18 жовтня 2012 року м. Київ К-3547/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009
у справі № 2а-6825/08/4
за позовом Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області
до Відкритого акціонерного товариства «Полонський фарфоровий завод»
про стягнення в дохід держави коштів, отриманих без установлених законом підстав і за нікчемним правочином стягнення в дохід держави коштів, отриманих без установлених законом підстав і за нікчемним правочином
Державна податкова інспекція у Полонському районі Хмельницької області звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Полонський фарфоровий завод» в якому просить стягнути в дохід держави кошти, отримані без установлених законом підстав і за нікчемним правочином.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що посадовими особами позивача проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Полонський фарфоровий завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р.
Перевіркою встановлено здійснення відповідачем протягом 01.01.2007р.-31.12.2007р. безліцензійної діяльності, а саме надання 30.04.2007р., 15.06.2007р. та 30.11.2007р. автотранспортних послуг ТОВ «Корал»Довбиський фарфоровий завод», а 13.11.2007р. транспортних послуг та послуг з погрузки пермагніту і паперу для цього ж замовника; загальна вартість наданих послуг становить 1829 грн. 32 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 207, ст.ст. 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 256, 258 Цивільного кодексу України.
Зміст вимог ДПІ у Полонському районі Хмельницької обл. полягає у стягненні з відповідача ВАТ «Полонський фарфоровий завод»грошових коштів, одержаних без установлених законом підстав, при цьому підставою для стягнення таких податковим органом вказується п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено під час розгляду справи отримання відповідачем без встановлених законом підстав спірної суми грошових коштів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду зазначає, що Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203 та частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.
Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 ГК України Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
За результатом розгляду справи судами не було встановлено наявності умислу у відповідачів на ухилення від сплати податків при укладенні угоди, оскільки сам по собі факт здійснення без ліцензійної діяльності, не може бути достатньою підставою для визнання правочину недійсним, як такого, що укладений з метою яка суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того слід зазначити, що укладені між відповідачем та ТОВ «Корал»Довбиський фарфоровий завод»усні договори не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства; їх предмет не виключений законом із цивільного обігу.
Усні договори на перевезення вантажів, укладені між відповідачем та ТОВ «Корал»Довбиський фарфоровий завод»з підстав відсутності спеціального дозволу (ліцензії) не відносяться до нікчемних, такі можуть бути визнані недійсними в судовому порядку.
Сторони договору та податковий орган не зверталися в установленому порядку з позовом про визнання вищевказаних угод недійсними з причин відсутності ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності; позивачем під час розгляду справи не доведена нікчемність укладених угод та умисел сторін, який суперечить інтересам держави і суспільства, а відтак моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок.
Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.
Зокрема, господарські операції по наданню автотранспортних послуг проведенні відповідачем по бухгалтерському обліку, під час проведеної перевірки не було встановлено порушень норм податкового законодавства, в тому числі щодо формування скоригованого валового доходу за 2007 рік. При цьому, дії відповідача фактично були спрямовані на отримання доходу від проведення операцій з надання вказаних послуг, що стверджується первинними документами підприємства
Виходячи з вищенаведеного касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 у справі № 2а-6825/08/4 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим відхилити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 у справі № 2а-6825/08/4 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко