Справа № 1614/2778/12
15 листопада 2012 року
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
за участю секретаря Левицької І.П.,
з участю прокурора Машиної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Сметанівка, Онуфріївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, вдівця, тимчасово не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично мешкаючого в АДРЕСА_2, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 309 КК України,
03 вересня 2012 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на пероні залізничного вокзалу станції Бурти Південної залізниці, що розташований в селі Бурти, Кременчуцького району, Полтавської області, поряд із лавою для відпочинку, знайшов паперовий згорток, в якому знаходилися два одноразових медичних шприці ємкістю 5 мл. кожний, заповнений до позначки 3 мл. та 4 мл. особливо небезпечним наркотичним засобом «опієм ацетильованим», який залишив собі, чим незаконно придбав наркотичний засіб для подальшого вживання без мети збуту.
В цей же день ОСОБА_1, приблизно о 21 годині 10 хвилин, на пероні залізничного вокзалу станції Бурти Південної залізниці був виявлений працівниками Лінійного відділу на станції Кременчук та у якого при проведенні особистого огляду та огляду його речей із лівого рукава його куртки було виявлено та вилучено два одноразових медичних шприці ємкістю 5 мл. кожний, заповнені до позначки 3 мл. та 4 мл. рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експертизи №616 від 23 вересня 2012 року є розчином особливо небезпечного наркотичного засобу - "опію ацетильованого", масою сухого залишку на момент проведення дослідження №706 від 05.09.2012 року 0,560 грамів, який ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні по ч.1 ст.309 КК України визнав повністю, дав пояснення щодо обставин вчинення злочину відповідно до вище викладеного обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся.
Фактичні обставини справи як підсудним, так ніким з інших учасників судового розгляду не оспорюються, а тому докази за згодою учасників судового розгляду не досліджувалися судом відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав наркотичні засоби без мети збуту.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який за класифікацією є злочином середньої тяжкості, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_1 в силу статті 89 КК України визнаний таким, що не має судимостей, негативної характеристики по місцю реєстрації не має, повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у скоєному, є учасником бойових дій в Афганістані та в даний час отримав травми обох нижніх кінцівок, у зв'язку з чим пересувається на милицях.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є повне визнання ним своєї вини в судовому засіданні та щире каяття.
Обставин, які б обтяжували його покарання судом не встановлено.
За таких обставин ОСОБА_1 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 309 КК України, призначивши йому покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у виді підписки про невиїзд.
Речові докази: два одноразових медичних шприці об'ємом 5 мл. кожний, заповнені до позначки 3 мл. та 4 мл. рідиною, яка є розчином особливо небезпечного наркотичного засобу - "опію ацетильованого", масою сухого залишку 0,560 грамів - знищити (а.с.26).
На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Полтавської області протягом 15 діб всіма учасниками процесу з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд.
Суддя Ю. І. Степаненко