12.11.2012Справа №5002-18/3399-2012
За позовом фізичної особи-підприємця Карлової Вікторії Вікторівни
до відповідача Дочірнього підприємства «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд»
про стягнення 15 778,01 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - Аркатова В.В. - представник, адвокат, угода від 27.09.2012, свідоцтво № 1287, паспорт ЕК 019836 виданий 15.06.1995;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець Карлова Вікторія Вікторівна - позивач, звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Дочірнього підприємства «Автобаза № 4» Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд» - відповідача, в якій просить стягнути з Дочірнього підприємства «Автобаза № 4» Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд» на користь позивача заборгованість у розмірі 15778,01 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що на підставі усної домовленості, досягнутої між Дочірнім підприємством «Автобаза № 4» Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд» та фізичною особою-підприємцем Карловою Вікторією Вікторівною, 05.01.2011 позивачем були надані відповідачу авто послуги на загальну суму 25778,01 грн., в т.ч. ПДВ 4296,33 грн., що підтверджується двостороннє підписаним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 05.01.2011.
На оплату наданих послуг позивачем було виписано рахунок № СФ-0000001 від 05.01.2011. Однак, як вбачається з тексту позовної заяви, відповідач сплатив 15.02.2011 на користь позивача вартість автопослуг лише в частині - 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.), в наслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 15778,01 грн.
У судовому засіданні 18.10.2012 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2012р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та заявив клопотання, в якому просить суд вважати та читати назву відповідача як Дочірнє підприємство «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд», у зв'язку з допущеною опискою в назві відповідача - замість Дочірнього підприємства «Автобаза № 4» Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд»
Суд задовольняє зазначене клопотання та вважає за можливе замінити назву відповідача на Дочірнє підприємство «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд».
Представник відповідача у судове засідання трічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією; вимоги суду не виконав.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Матеріали справи свідчать, що на підставі усної домовленості, досягнутої між Дочірнім підприємством «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Карловою Вікторією Вікторівною (Виконавець), 05.01.2011р. останньою були надані відповідачу автопослуги на загальну суму 25 778,01 грн., в т. ч. ПДВ 4 296,33 грн., що підтверджується двостороннє підписаним актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 05.01.2011р. (а. с. 8). В вищезазначеному акті здачі-приймання робіт (надання послуг) зазначено, що сторони претензій один до одного не мають.
На оплату наданих послуг фізичною особою-підприємцем Карловою Вікторією Вікторівною (Виконавець) було виписано рахунок №СФ-0000001 від 05.01.2011р. (а. с.7).
Відповідно до банківської виписки (а. с. 10) 15.02.2011р. відповідачем - Дочірнім підприємством «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» було перераховано на розрахунковий рахунок позивача - фізичної особи-підприємця Карлової Вікторії Вікторівни 10 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 1 666,67 грн.)
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі був укладений усний правочин, що не суперечить положенням чинного законодавства України. Відповідно, у відповідача виник обов'язок щодо оплати вартості отриманого товару.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В свою чергу, відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Розмір оплати за надану послугу був визначений в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 05.01.2011р., а саме 25 778,01 грн., в т. ч. ПДВ 4 296,33 грн. (а. с. 8)
Матеріали справи свідчать про те, що надані автопослуги були частково сплачені на суму 10 000,00 грн., у зв'язку з чим несплаченими залишились послуги на суму 15 778,01 грн.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 334 Цивільного кодексу України, момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідачем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.
Частиною 4 статті 538 Цивільного кодексу України визначено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу Дочірнього підприємства «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» була направлена претензія за вих. №5 від 26.10.2011р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 15 778,01 грн. в добровільному порядку в строк до 10.11.2011р. Вказана претензія, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.10.2011р. була вручена відповідачу 31.10.2011р. Однак, у встановлені претензією строки оплата наданих послуг на суму 15 778,01 грн. відповідачем здійснена не була.
Всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів погашення ним заборгованості перед позивачем в сумі 15 778,01 грн., у зв'язку з чим суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати на підставі ст. 44,49 ГПК України суд відносить на відповідача - Дочірнє підприємство «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд».
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 12.11.2012.
Повне рішення складено 14.11.2012.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Автобаза № 4» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» на користь фізичної особи-підприємця Карлової Вікторії Вікторівни заборгованість за автопослуги у розмірі 15 778,01 грн. та 1 609,50 грн. судового збору.
3. Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
Суддя І.К. Осоченко