донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.11.2012 р. справа №5/5014/1852/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»м. Київ
на рішення господарського суду Луганської області від 24.09.2012 р. по справі № 5/5014/1852/2012 ( суддя -Вінніков С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»м. Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Луганськ
про стягнення 38 711 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором №2331 від 10.02.2009 р. у сумі 30 250 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 671 грн. 00 коп. та інфляційних втрат у сумі 5 808 грн. 00 коп.
Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач подав заяву про зменшення розміру від 29.08.2012 № б/н, та за остаточними вимогами просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 10.02.2009 № 2331 в сумі 30 250 грн. 00 коп., а також 3% річних в сумі 2 653 грн. 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 5 808 грн. 00 коп., нарахованих на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.09.2012 р. по справі № 5/5014/1852/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»задоволені частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»заборгованість за договором у сумі 30 250 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 257 грн. 66 коп. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 24.09.2012 р. у справі № 5/5014/1852/2012, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення суду.
Уточнень та доповнень до апеляційної скарги відповідачем не надано.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:
- суд неповністю з»ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі.
- позивач не надав всі необхідні документи для здійснення відповідачем оплати за договором, на підставі якого заявлений позов.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином
Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід частково скасувати з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що 10.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо»(довіритель) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (повірений) уклали договір-доручення № 2331 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (далі -договір).
Згідно п. 1.1 договору, довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснити пошук та підбір вантажовласників (замовників або їх довірених осіб), з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами транспортних засобів (перевізника) для міжнародних перевезень.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що повірений за дорученням довірителя в межах даного договору надає послуги з пошуку та підбору вантажовласників або їх довірених осіб, тобто організує перевезення найманим вантажним транспортом довіреною особою власника якого є він у відповідності з діючим законодавством України, вимогами міжнародних Конвенцій і угод з міжнародних перевезень.
Відповідно до п.1.3 договору у розділах 2-10 даного договору довіритель є перевізником, а повірений є експедитором.
Згідно п. 2.1. договору, за дорученням перевізника та на підставі дійсного договору експедитор здійснює одну чи декілька із наступних послуг:
- організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та закордонних країнах;
- виконує розсилку товаротранспортної документації;
- проводить розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу;
- приймає участь в складанні актів в випадках, передбаченим чинним законодавством та вирішує з заказником претензійні питання;
- за згодою сторони виконує інші доручення перевізника.
Експедитор виступає від імені перевізника і може укладати договори з іншими особами для виконання зобов'язань за даним договором (п.2.2 договору).
За умовами п. 2.3 договору конкретні умови за кожним замовленням обумовлюються в заявці. Допускається отримання заявки по факсимільному зв'язку або по електронній пошті (E-mail).
Згідно п.п. 3.1.1, 3.1.2 договору перевізник зобов'язується письмово підтвердити прийом заявки до виконання; забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного і повністю готового до перевезення обумовленого вантажу, у погоджений сторонами строк.
За умовами п.п.3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4 договору експедитор зобов'язувався своєчасно передавати перевізнику заявки на організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів або на здійснення інших послуг, зазначених у даному договорі, узгоджувати з перевізником ставки на кожну з надаваємих послуг; своєчасно стягувати з вантажовласників платежі за надані перевізником послуги; своєчасно, у строки, обумовлені у кожному окремому випадку здійснювати розрахунки з перевізником.
Згідно п.4.1.2 договору розмір винагороди експедитора визначається різницею між ціною фрахта, узгодженою з вантажовласником, і ціною фрахта, узгодженою з перевізником.
Відповідно до п. 4.2 договору ціни, які відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень) узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень).
Згідно п. 4.4 договору порядок і строк оплати обумовлюються у разовій заявці, яка направляється перевізнику перед кожним перевезенням (групою однотипних перевезень)
Пунктом 4.5 договору сторони встановили, що оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригінала СМR з печатками про отримання вантажу, оригіналів рахунка, податкової накладної, акта виконаних робіт і оригіналів інших додаткових документів, зазначених у транспортній заявці.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 пункту 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно ч.2 п.1 ст.929 Цивільного кодексу України Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
За своєю правовою природою договір, на підставі якого заявлений позов, є змішаним договором.
Встановлено, що на підтвердження виконаних позивачем перевезень вантажів сторони склали, підписали та скрипіли своїми печатками відповідні акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) на відповідну суму, з зазначенням у цих актах відповідного рахунку, а саме: акт від 30.06.2009р. №0У-0000617 на суму 5500,00 грн. по рахунку № СФ-0000617 від 30.06.2009р. (а.с.21); акт від 30.06.2009р. №ОУ-0000618 на суму 5500,00 грн. по рахунку №СФ-0000618 від 30.06.2009р. (а.с.25); акт від 01.07.2009р. №ОУ-0000630 на суму 5500,00 грн. по рахунку №СФ-0000630 від 01.07.2009р. (а.с.30); акт №ОУ-0000484 від 26.05.2009р. на суму 5350,00 грн. по рахунку №СФ-0000484 від 26.05.2009р. (а.с.35); акт №ОУ-0000569 від 16.06.2009р. на суму 5400,00 грн. по рахунку №СФ-0000569 від 16.06.2009р. (а.с. 40); акт №ОУ-0000572 від 16.06.2009р. на суму 5400,00 грн. по рахунку №СФ-0000572 від 16.06.2009р.(а.с.45); акт №ОУ-0000685 від 14.07.2009р. на суму 5500,00 грн. по рахунку №СФ-0000685 від 14.07.2009р. (а.с.50); акт №ОУ- 0000687 від 14.07.2009р. на суму 5500,00 грн. по рахунку №СФ-0000687 від 14.07.2009р. (а.с.56).
У заявках на перевезення вантажів вказані умови оплати -по оригіналам (СМР, акт, рахунок) протягом 10-ти банківських днів.
Судова колегія вважає, що сторони чітко не визначили порядок відчислення згаданого 10-ти денного строку, а саме, чи від дати складання СМR, акта, рахунка; - чи від дати їх пред'явлення; -чи від дати їх отримання відповідачем.
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами договору не передбачена можливість звільнення відповідача від оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажів у випадках неотримання відповідачем грошових коштів від вантажовідправників або вантажоотримувачів, тобто, від відповідного вантажовласника.
Матеріали справи та позивачем доведено, що з боку відповідача залишились неоплаченими:
-частково акт №0У-0000569 від 16.06.2009р. на суму 3750,00 грн.; - частково акт № ОУ-0000617 від 30.06.2009р. на суму 4500,00 грн.; - акт №ОУ-0000618 від 30.06.2009р. на суму 5500,00 грн.; - акт №ОУ-0000630 від 01.07.2009р. на суму 5500,00 грн.; акт №ОУ-0000685 від 14.07.2009р. на суму 5500,00 грн.; -акт №ОУ-0000687 від 14.07.2009р. на суму 5500,00 грн.
Враховуючи вищевказане судова колегія вважає, що за спірними актами позивач пред'явив відповідачу вимоги з їх оплати в день їх складання та підписання сторонами, оскільки вбачається, що відповідачем в день підписання відповідного спірного акта був вже отриманий відповідний рахунок, оскільки кожний акт складений на підставі відповідного рахунку.
Позивачем до матеріалів справи надані засвідчені копії документів, про які йдеться у заявках (а.с.65 на звороті), тому судовою колегією не прийнято до уваги заперечення заявника апеляційної скарги щодо нібито відсутності необхідного для оплати пакету документів.
Отже, вимоги щодо стягнення заборгованості на загальну суму 30250,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, матеріалами справи підтверджуються факт направлення позивачем відповідачу повного пакета документів за спірними перевезеннями по пошті.
Так, позивачем відповідачу направлені:
- 28.05.09р. СМR, акт ОУ-0000484 від 26.05.09р., податкова накладна, рахунок -фактура №СФ-0000484 від 26.05.09р.;
-18.06.09р. СМR, акт ОУ-0000569 від 26.05.09р., податкова накладна, рахунок -фактура №СФ-0000569 від 16.06.09р., а також СМR, акт ОУ-0000572 від 16.06.09р., податкова накладна, рахунок -фактура №СФ-0000572 від 16.06.12р.;
-03.07.09р. СМR, акт ОУ-0000618 від 30.06.09р., податкова накладна, рахунок-фактура №СФ-0000618 від 30.06.09р.; СМR, акт ОУ-0000617 від 30.06.09р., податкова накладна, рахунок-фактура №СФ-0000617 від 30.06.09р.; СМR, акт ОУ-0000630 від 01.07.09р., податкова накладна, рахунок-фактура №СФ-0000630 від 01.07.09р.;
-17.07.09р. СМR, акт ОУ-0000687 від 14.07.09р., податкова накладна, рахунок- фактура №СФ-0000687 від 14.07.09р., СМR, акт ОУ-0000685 від 14.07.09р., податкова накладна, рахунок -фактура №СФ-0000685 від 14.07.09р.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач до заяви про зменшення позовних вимог додав розрахунок 3% річних за період з 03.07.2009р. по 25.06.2012р., що склало 2653,00 грн., а також розрахунок інфляційних нарахувань за період з вересня 2009р. по квітень 2012р., що склало 5808,00 грн.
Вказані періоди розрахунків 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими та їх суми арифметично вірними.
Судова колегія відзначає, що судом спір щодо стягнення 3% річних вирішений без урахування заяви про зменшення позовних вимог, яка була прийнята до розгляду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що остаточні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин рішення суду підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на сторони відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»на рішення господарського суду Луганської області від 24.09.2012 р. по справі № 5/5014/1852/2012 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Луганської області від 24.09.2012 р. по справі № 5/5014/1852/2012 скасувати частково.
3) Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 заборгованості у сумі 30250,00 грн., 3% річних в сумі 2653,00 грн., інфляційних нарахувань в сумі 5808,00 грн. - задовольнити у повному обсязі.
4) Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в АППБ «Аваль», МФО 3808058, свідоцтво НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»(02098, м.Київ, вул. Ю.Шумського, 1-Б, оф.121, р/р 26008008601 АБ «Металург в м. Запоріжжя, МФО 313582, ІПН 136070208292, свідоцтво №11787590) заборгованість за договором від 10.02.2009р. №2331 в сумі 30250,00 грн., 3% річних в сумі 2653,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 5808,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн.
5) Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова