ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-52/13417-2012 07.11.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Фекторі" про стягнення 322 795, 36 грн., за участю представників позивача -Сіленко А.О., довіреність від 01.01.2012 року, відповідача -не з'явились,
У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 313 498, 33 грн. основного боргу, 1 539, 89 грн. 3 % річних та 7 757, 14 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості товару за договором поставки продукції № 2649-Д від 06.06.2012 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.10.2012 року.
У судовому засіданні 07.11.2012 року позивач підтримав подану 17.10.2012 року заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 321 530, 62 грн. основного боргу, 1 805, 70 грн. 3 % річних та 12 965, 39 грн. пені.
Відповідно до статті 22 ГПК України позивачу надано право до винесення рішення по суті, зокрема, змінити предмет або підставу позову, збільшити розмір позовних вимог.
Тому, заяву позивача про збільшення позовних вимог судом прийнято до розгляду.
Представник відповідача у судове засідання 07.11.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Фекторі»(покупець) було укладено договір поставки продукції № 2649-Д, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався продати та поставити, а покупець (відповідач) купити та оплатити на умовах та порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача та є невід'ємними частинами цього договору. Сторони застосовують до данного договору умови DDP -доставка продавцем товару в пункт, вказаний покупцем (редакція «ІНКОТЕРМС»2010 року) (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Згідно з п. 2.1. договору найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього договору. При цьому, право власності на товар переходить від позивача до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.3. договору).
Загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору (п.3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору відповідач зобов'язувався оплачувати кожну партію переданного позивачем товару, протягом (але не пізніше) 10 календарних днів з моменту передачі такої партії товару. В разі порушення відповідачем строку оплати товару вказаного в цьому пункті, позивач вправі зупинити послідуючі поставки, аж до моменту повного погашення відповідачем заборгованості за поставлений товар.
Поясненнями позивача та ТТН № ДДК-013210 від 08.06.2012 року на суму 46 823, 04 грн., ТТН № ДДК-013211 від 08.06.2012 року на суму 43 689, 20 грн., ТТН № ДДК-013326 від 09.06.2012 року на суму 2 720, 00 грн., ТТН № ДДК-013339 від 10.06.2012 року на суму 59 958, 24 грн., ТТН № ДДК-013391 від 11.06.2012 року на суму 100 449, 12 грн., ТТН № ДДК-013600 від 12.06.2012 року на суму 656, 00 грн., ТТН № ДДК-013969 від 14.06.2012 року на суму 106 573, 92 грн. та ТТН № ДДК-014236 від 16.06.2012 року на суму 203 762, 88 грн., що містяться у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 564 632, 40 грн., з яких частково було повернуто товар на суму 215 501, 78 грн.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 27 600, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 321 530, 62 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки продукції № 2649-Д від 06.06.2012 року у розмірі 321 530, 62 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно п. 5.3. договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.
Позовні вимоги в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за спірним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню у розмірі 12 528, 21 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до умов договору та вимог закону. В позові в частині стягнення 437, 18 грн. пені слід відмовити.
Позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 1 805, 70 грн. у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості товару обґрунтований та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Фекторі" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1; код 36050831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич» (01001, м. Київ, вул. Софійська, буд. 10, літ. «А»; код 33403739) 321 530 (триста двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 62 коп. боргу, 12 528 (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 21 коп. пені, 1 805 (одна тисяча вісімсот п'ять) грн. 70 коп. 3 % річних та 6 717 (шість тисяч сімсот сімнадцять) грн. 30 коп. судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.11.2012р.
Суддя С.О. Чебикіна