08 листопада 2012 року м. Київ К/9991/11999/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М. П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерх»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року
у справі № 2а-2014/10/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерх»
до Київської обласної митниці
про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії
У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стерх»(надалі -ТОВ «Стерх», позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної митниці (надалі - відповідач) про скасування рішення щодо визначення країни походження товару №125000000/9/000075 від 07.07.2009 року, рішення про визначення митної вартості товарів №125000016/2009/101330/1 від 08.07.2009 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року, у позові було відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стерх» оскаржило їх в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові рішення з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30 червня 2009 року позивачем було представлено Київській обласній митниці для митного контролю алюмінієві профілі для елементів меблевих конструкцій виробництва Китайської Народної Республіки.
Вказаний товар було поставлено польською компанією System SP.z.o.o.»на виконання контракту № 196EX/PL від 1 грудня 2003 року.
Згідно з вимогами пунктів 2, 4 даного Контракту ціни товару зазначені в INVOICE (рахунку-фактурі), оплата товару за контрактом здійснюється на умовах попередньої оплати. Сума оплати визначається згідно з INVOICE (рахунок-фактурою).
Заявлена митна вартість вищевказаного товару складала 89420, 00 доларів США з урахуванням умов поставки (EXW -PRUSZKOW).
За наслідками розгляду наданих декларантом документів відповідачем було прийнято два рішення:
- від 07.07.2009 року про визначення країни походження товару, в якому зазначалося, що у зв'язку з тим, що сертифікат про походження товару № PL/MF/AC 0405270 від 25.06.2009 року містить відомості про товар, що не дозволяють зробити однозначну ідентифікацію товару щодо заявленого для цілей митного оформлення, країну походження товару, заявленого у ВМД від 30.06.2009 року, визначено невідомою. Митне оформлення вищезазначеного товару здійснюється за повною ставкою ввізного мита;
- від 08.07.2009 року про визначення митної вартості, згідно з яким загальну вартість товару було визначено в сумі 129 227, 56 доларів США.
Згідно з вимогами статей 276-277 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV (далі - Митний кодекс України) країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Як вбачається з вимог статті 282 Митного кодексу України, для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.
У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України.
У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України; на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності; якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України; у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.
Відповідно до вимог статті 283 Митного кодексу України сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити:
1) письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) про країну походження товару;
2) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.
У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.
Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених Митним кодексом України, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.
Неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України.
До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1864 від 12.12.2002 року (надалі -Порядок) у разі, коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості, на підставі яких відповідно до положень Митного кодексу України щодо визначення країни походження та порядку, встановленого Держмитслужбою, митним органом визначається країна походження товару.
Як вбачається з вимог пункту 7 зазначеного Порядку, визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, передбачено, що за відсутності належним чином оформленого сертифіката чи додаткових відомостей про походження товару або у разі неможливості достовірно визначити країну походження товару, така країна визнається невідомою. Товари, країна походження яких невідома, пропускаються митним органом з метою їх переміщення через митний кордон України за умови сплати мита за повними ставками.
На виконання вищезазначених правових норм посадовими особами Київської обласної митниці було вжито ряд відповідних заходів щодо перевірки достовірності відомостей заявленої позивачем у графі 11 вантажної митної декларації №125000001/9/112837 та товаросупроводжуючих документів, наданих митному органу для здійснення митного оформлення, які зазначені в графі 44 відповідної вантажної митної декларації.
Так, для підтвердження країни походження, заявленої у ВМД, TOB «Стерх»був наданий сертифікат про походження товару № PL/MF/AC 0405270 від 25.06.2009 року. Однак, у відділі митних платежів виникли сумніви з приводу відомостей про країну походження товару, що містяться у вищезгаданому сертифікаті та графі 11 вищезазначеної ВМД, оскільки особою, уповноваженою на декларування товарів, в графі 11 вищезазначеної ВМД самостійно було зазначено, що торговою країною та країною виробництва є Республіка Польща. В свою чергу, в товаросупровідних документах містився сертифікат про походження товару №PL/MF/AC 0405270 від 25.06.2009 року в графі 3 якого було зазначено, що країною походження товарів є Народна республіка Китай.
Крім того, протягом 2008 - 2009 років TOB «Стерх»ввозило на митну територію України аналогічні товари (виробник та експортер польське підприємство oll-system») країною походження яких була заявлена Республіка Польща, про що свідчать оформлені ВМД № 125000001/2008/904238 від 02.04. 2008 року, № 125000001/2008/906305 від 12.05.2008 року, № 125000001/2008/912479 від 09.07.2008 року, № 125000001/2009/110320 від 21.04.2009 року.
На маркуванні товарів «профілі з алюмінію», що прямували за ВМД №125000001/9/112837 від 30.06.2009 року були відсутні відомості про виробника товару, а за описом товару в графі 6 наданого сертифікату походження №PL/MF/AC 0405270 від 25.06.2009 року неможливо однозначно ідентифікувати товар щодо товару, заявленого для цілей митного оформлення.
Разом із тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що у графі 5 сертифікату № PL/MF/AC 0405270 від 25.06.2009 року міститься посилання на сертифікат форми А № 6094407730340163. Однак, всупереч інформації, що міститься в розділі І позовної заяви TOB «Стерх», даний сертифікат до митного оформлення не надавався.
Відповідно до частини 4 статті 86 Митного кодексу України - з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Пунктом 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року - достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп «Під митним контролем») на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.
Враховуючи вищезазначені розбіжності у названій ВМД та сертифікаті про походження товарів посадовими особами митного органу на підставі частини 3 статті 284 Митного кодексу України, пункту 7 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1864 від 12.12.2002 року було прийнято рішення щодо випуску товарів у вільний обіг за умови сплати мита за повними ставками.
Разом із тим, 08.07.2009 року особою, уповноваженою позивачем на декларування до митного оформлення було подано ВМД № 125000001/9/113191 від 08.07.2009 року та пакет документів, необхідних для здійснення митного контролю, перелік яких зазначений у графі 44 ВМД.
Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року, - посадовою особою відділу митного оформлення № 1 було направлено запит № 113191 від 08.07.2009 року до відділу контролю митної вартості Київської обласної митниці разом з наданими для митного оформлення документами.
Відповідно до абзацу 1 статті 264 Митного кодексу України - заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, мають ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації.
Абзацом 2 статті 264 Митного кодексу України -у разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, на вимогу митниці відповідно до вимог пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року, на декларації митної вартості ДМВ-1 в графі «Для відміток митниці»посадовою особою було зроблено запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначенням дати та прізвища поставленням підпису. Особа, уповноважена позивачем на декларування була ознайомлена з таким записом, про що свідчить її підпис та дата ознайомлення зазначені на звороті ДМВ-1.
Визначення митної вартості здійснювалося відповідно до статей 267-273 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», цінової бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та аналізу товаросупровідних документів. Заявлена декларантом митна вартість та дані, що стосуються її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів, декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього додаткові відомості.
У зв'язку з відсутністю достатньої інформації для визначення рівня митної вартості, при розгляді запиту відділом контролю митної вартості було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
В свою чергу, особою, уповноваженою позивачем на декларування 08.07.2009 року на підставі частини 2 пункту 13 Порядку № 1766 на зворотному боці декларації митної вартості №125000001/9/113191 було вчинено запис «Додаткових документів не надаю з митною оцінкою згоден».
Крім того, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що платіжне доручення в іноземній валюті №8 від 16.04.09 не є доказом, який підтверджує оплату товару, оскільки в платіжному дорученні здійснювалась оплата по інвойсу №000002/09/2ООВ. В той час до митного оформлення особою уповноваженою на декларування товарів було подано інвойс №000001/09/ЕF/ТR.
Відповідно до статті 82 Митного кодексу України та Розділу 2 Порядку застосування тимчасової та неповної декларації відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Державної митної служби України № 932 від 30.12.2003 року -якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.
Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом, виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі.
Декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливе виключно за бажанням декларанта, якщо: а) товари переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі; б) ціна товару у контракті визначається за формулою; в) виникають спірні питання при визначенні країни походження товарів та класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.
Разом із тим, позивач не використав своє право на випуск товарів у вільний обіг шляхом оформлення тимчасової декларації у зв'язку з виникненням спірного питання при визначенні країни походження, а здійснив дії щодо узгодження податкового зобов'язання шляхом подачі нової вантажної митної декларації №125000001/9/113261 від 10.07.2009 року, а тому попередні судові інстанції обґрунтовано дійшли висновку про відмову в позові.
Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерх»відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -2391 КАС України.