ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-50/13722-2012 08.11.12
За позовом комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 983,53 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
від позивача:Калінчук В.В.(дов. від 04.01.2012)
від відповідача:не з'явився
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"(надалі -"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорст"(надалі -"Товариство") про стягнення 983,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання №5054к від 15.07.2011, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 983,53 грн. у період з 01.09.2011 по 31.12.2011.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/13722-2012, розгляд справи призначено на 08.11.2012.
В судове засідання 08.11.2012 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 08.11.2012 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримане уповноваженими представником та 15.10.2012.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ №829366, та вказано в позові.
Ухвала суду від 08.11.2012 за вказаною адресою отримана відповідачем 15.10.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 021640801.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
15.07.2011 між Підприємством (позивач) та Товариством (відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання №5054к (надалі -"Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що тарифи на послуги встановлені на послуги згідно з рішенням Київської міської державної адміністрації.
Згідно п. 2.2 Договору тарифи на електроенергію встановлюються згідно з чинним законодавством України.
За змістом п. 2.3 Договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення при умові реєстрації засобів обліку у відповідних виробників житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 3.1.1 Договору споживач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених даним договором, на розрахунковий рахунок виконавця згідно з рахунками фактурами виконавця.
Пунктом 9.1 Договору встановлено, що рахунки-фактури на оплату комунальних платежів споживач отримує кожний місяць до 20-го числа поточного місяця у виконавця за юридичною адресою вказаної у цьому договорі. У разі не заявлення протягом 10 днів після сплину вищевказаного терміну споживачем претензії виконавцю про неотримання зазначених рахунків-фактур, дані рахунки вважаються отриманими споживачем
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті комунальних платежів з 01.09.2011 по 31.12.2011, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 983,53 грн.
Договір є договором надання комунальних послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи (Договором, рахунками-фактурами) підтверджується надання позивачем протягом періоду з липня по грудень 2011 року комунальних послуг та існування заборгованості відповідача за період з 01.09.2011 по 31.12.2011 у розмірі 983,53 грн.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.п. 5) п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.1.1, 9.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором послуг мало бути виконане щомісяця до 20-го числа місяця, наступних за місяцями надання таких послуг у загальний період з 01.09.2011 по 31.12.2011.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 983,53 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 983,53 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хорст"(01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; ідентифікаційний код 22924957) на користь комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) заборгованість у розмірі 983(дев'ятсот вісімдесят три) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Головуючий суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 13.11.2012