Дата документу Справа №
Справа № 22-5911 2012 рік Головуючий у 1 інстанції
Калабухова О.А.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
15 листопада 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кримської О.М.
Глазкової О.Г.
При секретарі: Остащенко О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 4 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Веселівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування,
У березні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Веселівської РДА Запорізької області про визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування, посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_4, в період з 29.03.1985 року по 23.05.2000 року був членом колгоспу ім.. Кірова та КСП «Зелений Гай», про що свідчать відповідні записи в його трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 та вкладниці до трудової книжки.
На підставі рішення загальних зборів членів КСП «зелений Гай» він був звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер. У зв'язку з тим, що до моменту смерті вони з чоловіком проживали разом за однією адресою, відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину, так як не заявляла відмови від її прийняття.
В 2011 році їй стало відомо, що її покійному чоловіку на момент смерті належало право на земельну частку (пай) з земель реформованого КСП «Зелений Гай», проте за часів свого життя чоловік не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), розмір якої становить 8,27 умовних кадастрових гектарів, а її грошова оцінка складає 106 262 гр. 40 коп.
Зазначає, що за життя її чоловік, набувши у встановленому законом порядку право на земельну частку (пай) не отримав документ, що посвідчує це право -сертифікат, так як на момент їх видачі, він втратив зв'язки з господарством, а про наявність й нього права на його отримання ніхто не повідомив.
У січні 2012 року, при зверненні до Веселівської РДА з відповідною заявою про видачу на її ім'я сертифікату на право на земельну частку (пай), їй було відмовлено.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати з нею, як спадкоємицею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) розміром 8,27 умовних кадастрових гектарів з земель реформованого КСП «Зелений Гай»та зобов'язати відповідача видати сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 8,27 умовних кадастрових гектарів на її ім'я.
Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області від 14 червня 2012 року залучено до участі у справі Зеленогаївську сільську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 4 вересня 2012 року позов залишено без задоволення.
Судові витрати залишені за позивачем.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач прийняла спадщину ІНФОРМАЦІЯ_1 року, до суду ж з даним позовом звернулась лише у 2012 році, жодної причини пропуску строку позовної давності з боку спадкодавця або зі свого боку не навела.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що чоловік позивача ОСОБА_4 в період з 29.03.1985 року по 23.05.2000 року був членом колгоспу імені Кірова та КСП «Зелений Гай», як член вказаного КСП ОСОБА_4 був включений до списку членів КСП «Зелений Гай»згідно Додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЗП № 00083 за № 388. Таким чином, станом на 1994-2000 роки він мав право на отримання сертифікату на земельну частку /пай/. З часу звільнення з КСП у 2000 році і до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 не використав свого права на отримання сертифікату. У судовому засіданні позивач пояснила, що вона говорила своєму чоловіку про необхідність вирішити питання про отримання сертифікату, проте він нікуди не звертався.
Судом також встановлено, що розпаювання земель КСП «Зелений Гай»проходило з 2000 року по 2005 рік, за цей час навіть з державних земель на паювання між членами КСП було виділено 300 га. землі, з яких розпайовано 200 га., на час розгляду справи вільні землі відсутні.
Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю, члени КСП «Зелений Гай»отримали право на частку саме в складі земель КСП в межах відповідного акту.
Судом також досліджувався довід позивача, що на території Зеленогаївської сільської ради є не витребувані земельні паї, однак таких не встановлено, оскільки така земельна частка вже належить конкретній особі, однак з певних причин ця частка не виділена в натурі і розподілена між іншими колишніми членами КСП не можливо. Доводи апеляційної скарги в цій частині також є необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, колегія вважає, що висновок суду про те, що ОСОБА_4 майже 8 років не звертався, а позивач 4 роки, за відновленням свого порушеного права, жодної поважної причини пропуску строку позивач не навела, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду, або не досліджувались судом першої інстанції при розгляді справи у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 4 вересня 2012 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: