м.Вінниця
26 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4553/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн., про що свідчить письмова вимога позивача про сплату зазначеної заборгованості.
Ухвалою суду від 05.10.2012 року у справі відкрито скорочене провадження. Копію ухвали направлено відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві яка підтверджується витягом з ЄДРПОУ та встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України заперечень проти позову не направив. На адресу суду повернулось поштове відправлення із зазначенням відділу поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".
Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку письмового провадження, з огляду на наступне.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Вінниці, до 01.01.2011р. був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - платник єдиного внеску.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 11 Закону № 1058-ІV визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
За правилами ст. 1 Закону № 1058-ІV мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу). Крім цього, згідно з вимогами ст. 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, установленому цим Законом. Вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Протягом 2010 року ФОП ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність, проте, всупереч вимогам статті 20 Закону № 1058-ІV, не в повному обсязі сплачував страхові внески. У зв'язку з цим за відповідачем виникла заборгованість перед УПФУ в м. Вінниці зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік на загальну суму 2296,80 грн.
Станом на 31.03.2011 року за Відповідачем рахувалась переплата в сумі 1008,00 грн.
Таким чином сума заборгованості відповідача на день звернення до суду по сплаті страхових внесків становить 1288,80 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 5), карткою особового рахунку платника (а. с. 10-11).
Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків. Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачу направлялася вимога № Ф 1721 від 07.02.2012 року про сплату боргу на суму 1288,80 грн. (а. с. 8). Однак, відповідач протягом десяти днів з моменту отримання вищезазначеної вимоги не сплатив вказану у вимозі суму боргу та не оскаржив її.
Отже, як установлено судом, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед УПФУ в м. Вінниці зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік на загальну суму 1288,80 грн.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи суду не подано.
На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (р/р № 25607323420103, ОПЕРВ ВАТ «Державний ощадбанк», МФО 302076) заборгованість в сумі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 копійок).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя/підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: