Станично-Луганський районний суд Луганської області
Справа № 2-524/2012
іменем України
06.11.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючої Дьоміної О.П.
при секретарях Савченко К.Є., Петровської О.М.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення,-
24.07.2012 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом до ОСОБА_3 в обґрунтування якого вказав наступне.
Відповідно до укладеного кредитного договору №LGQWGК00000006 від 10.04.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 11.04.2016 року.
Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та інші витрати.
У порушення норм діючого законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та витрат по сплаті податків і інших обов'язкових платежів з цих коштів.
У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 26.06.2012 року має заборгованість - 47 623,62 грн., яка складається з: 22 326,03 грн. -заборгованість за кредитом; 14 524,58 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 240 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 7 533,01 грн. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони по справі 10.04.2006 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме -будинок, загальною площею 53,40 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності згідно з договором купівлі-продажу, обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки складає 30 000 грн. Зазначений будинок, розташований на земельній ділянці.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконує умови договору позивач й звернувся до суду з дійсним позовом в якому просив у відповідності зі ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LGQWG00000006 від 10.04.2006 року в розмірі 47 623,62 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 53,40 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані в АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем,
з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для предмету іпотеки. Крім того, позивач просив суд висилити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у вказаному житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку та стягнути з відповідача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 476,24 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлений позов та наполягала на його задоволенні в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 під час судового засідання 17.09.2012 року вимоги позивача визнав та підтвердив, що дійсно 10.04.2006 року він з позивачем уклав кредитний договір згідно з яким отримав кредит у розмірі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 11.04.2016 року. Крім того, 10.04.2006 року, сторони по справі дійсно уклали договір іпотеки згідно з яким ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме -будинок, загальною площею 53,40 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 і який належить йому на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу. В теперішній час ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, оскільки не має фінансової можливості. В його будинку він і його колишня дружина зареєстровані, але не мешкають, там проживають квартиранти з якими останній договору найму житлового приміщення не укладав.
Представник третьої особи, управління державної імміграційної служби України в Луганській області Станично-Луганський СР УДМС, ОСОБА_4 (а.с.36) пояснила суду, що згідно даних паспортного столу, за адресою: АДРЕСА_1 прописаний відповідач, його колишня дружина ОСОБА_5, неповнолітня донька вказаних осіб за цією адресою не зареєстрована.
Третя особа, ОСОБА_5 судом була повідомлена про вказану справу, копію ухвали про залучення її в якості третьої особи отримала, право заявити про свою участь у справі їй було роз'яснене. 06.11.2012 року ОСОБА_5 до суду не з'явилась про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с.63), причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутність суду не направила і відповідно до ст. 36 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без неї.
Суд вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного:
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Копією кредитного договору №LGQWGК00000006 від 10.04.2006 року підтверджується той факт, що відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 30 000 грн. на придбання нерухомості, а також у розмірі 3 287,25 грн. на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 цього договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі
-2-
3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,45% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.1.1 даного договору та періодом сплати з «10» по «15»число кожного місяця. При цьому погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти у сумі 568,31 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією. Кредитні кошти видані банком шляхом видачі готівки через касу на строк з 10.04.2006 року по 11.04.2016 рік (а.с.11-12).
В забезпечення виконання забов'язань за кредитним договором №LGQWG0000000К6 від 10.04.2006 року сторони по справі 10.04.2006 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме -будинок, загальною площею 53,40 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1. Цей будинок належить відповідачу на праві власності згідно з договором купівлі-продажу, обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки складає 30 000 грн. Зазначений будинок, розташований на земельній ділянці (а.с.14-16).
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач дійсно станом на 26.06.2012 року має заборгованість перед позивачем за кредитним договором №LGQWGК00000006 від 10.04.2006 року в сумі 47 623,62 грн., яка складається з: 22 326,03 грн. -заборгованість за кредитом; 14 524,58 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 240 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 7 533,01 грн. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором (а.с.21-25).
Вищезазначене сторонами по справі не оспорюється і у відповідності зі ст. 61 ч.1 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Таким чином, судом було встановлено, що відповідно до укладеного договору №LGQWGК00000006 від 10.04.2006 відповідач отримав кредит у розмірі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 11.04.2016 року. 10.04.2006 року з відповідачем також було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. У зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 26.06.2012 року утворилась заборгованість в сумі 47 623,62 грн., що потягло за собою звернення позивача до суду з дійсним позовом.
Зобов'язання відповідно до ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України -за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ст.ст. 33, 39 ЗУ «Про іпотеку»- у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»- у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.
В цьому документі визначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Вимога, встановлена частиною 1 цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені ст. 12 цього закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Як вбачається зі змісту договору іпотеки від 10.04.2006 року, укладеного між сторонами по справі, у випадку порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем -реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.
В матеріалах справи є копія письмової вимоги банка про усунення порушень з виплати кредиту та про добровільне звільнення відповідачем житлового будинку від 19.07.2011 року, спрямована відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19)
Оскільки банком направлено відповідачу письмову претензію -вимогу про усунення порушень кредитного договору, чим дотримано порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку встановленому законом.
Частинами 2 і 3 цієї статті передбачено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 ЗУ «про іпотеку».
Оскільки в матеріалах справи є письмова вимога про добровільне звільнення відповідачем житлового будинку разом з усіма членами родини та іншими мешканцями, отже і вимоги банку з цього питання підлягають задоволенню.
Так як у відповідності зі ст. 88 ЦПК України сторони на користь якої ухвалене рішення суд присуджує з іншої сторони стягнення понесених витрат, то з відповідача варто стягнути на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати на оплату судового збору 476,24 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення задовольнити.
-3-
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LGQWGК00000006 від 10.04.2006 року в розмірі 47 623,62 грн., з яких: 22 326,03 грн. -заборгованість за кредитом; 14 524,58 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 240 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 7 533,01 грн. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки від 10.04.2006 року з укладанням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які зареєстровані у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку в органах МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»476,23 грн. судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: