Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"23" жовтня 2012 р. Справа № 0670/82/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.,
при секретарі Кошиль О.Ю. ,
за участю представників сторін:
розглянувши апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" травня 2012 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, прокуратури Житомирської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 25.07.2011 року №0000572301/0, №0000602301 та від 26.07.2011 року №0000612301 ,
У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 25.07.2011 року за № 0000602301, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 850541 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. 00 коп., за № 0000572301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 307064 грн. 00 коп. (за основним платежем - 245651 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61413 грн. 00 коп.) та від 26.07.2011 року за № 0000612301, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 114 027 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обгрунтовував тим , що висновки відповідача є безпідставними щодо порушень з боку товариства вимог пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки , Закон не містить правових положень про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції. Всі господарські операції за період, який перевірявся податковим органом підтверджені, первинними документами, які були надані перевіряючим під час здійснення перевірки товариства.
Судом першої інстанції встановлено , що в період з 14.06.2011 року по 05.07.2011 року на підставі направлень від 14.06.2011 року №№ 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, плану - графіку документальних перевірок на ІІ квартал 2011 року та відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Транснаціональна корпорація "Граніт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, про що складено Акт від 12.07.2011 року за № 1048/23-01/32805271.
Відповідачем було складено акт перевірки , в якому на думку останнього зроблено висновок про порушення товариством, зокрема, вимог пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 245651 грн. 00 коп., у т.ч. за 2010 рік у сумі 245651 грн. та зменшено збитки в І кварталі 2011 року в сумі 850541 грн. 00 коп.
25 липня 2012 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.07.2011 року за № 0000602301, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 850541 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. 00 коп., за № 0000572301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 307064 грн. 00 коп. (за основним платежем - 245651 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61413 грн. 00 коп.) та від 26.07.2011 року за № 0000612301, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 114 027 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив наступне , що позивачем відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" правовмірно включено до валових витрат , витрати по виробництву та реалізації готової продукції за ціною нижче його собівартості, надання послуг приватними підприємцями , а також витрати щодо операцій із ТОВ " ВНФ" ДСВ" .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Щодо порушення ПАТ "ТНК "Граніт" п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який пов'язаний з тим, що товариство віднесло до складу валових витрат витрати, що не пов'язані з власною господарською діяльністю, у загальній сумі 1268574 грн. 00 коп., в т.ч. за І квартал 2010 року в сумі 628265 грн. 00 коп., за півріччя 2010 року в сумі 1268574 грн. 00 коп., за 3 квартали 2010 року в сумі 1268574 грн. 00 коп., за 2010 рік у сумі 1268574 грн. 00 коп. у сумі 1268574 грн. 00 коп., у зв'язку з тим, що товариство здійснювало реалізацію власної готової продукції - щебеневої продукції, відсіву та каменю бутового - за цінами, нижчими за собівартість такої продукції.
Колегія суддів зазначає наступне .
За вимогами п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під валовими витратами розуміються суми будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 цього ж закону, до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Отже, валовими можуть визнаватися лише витрати, які пов'язані з господарською діяльністю підприємства, якою є будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду, на суми валових витрат та суму амортизаційних відрахувань платника податків, обчислених згідно норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В свою чергу, валовим доходом цей закон визнає загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду…
Виходячи з перелічених приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», прибутковість діяльності платника податків визначається за певні звітні податкові періоди, а не за окремими господарськими операціями. Аналіз господарської діяльності такого платника податків та отримана ним сума валових доходів в тому чи іншому звітному податковому періоді має обраховуватись за сукупністю усіх господарських операцій, здійснених таким платником податку у цьому періоді.
Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Таким чином, твердження податкового органу, щодо можливості віднесення до валових витрат тільки тих витрат, які призвели до отримання доходу (а не валового доходу), суперечить зазначеним вище нормам Закону.
За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції , що витрати позивача, які пов'язані з виготовленням та продажем готової продукції , є витратами на ведення власної господарської діяльності .
Щодо про недотримання позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення валових витрат по придбанню робіт та послуг, отриманих від суб'єктів підприємницької діяльності на суму 741345 грн. 00 коп..
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції , позивач протягом 11 вересня 2009 року по 15 грудня 2009 року уклав з приватними підприємцями угоди на виконання робіт та послуг.
В підтвердження витрат за наслідками господарських взаємовідносин з приватними підприємцями,позивачем, надано договори, акти наданих послуг, довідки.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону"Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Таким чином , колегія суддів погоджується , що витрати за наслідками господарських взаємовідносин з приватними підприємцями правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства,та свідчать про реальність даних господарських операцій.
Щодо недотримання позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення валових витрат за 2010 рік на суму 349581 грн. 00 коп. по операціях із ТОВ "ВНФ "ДСВ".
03 березня 2009 року між ПАТ "ТНК "Граніт" та ТОВ "ВНФ "ДСВ" було укладено Договір купівлі - продажу № 37/7, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортування нафтопродуктів здійснювалося самовивезенням. Покупець самостійно забирав товар у місці, де перебуває постачальник, і самостійно його транспортував. Факт придбання та поставки бензину підтверджується видатковими накладними.
Нафтопродукти придбані у ТОВ "ВНФ "ДСВ" були використані у власній господарській діяльності.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що придбавши паливно-мастильні матеріали для використання у власній господарській діяльності позивач правомірно відніс їх вартість до складу валових витрат.
Щодо недотримання позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення валових витрат за 2010 рік на суму 154058 грн. 00 коп. за послуги до розвідки запасів від ТОВ "Магма" колегія суддів зазначає наступне .
Як вбачається з матеріалів справи,відповідно до укладеного договору підряду № 54/1 від 19.03.2010 року між ПАТ "ТНК "Граніт" та ТОВ "Магма" , останній зобов'язується виконати у відповідності до умов даного Договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її вартість.
Роботи виконуються згідно протоколу узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору. Підставою для здачі робіт є звіт про виконані роботи і протокол ДКЗ України про затвердження запасів.
Сторонами були виконані умови підписаного Договору та надані всі визначені договором первинні документи.
Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивачем правомірно віднесено до валових витрат послуги до розвідки запасів від ТОВ "Магма"
Суд всебічно перевірив обставини справи та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. У постанові повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.
Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні та грунтуються на положеннях чинного законодавства.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та прокуратури Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" травня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк
Повний текст Ухвали виготовлено "25" жовтня 2012 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Приватне акціонерне товариство "Транснаціональна корпорація "Граніт" вул.Броварська,40,с.Щорсівка,Коростенський район, Житомирська область,11570
3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500