33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
31 жовтня 2012 року Справа №5019/15/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Філіпова Т.Л. ,
судді Саврій В.А.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Демчук Ю.М. (довіреність б/н від 20.06.2011р.)
відповідача - Чумак В.О. (довіреність №1412 від 23.08.2012р.)
розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2012 року у справі №5019/15/12 (суддя Горплюк А.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Фізичної особи-підприємця Кириченко Лариси Калениківни
про стягнення в сумі 2 699 950 грн. 34 коп.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
31 жовтня 2012 року, до початку розгляду справи по суті, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду було змінено склад суду у даній справі та замінено суддю Юрчука М.І. на суддю Саврія В.А.
18 вересня 2012 року, рішенням господарського суду Рівненської області було відмовлено у позові ПАТ "Дельта Банк" до ФОП Кириченко Л.К. про стягнення в сумі 2 699 950, 34 грн. з підстав пропущення позивачем строків позовної давності.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд безпідставно застосував строки позовної давності, які були перервані у зв'язку з поданням позову до Рівненського районного суду. Всі необхідні документи на підтвердження видачі кредиту за Кредитним договором №47СМБ-АПЗ від 20 березня 2008 року було надано господарському суду, тому вважає твердження суду про ненадання доказів переходу права вимоги за спірним договором до позивача безпідставним.
Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, яка задоволенню не підлягає, оскільки суд, при визначенні строку виконання зобов'язання, вірно застосував норми чинного законодавства, врахувавши, що 23 жовтня 2008 року банк надіслав відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язання на протязі 10 днів, а звернувся з позовом лише 29 грудня 2011 року. Крім того, зазначає, що позивач, на момент розгляду справи, ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надав доказів перерахування коштів з позичкового рахунку банку на поточний рахунок позичальника.
03 серпня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 03 жовтня 2012 року.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
20 березня 2008 року, між ТОВ "Український промисловий банк", як кредитором, та ФОП Кириченко Л.К., як позичальником, було укладено Кредитний договір №47СМБ-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, згідно умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти до 19 березня 2013 року на умовах лімітного кредитування еквівалентом у розмірі 76 000,00 євро, який змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування наведеного у Додатку №1 до Договору, зі сплатою 11,5% річних у гривнях та 12,0% у євро. (а.с. 8-11)
Щоденна комісія за управління кредитною лінією становить 0,015% від фактичної заборгованості за кредитом в гривнях, без ПДВ, сплата якої проводиться у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами), у будь-якій з валют кредиту, передбачених п. 1.1. цього Договору, у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування. Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника.
Порядок надання кредитних коштів, визначений п.2.3 Договору, в якому встановлено, що надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.
Пунктом 9.1 Договору визначено, що у випадку зміни умов придбання кредитних ресурсів або порядку виконання зобов'язань сторін за цим Договором, за погодженням з позичальником та його поручителями вносяться зміни до даного Договору та до договорів укладених у забезпечення цього Договору, протягом 10 календарних днів з моменту надіслання банком позичальнику відповідної пропозиції.
Відповідно до пункту 5.2.6 Договору, при настанні випадків, передбачених п. 9.2 цього Договору, банк має право призупинити подальше кредитування позичальника та/або достроково стягнути (в тому числі примусово шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за даним договором (кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).
Пунктом 9.2 Договору визначено, що банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника, умов даного договору та/або угод, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобов'язання позичальника за цим Договором забезпечується заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку а ТОВ "Укрпромбанк" - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у випадках, передбачених п.п. 9.2.1-9.2.10. (зокрема, порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені даним договором). Підставою для пред'явлення такої вимоги є: п. 9.2.1. порушення строків платежів, п. 9.2.2 незгода позичальника із запропонованими Банком змінами умов кредитного договору, п. 9.2.10 порушення ліміту кредиту.
21 квітня, 07 травня 2008 року та 13 жовтня 2009 року, між позивачем та відповідачем було укладено додаткові договори до Кредитного договору №47 СМБ-АПЗ, якими було збільшено розмір ліміту кредитування, відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією та умови зменшення відсоткової ставки та умови погашення штрафних санкцій та пені. (а.с. 14-16)
20 березня 2008 року, відповідач звернувся до позивача з клопотанням про надання траншу кредитної лінії в сумі 602 000,00 грн.; 21 квітня 2008 року - в сумі 200 000,00 грн. та 70 000,00 грн.; 07 травня 2008 року - в сумі 39 000,00 євро; 27 травня 2008 року - в сумі 14 000,00 євро; 29 травня 2008 року - в сумі 5 000,00 євро; 06 червня 2008 року - в сумі 16 000,00 євро; 24 червня 2008 року - в сумі 3 000,00 євро; 03 липня 2008 року - в сумі 7 000,00 євро; 20 серпня 2008 року - в сумі 163 660,00 грн., що в загальному складає 84 000, 00 євро та 1 035 660, 00 грн. (а.с.83-92, т.2).
20 березня 2008 року, ТОВ "Укрпромбанк" було надано ФОП Кириченко Л.К. транш кредитної лінії, згідно Кредитного договору №47СМБ-АПЗ, в сумі 602 000, 00 грн.; 21 квітня 2008 року - в сумі 200 000,00 грн. та 70 000,00 грн.; 07 травня 2008 року - в сумі 39 000,00 євро; 27 травня 2008 року - в сумі 14 000,00 євро; 29 травня 2008 року - в сумі 5 000,00 євро; 06 червня 2008 року - в сумі 16 000,00 євро; 24 червня 2008 року - в сумі 3 000,00 євро; 03 липня 2008 року - в сумі 7 000,00 євро; 20 серпня 2008 року - в сумі 163 660,00 грн., про що свідчать розпорядження бухгалтерії. (а.с. 73-82, т.2)
Тобто, на виконання умов Договору, банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 035 660,00 грн. та 84 000,00 євро, що підтверджується розпорядженнями бухгалтерії. (а.с.18-27, т.1)
13 жовтня 2008 року, ТОВ "Укрпромбанк" надіслало ФОП Кириченко Л.К. повідомлення про зміну умов кредитування за №3055, в якому, на підставі п.9.1. Договору, повідомляє останню про зміну процентних ставок за наданим кредитом (22% річних у гривні та 14% річних у евро), при цьому вказує, що у разі незгоди з новими умовами кредитування банк має право вимагати повне дострокове погашення заборгованості за кредитом (а.с.8, т.2).
23 жовтня 2008 року, ТОВ "Укрпромбанк", у зв'язку з незгодою ФОП Кириченко Л.К. на зміну відсоткової ставки по кредиту, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання та перевищенням ліміту кредитування, надіслав ФОП Кириченко Л.К. повідомлення за №3103 про розірвання договору, в якому повідомлялось про розірвання Кредитного договору та вимагалось від відповідача, в порядку п.9.2. цього Договору, достроково, в десятиденний термін, повернути отримані кредитні кошти. (а.с.9, т.2).
23 жовтня 2008 року, відповідачем було надіслано на адресу позивача лист-відповідь, у якому вона дала згоду на розірвання Кредитного договору, дострокове погашення кредиту та просила погодити суму зобов'язання. Даний лист був отриманий заступником керуючого Рівненської філії ТОВ "Укрпромбанк" Сидорук В.В., про що свідчить його підпис на вказаному листі. (а.с.46, т.2).
30 червня 2010 року, рішенням НБУ, між ТОВ "Український промисловий банк", ПАТ "Дельта Банк" та НБУ, було укладено трьохсторонній Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ПАТ "Дельта Банк", за п.4.2 якого, ТОВ "Укрпромбанк" передав ПАТ "Дельта Банк" права вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Відповідно до даного Договору ПАТ "Дельта Банк" набув статусу нового кредитора. (а.с. 36-41 т.1, а.с.23-28 т.2)
22 вересня 2011 року, актом приймання-передачі кредитних договорів, договорів застав (іпотек), поруки, кредитних справ, новому кредитору було передано кредитну справу за Кредитним договором №47СМБ-АПЗ де позичальником є відповідач.(а.с.42-43 т.1)
21 листопада 2011 року, за невиконання відповідачем умов Кредитного договору, банк надіслав йому претензію про дострокове повернення кредитних коштів на суму 1 012 333,24 грн. та 116 314,34 євро. (а.с. 28 т.1)
Відповідач дані вимоги не виконав та борг перед банком не погасив.
29 грудня 2011 року, ПАТ "Дельта Банк" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ФОП Кириченко Л.К. про стягнення в сумі 2 699 950,34 грн.(а.с.2-49 т.1)
18 вересня 2012 року, представник відповідача у відзиві на позов просить застосувати до даних правовідносин строки позовної давності, оскільки 23 жовтня 2008 року банк направив відповідачу повідомлення про дострокове повернення кредиту протягом десяти календарних днів, а тому у позивача з 03 листопада 2008 року, у зв'язку з неповерненням ФОП Кириченко Л.К. коштів, виникло право на захист своїх порушених прав у суді. Проте він звернувся лише 29 грудня 2011 року, тобто після сплину строків позовної давності.(а.с. 6-7 т.2)
18 вересня 2012 року, рішенням господарського суду Рівненської області було відмовлено у позові ПАТ "Дельта Банк" до ФОП Кириченко Л.К. про стягнення в сумі 2 699 950, 34 грн. (а.с.49-53 т.2)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2008 року, банк повідомив відповідача по справі про розірвання Кредитного договору та вимагав у десятиденний термін повернути отримані кредитні кошти. Відповідач погодилась та просила погодити суму її зобов'язання перед банком. З аналізу вищевикладеного вбачається, що право банку на повернення суми кредиту було порушено неповерненням кредитних коштів після спливу 10 календарних днів з часу отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту. Оскільки така вимога пред'явлена 23 жовтня 2008 року, то право банку на отримання кредиту було порушено з 03 листопада 2008 року.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).
Оскільки, у визначений банком термін відповідач не повернув взятий кредит, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, право банку на повернення кредиту та коштів за його користування було порушено з 03 листопада 2008 року і він вправі був звернутися до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення кредиту та відсотки за користування кредитними коштами.
30 червня 2010 року, ПАТ "Дельта Банк" набув статусу нового кредитора за Кредитним договором №47СМБ-АПЗ, де позичальником є відповідач.
Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки
Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Проте, відповідно до ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Отже, з вищевказаного слідує, що строк позовної давності по вимозі ПАТ "Дельта Банк" до ФОП Кириченко Л.К., щодо дострокового повернення кредиту по Кредитному договору №47СМБ-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, від 20 березня 2008 року, розпочався 03 листопада 2008 року та закінчився 03 листопада 2011 року.
Але, ПАТ "Дельта Банк" звернувся з позовними вимогами до відповідача лише 29 грудня 2012 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, про що і було заявлено відповідачем до винесення рішення.
Посилання позивача на те, що 27 квітня 2010 року, ТОВ "Укрпромбанк", в особі Рівненської філії, звернувся до Рівненського районного суду з позовом до Кириченко Л.К. та Кириченко В.В. про стягнення заборгованості за Кредитним договором №47СМБ-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, від 20 березня 2008 року, що перериває строк позовної давності, колегією суддів сприймається критично, оскільки дійсно, відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення позову, а після переривання перебіг позовної давності починається заново. Однак скаржником не враховано, що переривання позовної давності настає лише в разі пред'явлення позову в установленому порядку; якщо ж позов фактично пред'явлений (поданий), але не в установленому процесуальним законом порядку, то перебіг позовної давності не переривається. Через те, що пред'являвся банком позов не до фізичної особи-підприємця Кириченко Л.К. у Рівненський районний суд Рівненської області і у цій частині, ухвалою Рівненського районного суду від 23 січня 2012 року, провадження відносно ФОП Кириченко Л.К. за заявою ПАТ "Дельта Банк" було закрито то, ця заява подана була з порушенням вимог ГПК України, а відтак - переривання перебігу позовної давності не відбулося.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2010 року у справі №16/216.
Таким чином, враховуючи що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності, і підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Крім того, господарським судом було вірно зазначено, що ПАТ "Дельта Банк" не було надано первинних документів виконання Кредитного договору №47СМБ-АПЗ (заяв позичальника на видачу траншів по кредиту, платіжних доручень про перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача), які, відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, ТОВ "Укрпромбанк", як первісний кредитор, повинно було передати ПАТ "Дельта Банк", як новому кредитору, в підтвердження його прав до ФОП Кириченко Л.К., як боржника за Кредитним договором №47СМБ-АПЗ.
Отже, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції, прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Рівненської області від 18.09.12 р. у справі №5019/15/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №5019/15/12 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Саврій В.А.