79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.06.12 Справа№ 5015/1183/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача Гаражного кооперативу „Конвейєр", м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Держсільгоспінспекції у Львівській області, м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Держкомзему у Львівській області, м. Львів
про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки та її звільнення
За участю представників:
від прокуратури Тарас С.Б. -пом. прок.,
від позивача не з»явився,
від відповідача Дмитренко В.П. -представник,
від третіх осіб не з»явились.
Суть спору: Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Гаражно-будівельного кооперативу «Конвейєр», м. Львів, про стягнення 127358,93 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, зобов»язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,8906 га по вул. Шевченка, 367 в м. Львові та привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу усіх встановлених на ній об»єктів за власний кошт. Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 116, 125, 188, 211, 206, 212, 213 Земельного кодексу України, ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу. Крім цього, у позовній заяві зазначено, що відповідач всупереч вимог ст.ст. 124-126 Земельного кодексу України без правовстановлюючих документів використовує самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови площею 0,8906 га за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 367, для будівництва та розміщення гаражів.
Ухвалами суду від 26.03.2012 р. та 26.04.2012 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Держсільгоспінспекцію у Львівській області, м. Львів та Головне управління Держкомзему у Львівській області, м. Львів. Ухвалою суду від 10.05. 2012р. замінено відповідача у справі належним -Гаражним кооперативом «Конвейєр».
Представник прокуратури у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що на спірній земельній ділянці розміщені гаражі громадян -членів гаражного кооперативу. Вказані гаражі збудовано громадянами на підставі рішень виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів про включення громадян в члени гаражного кооперативу «Конвейєр»і видачу їм ордерів. Відповідач користується земельною ділянкою площею 44000 кв. м без правовстановлюючих документів до прийняття відповідного рішення Львівською міською радою, самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,8906 га не мало місця. За наведених обставин не підлягають задоволенню й позовні вимоги в частині стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.
Третьою особою у справі 29.03.2012 р. подано клопотання про заміну її Держсільгоспінспекцією у Львівській області. Вказане клопотання судом задоволене. Однак, на підставі пояснень Держсільгоспінспекції у Львівській області, поданих суду 26.04.2012 р., Головне управління Держкомзему у Львівській області ухвалою суду знову залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Відповідачем подано суду заяву про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача від 2 квітня 2012 р., заяву про витребування доказів та відкладення розгляду справи від 04 квітня 2012 р., клопотання про приєднання письмових доказів від 23 квітня 2012 р., клопотання про зупинення провадження у справі від 26 квітня 2012 р., заяву про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу від 26 квітня 2012 р., заяву від 07 травня 2012 р. про виправлення описок в ухвалах суду, клопотання про приєднання письмових доказів від 07 травня 2012 р., заяву про відвід від 19.06.2012 р. Судом відмовлено в задоволенні заяви про залучення до участі у справі третіх осіб, заяви від 04 квітня 2012 р. в частині витребування доказів від Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, заяви про зупинення провадження у справі, заяви про виправлення описок в ухвалах суду та заяви про відвід судді, як необґрунтованих, таких що не стосуються суті спору та не пов»язані з вирішення справи № 5015/1183/12, решта клопотань та заяв задоволено.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. З позовної заяви і долучених до неї Акту обстеження земельної ділянки № 107 від 16 квітня 2009 р., Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16 квітня 2009 р., Припису № 242 від 16 квітня 2009 р., а також з матеріалів Справи Головного управління Держкомзему у Львівській області про адміністративні правопорушення, що скоєні головою гаражного кооперативу «Конвеєр»гр. Криницьким О.В., вбачається, що самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,8906 га полягає у встановленні на ній кооперативом металевих гаражів. Відповідач стверджує, що жодні гаражі кооперативом як юридичною особою, чи за кошти кооперативу, не встановлювались. Вказані гаражі встановлені громадянами за власний кошт. Зазначені доводи відповідача прокуратурою та позивачем не спростовані. У матеріалах справи відсутні й прокуратурою та позивачем суду не подані докази, з яких би вбачалось, що гаражі на земельній ділянці площею 0,8906 га по вул. Шевченка, 367 у м. Львові встановлені відповідачем у справі або іншими особами на замовлення чи за кошт відповідача. Натомість, відповідач стверджує, що гаражі встановлювались та належать фізичним особам на підставі Рішень Виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів Про надання дозволу на будівництво, встановлення металевих та переоформлення гаражів в кооперативах району, датованих 1987-1992 роками. На деякі з цих гаражів фізичними особами уже зареєстровано право власності. У підтвердження вказаного факту відповідачем долучено до матеріалів справи Свідоцтва про право власності на гаражі та Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видані на підставі рішень і розпоряджень Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради та наказів Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. Наведені твердження відповідача та подані ним докази не спростовані прокуратурою і позивачем.
За відсутності у матеріалах справи доказів того, вищезгадані гаражі встановлені відповідачем по вул. Шевченка, 367 у м. Львові як юридичною особою, чи на підставі цивільно-правових угод, укладених з відповідачем, чи за кошти відповідача, у суду відсутні підстави й для висновку про те, що самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,8906 га по вул. Шевченка, 367 у м. Львові, шляхом встановлення на ній металевих гаражів, здійснено відповідачем, а не будь-якими іншими, у тому числі й фізичними, особами. Відтак, у суду відсутні й підстави для стягнення з відповідача 127358,93 грн. шкоди, заподіяної ним внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Крім цього, у матеріалах справи відсутні та на вимоги суду прокуратурою, позивачем та третьою особою не подані докази, які б підтверджували показники, застосовані при розрахунку зазначеної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 21.06.2012 р.
Суддя Бортник О.Ю.