Дата документу Справа №
Справа № 22-5841/2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Макаров В.О.
Суддя-доповідач Кочеткова І.В.
19 листопада 2012 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
при секретарі Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2012 року ПАК КБ «Приватбанк»(далі -Банк) звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що за договором № ZPEORX00670002 від 30.05.2006 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 3263 грн. 69 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.05.2007 року.
Посилаючись на те, що позичальник зобов'язання за договором належним чином не виконав, станом на 13.01.2012 року має заборгованість на суму 48 155 грн. 13 коп., із яких: за кредитом - 3 263 грн. 70 коп.; по процентам за користування кредитом - 18 747 грн. 70 коп.; по комісії за користування кредитом - 440 грн. 60 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 22 933 грн. 84 коп.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентна складова) - 2 269 грн. 29 коп., поросив про задоволення позову.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАК КБ «Приватбанк»заборгованість по кредитному договору в сумі 48155,13 грн., а також 481 грн.55 коп. судових витрат.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 21 серпня 2012 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_3 зазначає, що в установленому законом порядку кредитний договір з Банком не укладав і з доданими до позовної заяви умовами надання споживчого кредиту не був ознайомлений. Вважає, що Банк пропустив строк позовної давності для пред'явлення вимоги про повернення споживчого кредиту, безпідставно нарахував 24% річних після закінчення строку дії кредитного договору і при визначенні штрафний санкцій, розмір яких майже в 10 разів перевищує суму кредиту, не врахував його матеріальне становище, принципи розумності і справедливості.
В засідання апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити в повному обсязі.
Представник Банку в засідання апеляційного суду повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки уповноваженому ОСОБА_4 15 листопада 2012 року. Колегія суддів визнала причини неявки представника Банку неповажними і визнала за можливе розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За змістом ст.ст.1054,1055 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Встановлено, що 30 травня 2006 року Банк надав ОСОБА_3 строковий кредит у сумі 3 263 грн. 70 коп. на 12 місяців по 29 травня 2007 року з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансової послуги у розмірі 44,06 грн. та сплати винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 296, 70 грн. Позичальник доручив Банку перерахувати кредитні кошти в день надання споживчого кредиту в сумі 2 967 грн. на зазначений споживачем рахунок згідно договору купівлі-продажу, а також 296,70 коп. на свій поточний рахунок для сплати одноразової винагороди за надання фінансового інструменту по кредитному договору (а.с.3).
При оформленні заяви про видачу кредиту позичальник був ознайомлений і погодилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредиту (а.с.3).
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
В заяві про видачу банківського кредиту позичальник зазначив про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг.
Умовами надання споживчого кредиту передбачено, що Банк надає позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на рахунок торгівельно-сервісному підприємству та Банку на рахунки, зазначені у заяві, для сплати товару, який придбав позичальник з використанням наданого банківського кредиту. Погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами у сумі 353, 20 грн. У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. При порушенні строків платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми позову (п.п.2.1, 3.2, 5.1, 5.4 Умов надання кредиту: а.с.4-6).
На порушення умов договору позичальник, придбавши в торгівельній установі товар за наданий кредит, взяті на себе зобов'язання не виконував, передбачені умовами договору платежі не вносив, у зв'язку із чим станом на 13 січня 2012 утворилася заборгованість у сумі 48 155 грн. 13 коп., із яких: за кредитом - 3 263 грн. 70 коп.; по процентам за користування кредитом - 18 747 грн. 70 коп.; по комісії за користування кредитом - 440 грн. 60 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 22 933 грн. 84 коп.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентна складова) - 2 269 грн. 29 коп. (а.с.2).
Зазначена сума відповідно до вимог ст.ст.1054, 1055 ЦК України стягнута з боржника на вимогу кредитора в судовому порядку.
Доводи апелянта про пропуск Банком строків позовної давності безпідставні, оскільки Умовами надання споживчого кредиту, з якими позичальник погодився при укладанні кредитного договору, сторони встановили в п'ять років (п.5.5 Умов), що не суперечить вимогам ст.259 ЦК України.
Доводи апелянта про те, що при отриманні кредиту він був ознайомлений з іншими Правилами кредитування, не відповідають фактичним обставинам справи. Додана до апеляційної скарги копія умов надання споживчого кредиту іншому споживачеві на підтвердження вказаних доводів не являється допустимим доказом в даній справі, оскільки в них йдеться про інші умови і строки кредитування, порядок розрахунків і погашення заборгованості, тощо.
Не ґрунтуються на вимогах закону і доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ст. 1048 ЦК України і безпідставне нарахування Банком 24% річних після -29 травня 2007 року -визначеного сторонами строку повернення кредиту.
Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відноситься до параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Так, Умовами надання споживчого кредиту, з якими позичальник погодився, визначено, що позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом до повного фактичного погашення кредиту (а.с. 4-зворот).
Таким чином, проценти за кредитним договором нараховуються до моменту повного погашення кредиту та виконання всіх передбачених договором грошових зобов'язань.
Такого самого висновку з урахуванням обставин справи дійшла Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 30 травня 2012 року у справі №6-26268.
Ухвалюючи рішення про стягнення з боржника 25 703, 13 грн. штрафу і пені за порушення умов договору, суд першої інстанції виходив з того, що таке нарахування штрафних санкцій проведено банком у відповідності з умовами кредитування.
Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до частини 3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 3 ст.551 ЦК України надає суду право зменшити розмір неустойки (пені), якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Встановлено, що позичальник, ІНФОРМАЦІЯ_1, за висновком МСЕК від 9 лютого 2012 року визнаний повторно інвалідом першої групи загального захворювання, потребує постійного стороннього догляду. (а.с.26).
Зважаючи на те, що розмір нарахованих Банком штрафних санкцій значно перевищує розмір боргу за тілом кредиту і комісії, враховуючи вищевикладені обставини, колегія вважає за можливе на підставі ст. 551 ч.3 ЦК України зменшити загальну суму нарахованих Банком за кредитним договором штрафних санкцій до 1 000 грн.
За таких обставин рішення суду першої інстанції на підставі ст.309 ЦПК України підлягає зміні, стягнута з відповідачів сума боргу підлягає зменшенню на 24 703, 13 грн. -суму процентної складової штрафу з вищевикладених підстав. Таким чином, на користь банку підлягають стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 263 грн. 70 коп.; по процентам за користування кредитом - 18 747 грн. 70 коп.; по комісії за користування кредитом - 440 грн. 60 коп.; пеня і штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 1000 грн., а всього 23 452 грн.
Оскільки відповідач являється інвалідом першої групи, відповідно до ст.5 Закону України „Про судовий збір" він звільняється від судових витрат, а тому понесені Банком витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 309,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2012 року у цій справі змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»заборгованість за кредитним договором № ZPEORX00670002 від 30.05.2006 року, яка станом на 13 січня 2012 року становить 23 452 грн. (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні), із них за тілом кредиту 3 263 грн. 70 коп.; по процентам за користування кредитом - 18 747 грн. 70 коп.; по комісії за користування кредитом - 440 грн. 60 коп.; пеня і штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 1000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: