14 вересня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3517/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання -Дячуку Д.А.;
з участю:
позивача -ОСОБА_1 ;
представника позивача -ОСОБА_2;
представника відповідача 1 -не з'явився;
представника відповідача 2 - Павел Д.Д., Єремійчук О.Д.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Чернівецької обласної державної адміністрації (далі-відповідач-1), Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації (далі відповідач-2) про визнання незаконним наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та понесених судових витрат, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати протиправним наказ Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА №13-ос від 17.06.2008 року про його звільнення, зобов'язати Головне управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури облдержадміністрації видати наказ про його переведення на посаду головного спеціаліста новоствореного управління та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Як встановлено із матеріалів справи, первинно позовні вимоги позивача було заявлено до Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури, яке на підставі розпорядження Чернівецької ОДА від 06.05.2010 року №264-р "Про вдосконалення структури обласної державної адміністрації" ліквідовано. Правонаступником ліквідованого Головного Управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури є Управління енергетики, транспорту, зв'язку та розвитку дорожньої комунальної інфраструктури обласної державної адміністрації (найменування управління - згідно з розпорядження голови Чернівецької ОДА від 25.10.2010 року №771-р). У подальшому Головне управління енергетики, транспорту, зв'язку та розвитку дорожньої комунальної інфраструктури ліквідовано, згідно розпорядження Чернівецької ОДА від 04.02.2011 року №64-р, а його правонаступником визначено Управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації. Таким чином, на момент розгляду даної адміністративної справи позовні вимоги позивача, звернено до Головного управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації, як правонаступника Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 10.09.2002 року працював на різних посадах в Управлінні промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА.
Наказом від 07.05.2007 року №3-ос позивача переведено на посаду головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА.
07.12.2007 року головою Чернівецької обласної державної адміністрації видано розпорядження №576-р "Про вдосконалення структури обласної державної адміністрації", яким ліквідовано управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації, з чисельністю 14 штатних одиниць, та управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації з чисельністю 12 штатних одиниць. Цим же розпорядженням створювалось Головне управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури обласної державної адміністрації на базі чисельності працівників, майна та коштів двох управлінь, які ліквідовуються.
На виконання вказаного розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації, наказом Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА від 17.06.2008 року №13-ос позивача звільнено з займаної ним посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження, у зв'язку із ліквідацією Управління промисловості та розвитку інфраструктури. Крім того, позивач зазначає, що не було отримано згоди профспілкового організації на його звільнення. Також зазначає, що в період з 26.11.2007 року по 24.03.2008 року перебував на лікарняному.
Позивач вважає, що відповідно до розпорядження "Про вдосконалення структури обласної державної адміністрації" з січня 2008 року він повинен був бути переведеним в новоутворене управління обласної державної адміністрації. Проте, Наказу про його переведення у новостворене управління не видавалось, тому до 17.06.2008 року продовжував працювати у невизначеному становищі до його звільнення в червні 2008 року.
25.03.2008 року позивача офіційно попереджено про звільнення в зв'язку з ліквідацією та у зв'язку з тим, що новим керівництвом Головного управління не було запропоновано працевлаштування в новоствореному управлінні. Натомість на роботу в якості головного спеціаліста був прийнятий ОСОБА_5, який немає практичного досвіду та стажу роботи.
17.06.2008 року вже ліквідованим управління промисловості та розвитку на бланку з печатками та штампами було видано Наказ начальника управління промисловості та розвитку Соломко О. №13-ос від 17.06.2008 року про звільнення ОСОБА_1 з 17.06.2008 року з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації, згідно з п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Позивач вважає, що з посади він був звільнений нелегітимною особою нелегітимного управління з порушеннями КзпП України.
На час попередження позивача про звільнення, та на час його звільнення в новоствореному управлінні були вакантні посади, окрім того всі інші працівники ліквідованого управління були переведенні і працевлаштовані в новоствореному управління, окрім нього.
Позивач вважає, що по відношенню до нього роботодавець повинен був застосувати норму ст. 32 Кодексу законів про працю України і в разі ліквідації посади, яку він займав, повинен був перевести його в цій же установі на вакантну посаду, яка існувала на момент звільнення.
Позивач зазначає, що в даному випадку ліквідацією управління передбачено правонаступників ліквідованих структурних підрозділів, а тому незважаючи на те, що в розпорядженні голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 07.12.2007 року №576-р зазначено про ліквідацію структурних підрозділів, слід вважати, що відбулася не ліквідація, а реорганізація структурних підрозділів обласної державної адміністрації, шляхом перетворення. Такою реорганізацією не передбачалось скорочення штатів і практично ніякого скорочення чисельності працюючих не відбулося.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 1 - Чернівецька обласна державна адміністрація повноважного представника в судове засідання не направила, хоча, неодноразово, належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.
Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, відповідач-2 подав письмові заперечення на позовну заяву з таких підстав.
На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.12.2007 року №576-р "Про вдосконалення структури обласної державної адміністрації" по управлінню промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації був виданий Наказ від 14.12.2007 року за №23 "Про попередження працівників управління про можливе вивільнення у зв'язку з ліквідацією останнього". Разом з тим, створено комісію 11.01.2008 року було здійснено спробу попередити позивача за місцем його проживання про можливе вивільнення у зв'язку із ліквідацією управління, однак позивач відмовився ознайомитись із вказаними документами. А вже на той момент, коли позивач після тривалого перебування на листку непрацездатності вийшов на роботу і був ознайомлений під розпис із Наказом від 14.12.2007 року №23 вакансій, які б могли бути запропоновані позивачу і відповідали його кваліфікації - у новому структурному підрозділі обласної державної адміністрації фактично не було.
Що стосується отримання згоди профспілкової організації на розірвання трудового договору, то чинне законодавство передбачає, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається за умов ліквідації підприємства, установи, організації. При цьому ліквідація відрізняється від реорганізації тим, що за умов останньої звільнення відбувається при скороченні чисельності або штату працівників і за умови одержання попередньої згоди первинної профспілкової організації.
Також відповідач-2 зазначає, що процедура розгляду профспілкою питання надання згоди на звільнення передбачає обов'язкову присутність працівника, щодо якого планується звільнення, а оскільки позивач на той період час перебував на лікарняному - здійснити цю процедуру було неможливо. А вже на час виходу позивача на роботу після тривалого перебування на лікарняному та повідомлення про можливість вивільнення під розпис - профспілки не існувало. Вважали звільнення ОСОБА_1 таким, що відбулося у відповідності до вимог чинного трудового законодавства.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представники відповідача - 2 адміністративний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, що викладені в письмових запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 10.09.2002 року працював на різних посадах в Управлінні промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА. Наказом від 26.01.2006 року №13-ос позивач призначений на посаду начальника відділу енергетики Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації (т. 1, а.с. 33). Згідно із Наказом від 07.05.2007 року №3-ос позивача звільнено із вказаної посади у зв'язку із зміною структури Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації. Надалі Наказ від 07.05.2007 року №3-ос було скасовано, а позивача за його згодою переведено на посаду головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації.
07.12.2007 року головою Чернівецької обласної державної адміністрації винесено Розпорядження №576-р про вдосконалення структури обласної державної адміністрації, яким ліквідовано Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації з чисельністю 14 штатних одиниць та Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації з чисельністю 12 штатних одиниць. Водночас даним Розпорядженням утворено Головне управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури обласної державної адміністрації. Новоутворене Головне управління утворено на базі чисельності працівників (штатною чисельністю 26 одиниць), майна та коштів ліквідованого Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації та Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації (а.с. т. 1, а.с. 24-25).
Відповідно до Розпорядження №576-р від 07.12.2007, начальником Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації винесено Наказ №22 від 14.12.2007 року" Про ліквідацію управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації", яким ліквідовано Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації з чисельністю 14 штатних одиниць та наказано попередити працівників управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації про можливе вивільнення через два місяці у зв'язку із ліквідацією управління. (т. 1, а.с. 108-109).
На виконання Розпорядження №576-р від 07.12.2007 року Наказом начальника Управління промисловості та розвитку інфраструктури від 14.12.2007 року №23 наказано відповідальному за питання кадрової роботи та державної служби в Управлінні промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації Маринчуку Н.Б. попередити працівників управління про можливе вивільнення. Всіх осіб перелічених у Наказі від 14.12.2007 року №23 попереджено про можливе вивільнення (т. 1 а.с. 110-113), окрім ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження, так як останній перебував на лікарняному, згідно листків непрацездатності серії ААЧ № 610390, № 611053; № 317300; № 253304; № 646911 (т.1. а.с.185,188-191). У зв'язку із вказаними обставинами було створено комісію, з числа ліквідаційної комісії, якою 11.01.2008 року здійснено спробу ознайомити позивача, за місцем його проживання, із Наказом №576-р від 07.12.2007 року та Наказом від 14.12.2007 року №23, однак ОСОБА_1 відмовився ознайомитися із вказаними документами, про що було складено Акт відмови від підпису (т.1 а.с.59), та не заперечувалось позивачем під час розгляду справи.
Разом з цим, після виходу позивача на роботу після лікарняного, 25.03.2008року на роботу він був ознайомлений із Наказом від 14.12.2007 року №23 про вивільнення працівників відділу енергетики та енергозбереження, у зв'язку із ліквідацією Управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації.
Згідно наказу від 17.06.2008 № 13-ос ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із ліквідацією вказаного управління (т. 1, а. с. 8).
Підставою для звільнення став наказ начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури від 14.12.2007 №22, прийнятий на підставі розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 07.12.2007 №576-р «Про вдосконалення структури обласної державної адміністрації».
Крім того, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 був членом профспілкової організації.
Як вбачається із матеріалів справи, адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання незаконним наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу вже розглядалась у судовому порядку.
Так, постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.03.2009 року по справі №2-а-42/09 у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі (т.1, а.с. 255-262). Після апеляційного оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 року у справі №15117/09/9104 її залишено без змін (т. 1, а.с. 299-303). Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011 року постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.03.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 2, а.с. 50-53).
Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч. ч. 2, 3 ст. ст. 40 Кодексу законів про працю України).
Частиною 3 статті 36 зазначеного Кодексу встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
З листа Чернівецької облдержадміністрації від 12.01.2009року №01-15/19-27 (т.1 а.с.146) встановлено, що ліквідоване Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації не мало самостійного балансу, рахунків у установах Державного казначейства, не було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, а фінансове забезпечення здійснювалось Чернівецькою обласною державною адміністрацією.
В розпорядженні голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 07.12.2007 №576-р «Про вдосконалення структури обласної державної адміністрації»разом з ліквідацією Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації та Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації зазначено про утворення Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури обласної державної адміністрації зі штатною чисельністю 26 одиниць на базі чисельності працівників, майна та коштів ліквідованих управлінь облдержадміністрації.
Крім того, згідно з штатним розписом новоутвореного Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури обласної державної адміністрації чисельність працівників склала 27 штатних посад, що по кількості в сумі перевищувала чисельність двох ліквідованих управлінь.
Таким чином, фактично Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації та Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації були реорганізовані в одне головне управління, з чисельністю працівників що відповідала сумі двох ліквідованих управлінь.
До такого висновку суд дійшов з урахуванням висновків, що зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011 року.
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
За наявності цих обставин розірвання трудового договору проводиться з обов'язковим додержанням передбаченого ст. 492 Кодексу законів про працю України порядку вивільнення працівників, відповідно до якого вони попереджаються про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Одночасно роботодавець пропонує працівникові роботу на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи -іншу. При вивільненні працівника враховується його переважне право й перевага перед іншими у залишенні на роботі.
Як встановлено судовим розглядом, 11.01.2008 року створеною комісію, з числа ліквідаційної комісії, здійснено спробу ознайомити позивача, за місцем його проживання, із Наказом №576-р від 07.12.2007 року та Наказом від 14.12.2007 року №23, однак ОСОБА_1 відмовився ознайомитися із вказаними документами та попередженням про можливе наступне вивільнення, про що було складено Акт відмови від підпису, однак, разом з тим відповідачем на надано доказів здійснення пропозиції позивачеві роботи на тому ж підприємстві, в тій самій установі, організації за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності роботи -іншої. Так само і не надано такої пропозиції після виходу позивача на роботу, після лікарняного, 25.03.2008року коли і було його ознайомлено про наступне можливе вивільнення.
Оскільки позивач був членом профспілки та фактично був звільнений у зв'язку із реорганізацією, то відповідно до ст. 431 Кодексу законів про працю України необхідною умовою його звільнення була наявність згоди профспілкового органу.
Однак, як встановлено судовим розглядом, згоди профспілкового органу на звільнення позивача отримано не було в зв'язку з тим, що вже на час виходу позивача на роботу після перебування на лікарняному та повідомлення про можливість вивільнення під розпис 25.03.2008року - профспілки не існувало. З цих же підстав, суд не мав можливості здійснити запит до профспілки в отриманні згоди на звільнення позивача, відповідно до ст. 43 Кодексу законів про працю України.
Як свідчить довідки про наявність вакансій Головному управлінні регіонального розвитку архітектури та інфраструктури облдержадміністрації за № 05-0-119/324/1 від 11.09.2008 року, дослідженої в судовому засіданні, після 25.03.2008 року були прийняті на роботу, на посаду головного спеціаліста одна особа, інші три особи займали посади - начальника і заступників начальника відділів. Крім того, в новоутворене Головне управління на роботу було прийнято на посаду головного спеціаліста був прийнятий ОСОБА_5.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не дотримано вимоги встановлені Кодексом законів про працю України при звільненні позивача з займаної ним посади та за належних підстав та можливостей переведення позивача в новоутворене Головне управління відповідач цього не здійснив, а тому Наказ Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА від 17 червня 2008року № 13 -ОС про звільнення ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд вважає помилковими твердження позивача ОСОБА_1 про те, що його було звільнено не повноважною особою, а саме - начальником вже не існуючого управління промисловості та розвитку інфраструктури, оскільки станом на 17.06.2008 року діяло новостворене Головне управління регіонального розвитку архітектури та інфраструктури облдержадміністрації, на чолі із керівником Лієвим О., спростовуються дослідженими матеріалами справи, зокрема, як вбачається з розпорядження першого заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка В. за № 63 - ОС Соломка О.І. тільки 26.06.2008 року був звільнений із займаної посади начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, а тому станом на 17.06.2008 року останній мав усі діючі і передбачені за посадовою інструкцією повноваження, в тому числі і звільнення працівників з займаних посад. Крім цього, згідно листа облдержадміністрації за № 01-15/19-27 від 12.01.2009р. останній розрахунок з працівниками ліквідованого, наведеного вище управління, було здійснено 17.07.2008року, незважаючи на те, що за протоколом від 31.03.2008р. передачі основних засобів, інших необоротних активів, на виконання розпорядження № 576 - р від 07.12. 2007 року «Про вдосконалення структури обласної державної адміністрації», у визначені строки було здійснено відповідною комісією по передачі матеріальних цінностей новоутвореному Головному управлінню.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З урахуванням висновків суду щодо незаконного звільнення ОСОБА_1 з займаної ним посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької ОДА, суд вважає що належним захистом порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача 2 - управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації, поновити ОСОБА_1 на роботі на рівнозначній посаді в управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації.
Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби -у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели належним чином правомірність прийнятого ним рішення та вчинених дій.
Судом встановлено, що спірним рішенням порушені права та інтереси позивача, тому воно як протиправне підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на роботі, що забезпечить належний захист порушеного права та відповідає суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова службова особа). Враховуючи зазначене, та те, що позивачем не надано доказів понесення ним судових витрат, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись 2, 8, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 227 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації від 17 червня 2008року № 13 - ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу енергетики та енергозбереження Управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної держаної адміністрації.
3. Зобов'язати відповідача 2 - Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації, поновити ОСОБА_1 на роботі на рівнозначній посаді в Управлінні інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації.
4. Стягнути з Управління інфраструктури та туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, як правонаступника Управління промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної держаної адміністрації на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.06.2008року по день поновлення на роботі.
5. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць підлягає до негайного виконання.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі складено 19 вересня 2012.
Суддя В.О. Григораш