08.11.12р. Справа № 6/5005/7872/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 2 974 597,11 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Горкавенко І.І., довіреність № 009/юр-17 від 03.01.12р.;
від відповідача - не з'явився
Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ, Донецька область - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП", м. Павлоград, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 2 818 800,00грн. - основного боргу, 129 359,99грн. - пені, 26 437,12грн. - 3% річних.
Судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовна заява обґрунтована тим, що між сторонами укладено договір № 22/16-11 від 01.02.11р. - далі по тексту - договір, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язаний поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вироби, вказані у Специфікації № 1. 13.05.11р. укладено додаткову угоду № 1, згідно п.2 якої, в договір поставки введено специфікацію № 1А, з її підписанням специфікацію № 1 - анульовано. 18.05.11р. між сторонами підписано додаткову угоду № 2, згідно якої введено в дію специфікацію № 2. 10.08.11р. підписано додаткову угоду № 5, згідно якої внесено зміни до специфікації № 4 та введено в дію специфікацію № 5. Відповідач неодноразово порушував взяті на себе зобов'язання, що стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою. Окрім вимоги про стягнення з відповідача на свою користь основної заборгованості позивач, посилаючись на положення чинного законодавства та положення договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню та 3% річних.
За результатами розгляду позовної заяви за № 009/юр-18/1262 від 22.08.12р. ухвалою суду від 27.09.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 27.09.12р.
Представник відповідача не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відміткою про вручення (а.с.114 том 1, а.с.2 том2, а.с.18 том 2 тощо).
27.09.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача; представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на іншу дату. За результатами судового засідання, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 11.10.12р.
11.10.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача; представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду письмове клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізніший термін. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 25.10.12р.
25.10.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача; представник відповідача в судове засідання не з'явився. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 01.11.12р.
01.11.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 08.11.12р.
08.11.12р. за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
01.02.11р. між сторонами укладено договір № 22/16-11 - далі по тексту - договір, відповідно до п.1.1 договору постачальник (позивач) зобов'язаний поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вироби, вказані у специфікації № 1 (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.
13.05.11р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, даною додатковою угодою в договір внесені зміни. Пунктом 2 додаткової угоди № 1 введено специфікацію № 1А (Додаток № 1), з її підписанням специфікацію № 1 (Додаток № 1) - анульовано. Пункт 3 додаткової угоди № 1 встановив по тексту договору замість слів "специфікація № 1" (Додаток № 1) читати "специфікація № 1А" (Додаток № 1).
Пунктом 4.2 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угоду № 1, встановлено, що покупець (відповідач) після підписання договору та отримання платіжної вимоги постачальника (покупця) зобов'язаний протягом 10 днів перерахувати авансовий платіж за вироби, вказані у специфікації № 1А (додаток № 1) в розмірі 20% від суми 582 000,00 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі) гривень з урахуванням НДС, що складає 116 400,00 (сто шістнадцять тисяч чотириста) гривень з урахуванням НДС, повідомивши постачальнику (позивачу) номер і дату платіжної вимоги та вказавши банк, куди перераховані гроші. При цьому сума отриманого авансу на дату кінцевого розрахунку враховується пропорційно у вартості кожного належного до відвантаження виробу. При несвоєчасній оплаті постачальник (позивач) вправі перенести строк поставки на строк прострочення оплати авансу.
З метою оплати авансового платежу у сумі 116 400,00грн., позивач направив відповідачу платіжну вимогу № 22-16110 від 14.03.11р., яку відповідач 16.03.11р. оплатив у повному обсязі, у розмірі 116 400,00грн., що підтверджується меморіальним ордером № 516_85 (а.с.5 том 2).
Пункт 4.3. договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1, встановлено, що кінцевий розрахунок за виготовлені вироби, вказані у специфікації № 1А (додаток № 1) в розмірі 80% від суми 582 000,00 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі) гривен з урахуванням НДС, що складає 465 600,00 (чотириста шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривен з урахуванням НДС, покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити протягом 10 банківських днів з дати поставки виробів.
На виконання п.4.3 договору постачальник (позивач) на підставі прийомо-здавальних актів № АМ/11/342 від 23.05.11р. (а.с.7 том 2), № АМ/11/340 від 23.05.11р. (а.с.8 том 2), № АМ/11/341 від 25.05.11р. (а.с.9 том 2), № АМ/11/341-1 від 31.05.11р. (а.с.10 том 2) передав покупцю (відповідачу) вироби визначені специфікацією № 1А.
Для оплати 80% вартості поставлених виробів, що складає 465 600,00грн., позивач направив відповідачу платіжні вимоги-доручення № 2-16273 від 25.05.11р., № 2-16272 від 23.05.11р., та останню № 2-16295 від 31.05.11р. (а.с.66 том 1), яку відповідач отримав 06.06.11р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.73 том 1).
Відповідно до меморіального ордера № 516_134 на рахунок позивача 21.06.11р. поступило 465 000,00грн. З урахуванням викладеного, відповідач по специфікації № 1А оплатив 581 400,00грн., однак оплаті підлягало 582 000,00грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за специфікацією № 1А складає 600,00грн., які суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума нарахованих позивачем відповідачу трьох відсотків річних за специфікацією № 1А становить 48,08грн. за період з 16.06.11р. по 20.06.11р. та 20,86грн. за період з 21.06.11р. по 16.08.12р., загальна сума 68,94грн., суд визнає дані вимоги позивача такими, що відповідають положенням чинного законодавства, а отже є такими що підлягають задоволенню.
18.05.11р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою в договір введено специфікацію № 2 та внесено певні зміни до спірного договору.
Пункт 4.2 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 2, викладено у наступній редакції: "покупець (відповідач) після підписання додаткової угоди № 2 й отримання платіжної вимоги постачальника (позивача) зобов'язаний протягом десяти днів перерахувати авансовий платіж за вироби вказані у специфікації № 2 (додаток № 1) у розмірі 30% від вартості 4 026 000,00грн. з урахуванням НДС, що складає 1 207 800,00 (один мільйон двісті сім тисяч вісімсот) гривень з урахуванням НДС на підставі рахунку постачальника (позивача), повідомивши постачальнику (позивачу) номер і дату платіжної вимоги та вказавши банк, куди перераховані кошти. При цьому сума отриманого авансу на дату кінцевого розрахунку розраховується пропорційно вартості кожного належного до відвантаження виробу. При несвоєчасній оплаті постачальник (позивач) може перенести строк поставки на строк прострочення оплати авансу".
З метою оплати авансового платежу у сумі 1 207 800,00грн. позивач направив відповідачу вимогу № 22-16294 від 29.07.12р. (а.с. 24 том 2), яку 09.08.11р. відповідач оплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 1943 від 09.08.11р. (а.с.25 том 2).
Абз.1 Пункту 4.3 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 2, викладено у наступній редакції: "кінцевий розрахунок за виготовлені вироби, вказані у специфікації № 2 (додаток № 1) у розмірі 70% від суми 4 026 000,00грн. з урахуванням НДС, що складає 2 818 200,00 (два мільйони вісімсот вісімнадцять тисяч двісті) гривен з урахуванням НДС покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити до відвантаження готових виробів протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення про готовність виробів до відвантаження й отримання платіжної вимоги, повідомивши постачальнику (позивачу) номер та дату платіжної вимоги, вказавши банк, куди перераховані кошти."
На виконання п.4.2 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 2, до матеріалів справи долучені акти приймання та обліку готової продукції № 11-8907 від 29.12.11р. (а.с. 63 том 1), № 12-124 від 23.01.12р. (а.с. 64 том 1), № 12-860 від 29.02.12р. (а.с. 65 том 1). З метою здійснення остаточної оплати 06.01.12р. на адресу покупця (відповідача) було направлено платіжну вимогу-доручення № 12-26010 від 03.01.12р. на суму 975 660,00грн. (а.с. 67 том 1), яке згідно повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано покупцем (відповідачем) 12.01.12р. (а.с. 75 том 1), платіжну вимогу-доручення № 12-26038 від 30.01.12р. на суму 162 540,00грн. (а.с. 68 том 1), яке згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримано покупцем (відповідачем) 07.02.12р. (а.с. 77 том 1), платіжну вимогу-доручення № 12-26118 від 28.03.12р. на суму 1 680 000,00грн. (а.с. 69 том 1), яке згідно повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано покупцем 06.04.12р. (а.с.74 том 1).
05.04.12р. на адресу покупця (відповідача) направлено повідомлення № 250/569 від 03.04.12р. про готовність виробів, зазначених у специфікації № 2 (а.с. 72), яке згідно повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано покупцем 11.04.12р. (а.с.76 том 1).
Відповідно до умов п.4.3 договору, строк оплати вищевказаних платіжних вимог-доручень сплинув 26.04.12р. Враховуючи не повний розрахунок відповідача з позивачем за специфікацією № 2 господарський суд дійшов висновку в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 2 818 200,00грн.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати у відповідності п.4.3 покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки за кожен день прострочки оплати.
Позивач, посилаючись на п.5.1 договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 129 359,99грн. за період з 24.04.12р. по 16.08.12р. (112 днів). Дослідивши дану вимогу позивача суд визнав розрахунок таким, що виконаний у відповідності до вимог чинного законодавства, а вимогу щодо стягнення пені у розмірі 129 359,99грн. за період з 24.04.12р. по 16.08.12р. (112 днів) такою, що підлягає задоволенню.
Сума нарахованих позивачем відповідачу трьох відсотків річних по специфікації № 2 становить 25 942,89грн. за період з 27.04.12р. по 16.08.12р., суд визнає дану вимогу позивача такою, що відповідає положенням чинного законодавства, а отже є такою, що підлягає задоволенню.
10.08.11р. між сторонами підписано додаткову угоду № 5, яким внесені зміни до договору.
Відповідно до абз. 2 п.8 додаткової угоди № 5 пункт 4.2 доповнено наступною редакцією "Покупець (відповідач) після підписання додаткової угоди № 5 і отримання платіжної вимоги постачальника (позивача) зобов'язаний протягом 10 днів перерахувати авансовий платіж за вироби, вказані у специфікації № 5 (додаток № 1) в розмірі 20% від суми 168 000,00грн. з урахуванням НДС, що складає 33 600,00 (тридцять три тисячі шістсот) гривен з урахуванням НДС на підставі рахунку постачальника (позивача), повідомивши постачальнику (позивачу) номер та дату платіжної вимоги та вказавши банк, куди перераховані кошти".
На виконання п.4.2 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 5, позивач на адресу відповідача направив платіжну вимогу-доручення № 22-26060 від 27.02.12р. на суму 33 600,00грн. (а.с.70 том 1), яке згідно повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано покупцем (відповідачем) 05.03.12р. (а.с.78 том 1). Таким чином, строк оплати авансового платежу, згідно специфікації № 5, сплинув 15.03.12р.
Сума нарахованих позивачем відповідачу трьох відсотків річних по специфікації № 5 становить 425,29грн. за період з 16.03.12р. по 16.08.12р., суд визнає дану вимогу позивача такою, що відповідає положенням чинного законодавства, а отже є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 59 491,95грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП" (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 1/1; код ЄДРПОУ 35113476) на користь публічного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5; код ЄДРПОУ 05763599) 2 818 800,00грн. (два мільйони вісімсот вісімнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 129 359,99грн. (сто двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять грн. 99 коп.) - пеня; 26 437,12грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять сім грн. 12 коп.) - 3% річних; 59 491,95грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто одна грн. 95 коп.) - судовий збір, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 12.11.12р. Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко