіктивні суб'єкти підприємницької діяльності, метою використання яких було переведення грошових коштів з безготівкової форми у готівкову.
Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Під час розгляду справи позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження реальності настання правових наслідків та фактичного здійснення господарських операцій, а також зміни свого майнового стану в результаті вчинення правочинів з ТОВ «Компанія «Люксопт»і ТОВ «Теплосервіс плюс».
В свою чергу, податковим органом було надано суду копію вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 по кримінальній справі №0417/1-2008/2011, яким встановлено, що відповідно до висновку №3371/3372-11 судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по кримінальній справі №99115804 від 18.10.2011 договір купівлі-продажу №02-Г від 30.06.2008, додатки до договору, податкові накладні, товарно-транспортні накладні виконані не директором ТОВ «Компанія «Люксопт»ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.
Також, у вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 по кримінальній справі №0417/1-2008/2011 зазначено: «Подсудимая ОСОБА_6 свою вину в совершении инкриминируемых преступлений признала полностью, пояснив суду, что она являлась фактическим директором ООО «Теплосервис плюс»от лица которого заключались договора на предоставление услуг выполнение работ, а на самом деле эти сделки носили бестоварный характер, на счета которого предприятия - клиенты переводили денежные средства за якобы выполнении работы или услуги, с целью последующего обналичивания денежных средств. В её функции входило составление первичных бухгалтерских документов предприятия и подконтрольных фиктивних предприятий о мнимой хозяйственной деятельности.ю ведения бухгалтерского учета, указанных предприятий, сдача налоговой отчетности, поиск лиц, на имена которых можно было зарегистрировать или приобрести фиктивные предприятия, работа с предприятиями-клиентами, желающими обналичить свои финансовые активы…».
Таким чином, враховуючи обставини, які встановлені вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 по кримінальній справі №0417/1-2008/2011, а також відсутність будь-яких письмових доказів з боку позивача, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій по договорам купівлі-продажу, укладених з ТОВ «Компанія «Люксопт»і ТОВ «Теплосервіс плюс», а також реальності настання правових наслідків та наявності господарської мети при укладанні цих правочинів, а тому у суду відсутні підстави вважати, що показники податкової звітності за 2008 рік по податку на додану вартість та податку на прибуток, які сформовані на підставі наведених правочинів, є правомірними.
Отже, з огляду на вищевикладене у суду відсутні підстави вважати оскаржувані дії відповідачів протиправними.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно із ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачами доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги ТОВ «ПА «Гермес»задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове агентство «Гермес» до Головного до Головного держподатревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Південної міжрайонної державної податкової інспекції м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - Намонюк В.М, Головного держподатревізора-інспектора відділу організації погашення податкового боргу управління погашення прострочених податкових зобов'язань Південної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Головатенко О.Є., Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Дніпропетровської області про визнання протиправними дій - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст виготовлено 02 листопада 2012 року.
Суддя О.С. Луніна