83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.11.12 р. Справа № 5006/25/124/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 350 грн. 50 коп., -
за участю представників сторін
від позивача: Бичков В.М. за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 9560 грн. 82коп.
В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 22, 93, 1188, 1192, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 12, 22, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвали суду від 11.10.2012р., 23.10.2012р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
26.05.2009 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та Коваленко О.М. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений Полісом №19G-0234591. Предметом договору виступав транспортний засіб «Міцубісі», реєстраційний номерний знак АІ 3007 ВА. Строк дії Полісу до 25.05.2010 року (а.с.23).
Черговими Загальними Зборами Акціонерів ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що відбулися 20.04.2011 року, було прийнято рішення про зміну найменування, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (скорочене найменування ПАТ «УСК «Гарант-Авто»).
ПАТ «УСК «Гарант-Авто» несе права та обов'язки ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до повного їх виконання.
18.02.2010 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю «Міцубісі», реєстраційний номерний знак АІ 3007 ВА та транспортного засобу «Фольксваген» державний номерний знак АА 2917 ВТ, під керуванням Плахотнюка М.П. автомобілям було завдано механічних ушкоджень.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 3-2328/10 від 12.03.2010 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення водієм Плахотнюком М.П. п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого Плахотнюк М.П. був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.22).
ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Міцубісі», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 5526 від 19.03.2010р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Міцубісі» державний номер АІ 3007 ВА з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 44019,46 грн. (а.с.25-30).
23.02.2010р. до позивача звернулась застрахована особа, Коваленко О.М., із заявою про виплату суми страхового відшкодування.
У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування оформленого Полісом №19G-0234591 та Страхового акту № 101649 від 24.03.2010 року, позивачем - здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 22 350 грн. 50 коп. на користь Коваленко О.М., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 26.04.2010р. та від 05.05.2010р. (а.с. 46-47).
Згідно полісу № ВС 9046744 від 27.10.2009р. зі строком дії до 27.10.2010р. цивільна відповідальність власника автомобіля Фольксваген» державний номерний знак АА 2917 ВТ - Плахотнюка М.П. яким під час ДТП він керував особисто, була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія». Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 25500 грн. та франшиза 0 грн.
Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України «Про страхування». Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.
У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 350 грн. 50 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул..Краснооктябрська, б.111,ЄДРПОУ 30244124) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (Ново-Печерський пров., 19/3, м. Київ, 01042, Код ЄДРПОУ 16467237) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 350 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 05 листопада 2012 року.
Повний текст рішення складено та підписано 09 листопада 2012р.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.