"02" листопада 2012 р. м. Київ К-59159/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, виконуючого обов'язки начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Ковальчука Володимира Дмитровича про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року, -
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом і просив поновити на службі на посаді заступника начальника Калуського міськрайонного управління юстиції -начальника міського відділу державної виконавчої служби, стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2009 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 09.06.2008р. № 495-к про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 з 09.06.2008р. на посаді заступника начальника Калуського міськрайонного управління юстиції - начальника міського відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції. Стягнуто з Головного управління юстиції в Івано-Франківській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16625,17 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2009 року скасовано і прийнято нову -про відмову у позові.
Позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, яке, на його думку, ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково. Вважає, що підстави для звільнення його із займаної посади відсутні, а відповідачем був порушений порядок звільнення.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваного судового рішення - без змін з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що звільнення позивача було проведено за наявності підстав та з дотриманням порядку, передбаченого діючим законодавством.
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам та підтверджується дослідженими у справі доказами.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника Калуського міськрайонного управління юстиції - начальника міського відділу державної виконавчої служби. Наказом Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 9.06.2008р. № 495-к позивача звільнено з займаної посади з 09.06.2008р. з підстав п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обовязків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну виконавчу службу» начальники районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників відділів державної виконавчої служби зазначених управлінь юстиції.
Пунктом 10 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі начальник управління юстиції за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в областях призначає на посади та звільняє з посад начальників відділів державної виконавчої служби, їх заступників, головних державних виконавців, старших державних виконавців, державних виконавців цих відділів районних, районних у містах, міських управлінь юстиції.
Згідно Положення про колегію Головного управління юстиції в Івано-Франківській області колегія є дорадчим органом і утворюється для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, та для колективного і вільного обговорення найважливіших напрямків роботи юстиції.
Відповідно до п.п. 6 п.4 цього Положення колегія аналізує стан дотримання законодавства з питань державної служби та виконавської дисципліни.
Під час розгляду справи судами встановлено, що 07.02.2008р. колегія Головного управління юстиції в Івано-Франківській області обговорила підсумки роботи головного управління юстиції та його територіальних органів за 2007 рік та завдання на перше півріччя 2008 року. Зокрема, колегія відмітила незадовільний рівень організації роботи щодо виконання рішень судів у міському відділі ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції, де показник виконання складає 37,7%, у той час як по області в середньому такий показник становить 60%. Внаслідок цього комісія встановила, що керівник вказаного підрозділу ОСОБА_1 незадовільно виконує свої функціональні обовґязки, не забезпечує належний контроль за роботою підлеглих державних виконавців. Цього ж дня рішенням колегії вирішено звільнити із займаної посади начальника Калуського міського ВДВС ОСОБА_1 у звґязку з низькими показниками роботи відділу у 2007 році. Рішенням колегії від 16.05.2008р. внесено зміни до рішення колегії Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 07.02.2008р. і викладено в такій редакції: «підтримати пропозицію начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Ливинця В.П. про звільнення із займаної посади начальника Калуського міського ВДВС ОСОБА_1 у звязку з низькими показниками роботи відділу у 2007 році.».
На виконання рішення колегії Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 07.02.2008р. в.о. начальника ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області 04.03.2008р. вніс подання начальнику Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, в якому поставив питання про звільнення позивача із займаної посади у звґязку з найнижчими в області показниками в роботі, відсутність належного контролю за роботою підлеглих державних виконавців. При цьому просив взяти до уваги, що протягом 2007 року ним двічі вносилися подання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, одне з яких було задоволено.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник державної виконавчої служби.
Згідно з посадовою інструкцією заступника начальника Калуського міськрайонного управління юстиції - начальника міського відділу ДВС, начальник ВДВС здійснює керівництво діяльністю відділу, несе персональну відповідальність за покладення на відділ завдань, здійснює контроль за своєчасним, правильним, повним виконанням рішень державними виконавцями, проводить перевірку їх роботи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що поданий звіт відділу та особистий звіт позивача не відповідав фактичним даним, що було виявлено при перевірці спеціалістами відділу ДВС Головного управління юстиції 13.03.2008р. Також було встановлено, що ОСОБА_1 завищив показники виконання рішень по відділу державної виконавчої служби за 2007 рік на 869 виконавчих проваджень, особисті показники виконання позивачем завищені на 470 виконавчих проваджень. При перевірці в кабінеті ОСОБА_1 виявлено 211 виконавчих проваджень, не перереєстрованих на 2008 рік на суму 2276156,35 грн.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обовґязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Судами встановлено, що наказом начальника Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 23.07.2007р. за №629-к ОСОБА_1 було оголошено догану за неналежне виконання службових обовґязків та відсутність контролю за діяльністю державних виконавців, що виразилося в порушенні Закону України «Про виконавче провадження». Вказаний наказ позивач, у встановленому законом порядку, позивачем не оскаржувався.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що за наявності подання в.о. начальника ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 04.03.2008р. та наказу про застосування дисциплінарного стягнення від 23.07.2007р., відповідач правомірно розірвав трудовий договір з позивачем з підстав п.3 ст.40 КЗпП України і підстави для визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу №495-к від 09.06.2008р. відсутні.
Правильним є і висновок суду апеляційної інстанції про те, що Головним управлінням юстиції в Івано-Франківській області не було порушено строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлених трудовим законодавством, оскільки про невиконання позивачем обов'язків керівнику стало відомо після прийняття рішення колегії від 07.02.2008р. про підтримання пропозиції його звільнити, з 06.03.2008р. по 06.06.2008р. ОСОБА_1 перебував на лікарняному, а звільнення проведено 09.06.2008р.- в перший робочий день позивача.
Крім того, судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідачем було дотримано встановлений законом порядок звільнення, оскільки попередню згоду на звільнення позивача з даних підстав отримано від профспілкового комітету Калуського міськрайонного управління юстиції. Позивач відмовився дати письмове пояснення з приводу допущених порушень, що зафіксовано в акті від 04.03.2008р.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.